Грицю, Грицю, до роботи
| «Грицю, Грицю, до роботи» | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Пісня Іван Паторжинський Дмитро Гнатюк Раїса Кириченко Михайло Мінський | ||||
| з альбому «Цвіте черемшина | ||||
| Випущено | 1854 | |||
| Жанр | народна, жартівлива | |||
| Мова | українська | |||
|
| ||||
«Гри́цю, Гри́цю, до робо́ти» — українська народна пісня, належить до жартівливих, сатиричних пісень. Деякі дослідники, зокрема Олександр Шкляревський, приписують авторство пісні легендарній Марусі Чурай[1]. Інші вважають пісню народною, яка зазнала обробки Григорія Квітки-Основ'яненка[2]
Видатний український композитор Микола Леонтович зробив обробку цього твору для дитячого або жіночого хору,[3][4] у супроводі баяна, металофона[en]-сопрано, духової гармоніки, ксилофона, маракасів, тамбурина та бубна.[5]
Тема та ідея твору[ред. | ред. код]
У творі «Грицю, Грицю, до роботи» змальовується картина ледащого хлопця, який постійно знаходить відмовки. Йому завжди це вдавалося, але в кінці пісні він отримав результат своїх лінощів. Неабияк влучно до цього підійдуть прислів'я: «Не взявшись за сокиру, хати не зробиш» або «До їжі вовк, а до роботи заєць». Тобто головною темою та ідеєю цієї пісні є залучення до роботи Гриця та осоромленя його ліні.
Текст пісні[ред. | ред. код]
Перший варіант Грицю, Грицю, до телят! Грицю, Грицю, молотити! Грицю, Грицю, врубай дров! Грицю, Грицю, роби хліб! Грицю, Грицю, до Марусі! Грицю, Грицю, хоч жениться? Грицю, Грицю, кого взяти? |
Другий варіант — Грицю, Грицю, до телят! — Грицю, Грицю, молотити! — Грицю, Грицю, рубай дров! — Грицю, Грицю, роби хліб! — Грицю, Грицю, іди їсти! |
Історія та походження[ред. | ред. код]
Перший запис тексту пісні здійснив Григорій Квітка-Основ'яненко[6] Також існує варіант записаний О. Бодянським у 1830-х роках[7] Пісня була надрукована з перестановкою окремих рядків і доповненнями у виданнях
- «Народные южнорусские песни. Изд. Амвросия Метлинского», К., 1854, сторінка 467
- «Старосветский Бандуриста. Собрал Н. Закревский», кн. I, М., 1860, ч. 171
- Альманах «Чайка», К., 1876, № 15, та в багатьох співаниках.
Г. П. Данилевський в книзі «Основьяненко»[8] висунув твердження, що цю пісню склав Г. Квітка-Основ'яненко, доводячи це деякими його біографічними моментами. В. Науменко вважав, що Квітка сприйняв пісню від народу і доповнив деталями автобіографічного порядку від вірша «Пішов Гриць, зажурився»[9][10]:
|
«Така думка тим більше ймовірна, що друга частина пісні дуже нагадує деякими висловами звичайні мотиви жартівливих віршів Квітки, надрукованих в «Харьковском демокрите» і збережених в рукописах. У тій другій частині знаходиться й відомий вислів «в ченці постригся», що, без сумніву, має відношення до монашества Квітки, й наведений Г. П. Данилевським як доказ приналежності пісні перу автора «Марусі» | 
|
Уперше думку про приналежність пісні «Грицю, Грицю, до роботи» до доробку Марусі Чурай висловив О. Шкляревський у 1877 року в опублікованому у журналі «Пчела» (№ 5) нарисі «Маруся» («Малороссийская певунья»). П. Филипович вважав, що це могло статись через ім'я героя — Гриць[1]. А сам твір О. Шкляревського Филипович називав «простакуватою містифікацією»[1].
Відомі виконання та виконавці[ред. | ред. код]
У 1939 році в СРСР було видано грамплатівку «Грицю, Грицю, до роботи» у виконанні Івана Паторжинського, разом із іншою українською народною піснею «Ой, кум до куми».[11] 24 серпня 1946 року, Іван Паторжинський перебуваючи у Канаді, на запрошення «Товариства канадських українців», разом із Зоєю Гайдай дав концерт під відкритим небом у парку Онтаріо-Плейс[en] для 25 тисяч глядачів, де серед інших виконав пісню «Грицю, Грицю, до роботи». Згодом у лютому 1953 року компанія «Arka Records» випустила платівку з піснями Паторжинського, що вміщувала також цю пісню.[12]
Пісня «Грицю, Грицю, до роботи» увійшла до альбому 1995 року «Цвіте черемшина» Раїси Кириченко. Також у виконанні Дмитра Гнатюка пісню було включено до збірки «Українські народні пісні. Золота колекція» 2004 року.[13]
Відомий український оперний співак Михайло Мінський у нідерландський період своєї творчості, зробив записи українських народних пісень у супроводі домра-оркестру Миколи Бобкова, де серед інших було записано й «Грицю, Грицю, до роботи». Після смерті виконавця, компанія «Slava! Records» у 2012 році випустила дві збірки з цими записами «англ. Beyond the Blue Danube // Ішов козак за Дунай» та «англ. Verkovyno Our World // Верховино, світку ти наш», цікаво, що пісня увійшла до обох альбомів, але має різні назви англійською мовою, відповідно: «Let's Go and Work, Hrytsiu!»[14] та «To Work, Gregory!»[15] Продюсером випуску записів є вдова співака Ірина Мінська.[16]
Виконання пісні[ред. | ред. код]
- Грицю, Грицю до роботи — Дмитро Гнатюк — YouTube
- Грицю, Грицю до роботи — Раїса Кириченко — YouTube
- Let's Go and Work, Hrytsiu! та To Work, Gregory! — Михайло Мінський — YouTube
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Руслана Мариняк. «Маруся Чурай» Л. Костенко в контексті інтерпретацій легенди про піснетворку-отруйницю (pdf) // Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». — 2013. — Т. 17. — С. 1088. Архівовано з джерела 19 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
- ↑ Ярошевич І. А. «Олітературення» фольклорних жанрів в оповіданнях Г. Квітки-Основ’яненка // Вісник Харківського національного університету імені ВН Каразіна. Сер.: Філологія. — 2014. — Т. 70. — С. 234-238. Архівовано з джерела 19 квітня 2022. Процитовано 18 вересня 2018.
- ↑ М. Леонтовича. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
- ↑ Окремі музичні твори М. Д. Леонтовича | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
- ↑ Вивчення творчості Миколи Леонтовича в курсі «Інструментування та аранжування дитячого оркестру» — Мої статті — Статті [Архівовано 19 вересня 2018 у Wayback Machine.] — Сайт поета і композитора Поповича Анатолія
- ↑ «Киевская старина», 1882—1906, 1894, кн. 2, сторінки 326—327
- ↑ Відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії наук УРСР, фонд 99, одиниця зберігання 202, арк. 38.
- ↑ Данилевский Г. П. «Основьяненко» СПб., 1856, с. 46
- ↑ «Киевская старина», 1882—1906, 1893, кн. 8, с. 163
- ↑ http://proridne.com українські народні пісня. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 12 червня 2022.
- ↑ И. С. ПАТОРЖИНСКИЙ — Грицю. Грицю, до роботи / Ой, кум до куми [Архівовано 19 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Співак Іван Паторжинський у США та Канаді | Український тижневик Міст. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
- ↑ Українські народні пісні. Золота колекція — Українська музика та звукозапис. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
- ↑ Beyond the Blue Danube (Ukrainian Songs) by Domra Orchestra Michael Minsky / Nicolaï Bobkoff on Amazon Music — Amazon.com(англ.)
- ↑ Verkovyno Our World (Ukrainian Songs) by Domra Orchestra Michael Minsky and Nicolaï Bobkoff on Amazon Music — Amazon.com(англ.)
- ↑ Історія платівок із голосом, що дарував земне щастя ⋆ VIDIA.ua. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://muzruk.info/?p=242 [Архівовано 1 березня 2017 у Wayback Machine.]
- http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=7052 [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]