Грицай Олексій Михайлович
| Грицай Олексій Михайлович | |
|---|---|
 100 років з дня народження О. М. Грицая. Поштовий блок, Пошта Росії, 2014 р. | |
| Народився |
22 лютого (7 березня) 1914, 7 березня 1914[2][3] або 22 лютого 1914[1] Санкт-Петербург, Російська імперія[4] |
| Помер |
6 травня 1998[1][2] (84 роки) або 5 червня 1998[3] (84 роки) Москва, Росія |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | художник, педагог, пейзажист, письменник, графік |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна |
| Заклад | Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова |
| Членство | СХ СРСР |
| Жанр | пейзаж |
| Нагороди |
       |
Олексі́й Миха́йлович Грица́й (22 лютого (7 березня) 1914, Санкт-Петербург, Росія — 1998, Москва) — російський живописець-пейзажист.
Біографічні дані[ред. | ред. код]
Навчався в Ленінграді в Інституті живопису, скульптури та архітектури Всеросійської Академії мистецтв (1932—1939) в Ісака Бродського та Василя Яковлєва.
Викладав у Московському художньому інституті імені Василя Сурикова (1948—1952, від 1964; професор від 1966).
У пейзажах розвивав традиції російського пейзажного живопису другої половини 19 століття.
Картини Грицая зберігаються, зокрема, в Третьяковській галереї (Москва).
Став прообразом червоноармійця Олексія Горскова з книги Сергія Баруздіна «Само по собі». У книзі, зокрема, зображено події перших днів війни в Кам'янці-Подільському та на Кам'янеччині, в яких брав участь Грицай.
Звання, відзнаки[ред. | ред. код]
- Народний художник РРФСР (1963).
- Народний художник СРСР (1974).
- Дійсний член Академії мистецтв СРСР (1964).
- Сталінська премія (1951) за картину «В Жигулях. Буряний день» (1948—1950).
- Сталінська премія (1952) за картину «Засідання Президії АН СРСР» (1951; співавтори Василь Єфанов та ін.).
- Державна премія СРСР (1978) за цикл пейзажів.
- Державна премія РРФСР імені Іллі Рєпіна (1973).
- Бронзова медаль Всесвітньої виставки в Брюсселі (1958).
- Ордени Вітчизняної війни другого ступеня, Трудового Червоного Прапора, медалі.
Література[ред. | ред. код]
- Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание.
- 225 лет Академии художеств СССР: Каталог выставки. — 2-е издание. — Т. 2: 1917—1982. — М., 1985. — С. 122—123; портрет.
- Большой энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия, 1991. — Т. 1. — С. 342.
- Большой энциклопедический словарь. — М.: Астрель, 2005. — С. 295.
- Ковнер О. Днів тих слава не зів'яне: Далеке — близьке // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1988. — 4 червня. — С. 2—3.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б в Web umenia
- ↑ Грицай Алексей Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання[ред. | ред. код]
- Картини Олексія Грицая [Архівовано 12 березня 2007 у Wayback Machine.]
|
- Народились 7 березня
- Народились 1914
- Народились 22 лютого
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Померли 6 травня
- Померли 1998
- Померли 5 червня
- Померли в Москві
- Поховані на Ваганьковському кладовищі
- Випускники Санкт-Петербурзького державного академічного інституту живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна
- Викладачі МДХІ імені Сурикова
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Дружби народів
- Народні художники СРСР
- Народні художники РРФСР
- Лауреати Державної премії СРСР
- Лауреати Сталінської премії
- Російські художники
- Дійсні члени Академії мистецтв СРСР