Упалі ангели
Упалі ангели — згідно християнським вченням, це створені з вільною волею спочатку безгрішні ангели, які, будучи захоплені Сатаною і збунтувавшись, перестали служити Богу і стали служителями Сатани. Упалі ангели борються з церквою, роблять зло, спокушають людей і штовхають їх до гріха. В майбутньому занепалих ангелів чекає доля, уготована Сатані — вогонь вічний[1][2][3].
Упалі ангели в Біблії[ред. | ред. код]
Про це йдеться в Біблії:
|
І сталася на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну, і змій і ангели його воювали проти них, але не встояли, і не знайшлося вже для них місця на небі. І скинений був змій великий, древній змій, званий дияволом і сатаною, що зводить усесвіт, скинутий на землю, і ангели його скинуті з ним. |
|
Спаситель називає диявола «людиновбивцею від початку», маючи на увазі той момент, коли він, прийнявши вигляд змія, спокусив Адама і Єву порушити заповідь Бога, через що вони і їхні нащадки були позбавлені безсмертя (Бут 3:1 — 3:6).
З тих пір, маючи можливість впливати на думки, почуття і діяння людей, диявол і його ангели (демон) прагнуть увергнути людей все глибше і глибше в безодню гріха і пороку, в якій самі загрузли: «Хто робить гріх, той від диявола, тому що спочатку диявол згрішив» (1Ів. 3:8), «кожен, хто робить гріх, є раб гріха» (Ів. 8:34). Для цього вони нерідко приймають різний оманливий вигляд, в тому числі вид ангелів світла (2Кор 11:14).
Талмудичний юдаїзм відкидає віру в бунтівних або занепалих ангелів[4]. Хоча в тексті «Пірке де раббі Еліезер» IX століття описані сюжети про занепалого ангела в двох оповіданнях, один з яких стосується ангела в Едемському саду, що спокушає Єву, а інший — до ангелів Бенеї Елохім, які співмешкають з дочками людськими (Бут 6:1—4)[5].
Упалі ангели в літературі[ред. | ред. код]
Ще під час романтизму з'явилися в літературі. У романі Ніла Геймана «Небудь-де» житель Лондона потрапив в паралельний Лондон, де йому довелося битися з занепалим ангелом[6]. Сюжет про падіння ангелів ліг в основу багатьох творів, наприклад, «Загублений Рай» Джона Мільтона.
Термін «аггели»[ред. | ред. код]
Для позначення злих ангелів в церковнослов'янській мові був введений граматично штучний термін «аггели»[7][8]. При запозиченні слова «ангел» з грецької мови був збережений диграф γγ (гамма-гамма), що читається як «нг», слово поміщалося під хвилясту лінію (~) — «титло» у скороченому варіанті «агглъ». Знак титло надавав особливу повагу до поняття, що стоїть під ним. Однак коли в тексті йшлося про занепалих ангелів, це слово писалося без титлу повністю «аггелъ» і, відповідно, читалося як «аггел» замість «ангел».
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Библейский словарь Брокгауза Ангел. [Архівовано 25 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Библейский словарь В. П. Вихлянцева. Ангел [Архівовано 25 лютого 2019 у Wayback Machine.].
- ↑ Тематический словарь NIV (c) Zondervan/IBS. Ангел [Архівовано 25 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Bamberger Bernard J.[en]. Fallen Angels: Soldiers of Satan's Realm. — 1. paperback. — Philadelphia, Pa. : Jewish Publ. Soc. of America, 2006. — С. 148, 149. — ISBN 0-82760797-0.
- ↑ Adelman, Rachel. The Return of the Repressed: Pirqe De-Rabbi Eliezer and the Pseudepigrapha [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. 2009. — pp. 61-62 [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Петр Тюленев, Екатерина Сарк (2004-05). Бестиарий: бестиарий. ангелы. Издательский дом "ТехноМир". Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 22 липня 2013.
- ↑ Аггел. Православная энциклопедия «Азбука веры». Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Значение слова (словосочетания) «аггел». Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Anderson, ed. by Gary. Literature on Adam and Eve. — Leiden : Brill, 2000. — ISBN 9004116001.
- Bamberger, Bernard J. Fallen angels : soldiers of satan's realm. — first paperback. — Philadelphia, Pa. : Jewish Publ. Soc. of America, 2006. — ISBN 0827607970.
- Charlesworth, edited by James H. The Old Testament pseudepigrapha. — Peabody, Mass. : Hendrickson, 2010. — ISBN 1598564919.
- Davidson, Gustav[en]. A dictionary of angels: including the fallen angels. — 1st Free Press pbk. — New York : Free Press, 1994. — С. 111. — ISBN 978-0-02-907052-9.
- DDD, Karel van der Toorn, Bob Becking, Pieter W. van der Horst,. Dictionary of deities and demons in the Bible (DDD). — 2., extensively rev. — Leiden : Brill, 1998. — ISBN 9004111190.
- Douglas, James D. with Merrill Chapin Tenney, Moisés Silva (editors). [1] — Grand Rapids, Mich. : Zondervan[en], 2011. — ISBN 9780310229834. Архівовано з джерела 19 жовтня 2021
- Orlov, Andrei A. Dark mirrors: Azazel and Satanael in early Jewish demonology. — Albany : State University of New York Press, 2011. — ISBN 1438439512.
- Platt, Rutherford H. Forgotten Books of Eden. — Reprint. — Forgotten Books, 2004. — С. 239. — ISBN 1605060976.
- Reed, Annette Yoshiko. Fallen angels and the history of Judaism and Christianity : the reception of Enochic literature. — 1. publ. — Cambridge [u.a.] : Cambridge University Press, 2005. — С. 1. — ISBN 978-0-521-85378-1.
- Schwartz, Howard[en]. Tree of souls: The mythology of Judaism. — New York : Oxford University Press, 2004. — ISBN 0195086791.
- Wright, Archie T. The origin of evil spirits the reception of Genesis 6.1-4 in early Jewish literature. — Tübingen : Mohr Siebeck[en], 2004. — ISBN 3161486560.
|
