Хуалянь (повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гуалянь (повіт))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хуалянь

кит. 花蓮縣

Герб Прапор
Адм. центр Хуалянь
Країна  Тайвань
Регіон Провінція Тайвань
Межує з: сусідні адмінодиниці
повіт Наньтоу, Гаосюн, повіт Їлань, Тайчжун, повіт Тайдун, Kaohsiung Countyd ?
Населення
 - повне 300 318 осіб (2020)[1]
Площа
 - повна 4628,5714 км²[2]
Часовий пояс NST
Дата заснування 9 січня 1946
Губернатор Hsu Chen-weid
Код ISO 3166-2 TW-HUA

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Хуалянь

Хуалянь (кит. трансліт: Hua¹-lien² Hsien⁴; Піньїнь: Huālián Xiàn; тайванська ПОЗ: Hoa-lian-koān or Hoa-liân-koān) — повіт на східному узбережжі Республіки Китай (Тайвані). Це найбільший округ країни за площею, але через гірський рельєф має одне з найнижчих значень чисельності населення в країні. Центр округу та найбільше місто — місто Хуалянь.

Більшість населення проживає в долині Хуадун, яка тягнеться з півночі на південь, затиснута між Центральним і Хайаньським гірськими хребтами. Завдяки сільському характеру повіту, Хуалянь приваблює багатьох відвідувачів своїм природним середовищем, яке включає ущелину Тароко, скелю Ціншуй і пляж Цісінтан.

Хуалянь — найвідоміший і найпопулярніший туристичний напрямок Тайваню. Він відомий як «Найпривітніше місто № 2 на Землі» за версією Booking.com у 2023 році, і є єдиним азійським містом у цьому списку.[3]. В ньому розташований Національний парк Тароко.

Історія[ред. | ред. код]

Рання історія[ред. | ред. код]

Хуалянь (1951)

Місто Хуалянь спочатку називалося Кілай (кит. 奇萊: 奇萊; пе̍h-ōe-jī: Kî-lâi), на честь тайванських аборигенів Сакірая та їхнього поселення.[4]

Іспанські поселенці прибули сюди 1622 року, щоб шукати золото. Підхопивши звуки місцевих слів, ці поселенці назвали місцевість Турумоан (多羅滿; To-lô-boán). Китайські поселенці з династії Хань прибули у 1851 році. У документах династії Цин регіон дістав назву Хуйлан (洄瀾; Hoê-liân; «вихори») через завихрення вод у дельті.

Японська імперія[ред. | ред. код]

Під час японського колоніального періоду Тайваню (1895—1945) японські губернатори острова вирішили не транслітерувати назву «Кірай», оскільки японська вимова цього слова нагадувала японське слово, що означає «неприязнь, огида» (嫌い, kirai). Офіційною назвою стала Каренко (花蓮港, Karenkō). Префектура Каренко складалася з сучасного повіту Хуалянь. Наприкінці Другої світової війни генерал-губернатор Тайваню переселив багатьох японських мешканців Тайваню до цієї місцевості з метою розвитку сільського господарства.

Китайська Республіка[ред. | ред. код]

Після переходу Тайваню від Японії до Китайської Республіки в жовтні 1945 року, 9 січня 1946 року Хуалянь був створений як повіт під назвою Хуалянь провінції Тайвань. У 1951 році Хуалянь став першим повітом на Тайвані, яким почали керувати відповідно до закону про місцеву автономію РПЦ. Нині район Хуалянь слугує ключовим центром населення на східному узбережжі, а також одним з п'яти основних регіонів життєвого кола Тайваню, разом з Тайбеєм, Тайчжуном, Тайнаном і Гаосюном.

Географія[ред. | ред. код]

Центральний гірський хребет

Повіт Хуалянь розташований на сході острова Тайвань. На схід від Тихого океану і на захід від Центрального гірського хребта. Він виходить до Тихого океану в напрямку Японії (префектура Окінава) на сході, Центрального гірського хребта на заході, межує з містом Тайчжун, округом Наньтоу і містом Гаосюн, повітом Їлань на півночі і повітом Тайтун на півдні. Він простягається приблизно на 137,5 км (85,4 милі) з півночі на південь, а його ширина коливається від 27 до 43 км (17—27 миль) зі сходу на захід. Його площа становить близько 4628,57 км² (1787,10 кв. миль) і займає одну восьму від загальної площі Тайваню.

Незважаючи на величезну площу, лише 7 % території повіту заселено. Решту території займають річки (7 %) і гори (87 %). Гори складаються з Центрального гірського хребта на заході та хребта Хайань на сході. Головні річки повіту — Хуалянь, Сюйгулуань та їхні відгалуження. Рівнини простягаються вздовж долин між обома гірськими хребтами шириною близько 3—6 км (1,9—3,7 милі). Через обмеженість ландшафту, люди Хуалянь проживають переважно на алювіальних віялах рівнин долини Хуатун.[5]

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Повіт Хуалянь поділяється на 1 місто, 2 міські селища, 7 сільських селищ і 3 гірські селища корінних народів. Деякі міста мають японські назви, оскільки вони були названі японцями під час японського правління з 1895 по 1945 рік. Місто Хуалянь є адміністративним центром повіту, в якому знаходиться уряд повіту Хуалянь та повітова рада повіту Хуалянь.[6]

Населення[ред. | ред. код]

Будівля місцевого парламенту
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1985 361 549 —
1990 352 233 −2.6%
1995 358 981 +1.9%
2000 353 630 −1.5%
2005 345 303 −2.4%
2010 338 805 −1.9%
2015 331 945 −2.0%
Джерело:Populations by city and country in Taiwan. Ministry of the Interior Population Census.
Густота населення станом на грудень 2009 року

У окрузі Хуаліен 318 995 жителів на січень 2023 року і поділяється на 1 місто і 12 міських округів. Його пізній розвиток означає, що багато аборигенських культур, таких як Аміси, Атайал, Бунус, Труку, Сакізая і Кавалан, добре збереглися. Починаючи з 2014 року аборигенці складають 27,5 % населення округу Хуаліен (близько 91,675).[7] Хакка становлять близько 30 % населення.

З початку 2000-х років у повіті спостерігається від'ємний приріст населення через еміграцію до інших місць за межами повіту Хуалянь, із середнім скороченням на 1 393 особи на рік за останні 18 років.

Згідно з дослідженням національного індексу щастя 2015 року, округ Хуалянь був визнаний найщасливішим місцем для життя в Тайвані серед інших 20 округів і міст завдяки високому рівню задоволеності мешканців балансом між роботою та особистим життям, умовами життя, освітою, якістю навколишнього середовища та ефективністю роботи місцевої влади.[8]

Релігія[ред. | ред. код]

У місті Хуалянь знаходиться штаб-квартира всесвітньо відомого буддистського фонду Цзу Чі. У повіті також є багато храмів. Буддизм і народні релігії популярні в повіті Хуалянь. Округ Хуалянь також має найвищу концентрацію римо-католиків на Тайвані — 9,46 % населення.[9][10]

Економіка[ред. | ред. код]

Завод цементу в місті Синьчжень.

В окрузі ведеться видобуток цементу. Завод Азійської цементної корпорації в містечку Сіньчен забезпечує майже 29 % річного виробництва цементу на Тайвані.[11]

Станом на лютий 2023 року площа органічного землеробства в Хуаляні досягла 3 175 га, а площа органічного землеробства є найбільшою в країні, що становить 23 % від загальної площі. Завдяки чистому довкіллю, стійкій екологічній політиці та працьовитим фермерам, Хуалянь став найбільшою базою органічного сільськогосподарського виробництва на Тайвані.[12]

Освіта[ред. | ред. код]

Бібліотека Національного університету Донг-Хуа

Департамент освіти округу Хуалянь налічує 6 вищих навчальних закладів у межах округу, а також 15 середніх шкіл, 35 неповних середніх шкіл і 151 початкову школу, хоча деякі з перелічених початкових шкіл були закриті протягом багатьох років через їхнє віддалене розташування або низький рівень зарахування учнів.

У окрузі Хуаліен розташовані Національний університет Донг-Хуа, Університет Цзу-Чи і Технологічний інститут Дахан.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.stat.gov.tw/ct.asp?mp=4&xItem=47698&ctNode=549
  2. ↑ https://www.ris.gov.tw/app/portal/346
  3. ↑ Booking.com Reveals the Most Welcoming Cities on Earth for 2023. Booking.com Reveals the Most Welcoming Cities on Earth for 2023 (en-us) . Процитовано 30 січня 2023.
  4. ↑ Taiwan Indigenous Peoples Culture Park (кит.) https://web.archive.org/web/20150511131535/http://www.tacp.gov.tw/home02_3.aspx?ID=%243131&IDK=2&EXEC=L. Архів оригіналу за 11 May 2015. Процитовано 3 грудня 2014. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  5. ↑ (кит.) https://web.archive.org/web/20180723064010/https://www.hl.gov.tw/files/11-1001-353.php. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 27 серпня 2014. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  6. ↑ Yang, Yi-chung; Chung, Jake (2 вересня 2014). Interview: Hualien Commissioner Fu Targets Debt. Taipei Times. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 1 вересня 2014.
  7. ↑ Hsieh, Chia-chen; Wu, Jeffrey (15 лютого 2015). Amis Remains Taiwan's Biggest Aboriginal Tribe at 37.1% of Total. Focus Taiwan News Channel. Central News Agency. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015.
  8. ↑ Hualien County Ranked as Country's Happiest Place to Reside, Says Survey. The China Post. Central News Agency. 2 жовтня 2015. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
  9. ↑ About Hualien City. Hualien City Office. Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 27 серпня 2014.
  10. ↑ Taiwan – Statistics by Diocese – by Percentage Catholic. Catholic Hierarchy. Архів оригіналу за 14 March 2016. Процитовано 11 липня 2016.
  11. ↑ Kuo, Chia-erh (13 червня 2017). Asia Cement Denies Mine Site in Hualien Expanded. Taipei Times. Архів оригіналу за 16 June 2017. Процитовано 15 червня 2017.
  12. ↑ 國內有機及友善耕作種植面積概況. www.afa.gov.tw (zh-Hant-TW) . 14 травня 2013. Процитовано 25 березня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хуалянь_(повіт)&oldid=41710750