Грот Микола Якович

Грот Микола Якович
Народився	30 квітня 1852(1852-04-30) Гельсінкі, Агентство регіонального управління Південної Фінляндіїd, Фінляндія
Помер	4 червня 1899(1899-06-04) (47 років) Зміївський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	філософ
Галузь	позитивізм, етика і аксіологія
Alma mater	історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університетуd і Імператорський Санкт-Петербурзький університетd (1875)
Науковий ступінь	доктор філософії
Вчителі	Владиславлєв Михайло Івановичd
Знання мов	російська
Заклад	Ніжинська гімназія вищих наук, Імператорський Новоросійський університет і Імператорський Московський університетd
Батько	Грот Яків Карлович
Мати	Q110075988?
Брати, сестри	Грот Костянтин Якович
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Грот Микола Якович (нар. 18 (30) квітня 1852(18520430), Гельсінкі — 23 травня (4 червня) 1899) — російський філософ-ідеаліст, професор Московського університету (з 1886), голова Московського психологічного товариства, перший редактор журналу «Питання філософії і психології» (з 1889).

Біографія

Народився в сім'ї філолога, академіка Я. К. Грота і письменниці Наталії Петрівни Семенової (1824–1899), сестри відомих діячів і письменників Миколи Петровича Семенова і Петра Петровича Семенова-Тян-Шанського.

Дружина — Наталя Миколаївна Лавровська. Діти: Євгенія, Олексій, Марія, Наталія, Ольга, Олена, Надія, Лев.

Закінчив історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету (1875). Нагороджений золотою медаллю за твір «Спростування Платона і піфагорійців по метафізиці Арістотеля».

Після річного стажування в Німеччині влаштувався в Ніжині, викладав психологію, логіку та історію філософії в місцевому Історико-філологічному інституті.

Захистив магістерську дисертацію «Психологія почувань в її історії та головних основах» (1880) і докторську "До питання про реформу логіки. Досвід нової теорії розумових процесів "(1882).

Неодноразово друкувався у французькому журналі «Філософське огляд» за редакцією академіка Теодюля Рибо.

В 1883–1886 рр. завідував кафедрою філософії Новоросійського університету в Одесі з 1886 р. — Професор Московського університету, де до самої смерті працював на кафедрі філософії.

З 1888 року — голова Московського психологічного товариства.

В 1889 р. заснував журнал «Питання філософії та психології», який і очолював з 1889 до 1896 р.

Наукові погляди

В ранній період під впливом К. Д. Кавеліна погляди Грота тяжіли до позитивізму. Надалі Грот еволюціонував до побудови метафізики на основі даних дослідної науки (так званому монодуалізму) і до пошуку природничонаукових підстав для етики та аксіології.

Принципова різниця між психологією і соціологією вбачалася М.Гротом незначною — психологія розглядає індивідуальні психічні явища, які мають загальний і порівняно простий характер, а соціологія, вважав соціолог, опікується явищами суспільними (колективними), які складніше за перші і мають специфічний ха-рактер. У цьому, зокрема, проявляється тенденція вченого до психологізації соціології — так, скажімо, суспільство, подібно до індивіда, виявляє пізнавальну діяльність, яка виражається у накопиченні наукових знань, розвиткові мови тощо. Розглядаючи питання побудови соціології як науки, М.Грот наполягав на виділенні таких її підрозділів:

• Суспільні і філологічні науки,
• Соціальна етика і наука про мистецтво,
• Політична історія і релігієзнавство,
• Юридичні та економічні науки.

Концепцію суспільного розвитку професор виклав зокрема у праці «Прогрес і наука» (1883 рік), тлумачив його як безперервну вервечку природних перетворень, фіналом якого є взаємне пристосування природних об'єктів.

Праці

Соловйов Вл. С., Трубецькой С. Н., Грот М. Я., Лопатін Л. М.

Окремі видання

• Психология чувствований в ее истории и главных основах. — СПб., 1879–1880. [Архівовано 28 квітня 2012 у Wayback Machine.]
• К вопросу о реформе логики. Опыт новой теории умственных процессов. — Нежин, 1882.
• Джордано Бруно и пантеизм. — Одесса, 1885.
• О душе в связи с современным учением о силе. Опыт философского построения. — Одесса, 1886.
• Значение чувства в познании и деятельности человека. — М., 1889.
• Основные моменты в развитии новой философии. — М., 1894 на сайте Руниверс

Статті

• Сновидения как предмет научного анализа // Киев. — 1878.
• Философия как ветвь искусства // Мысль. — 1880. — № 8.
• Отношение философии к науке и искусству // Киев. — 1883. — № 27-28.
• К вопросу о критериях истины. Возможность научного оправдания наивного реализма // Русское богатство. — 1883. — № 4-6.
• К вопросу о классификации наук. — СПб., 1884.
• О направлении и задачах моей философии. (Ответ архиепископу Никанору) // Православное обозрение. — 1886. — № 11.
• Критика понятия свободы воли в связи с понятием причинности // Труды Московского психологического общества. Вып. III. — М., 1889.
• Что такое метафизика // Вопросы философии и психологии. [Архівовано 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — 1890. — Кн. 2.
• Нравственные идеалы нашего времени. Фридрих Ницше и Лев Толстой// Вопросы философии и психологии. [Архівовано 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.], январь
• О времени // Вопросы философии и психологии. — 1894. — Кн.23, 24, 25.
• Понятие о душе и психической энергии в психологии // Вопросы философии и психологии. [Архівовано 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — 1897. — Кн. 37, 39.
• Критика понятия прогресса // Вопросы философии и психологии. [Архівовано 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — 1898. — Кн. 45.
• К вопросу об истинных задачах философии // Философия и ее общие задачи. Сборник статей. — СПб., 1904,