Гусарівка (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Гусарівка

Лозова — Слов'янськ
Донецька залізниця
Лиманська дирекція
с. Гусарівка,
Новопавлівка, Нікополь

48°52′58″ пн. ш. 37°08′57″ сх. д. / 48.88278° пн. ш. 37.14917° сх. д. / 48.88278; 37.14917Координати: 48°52′58″ пн. ш. 37°08′57″ сх. д. / 48.88278° пн. ш. 37.14917° сх. д. / 48.88278; 37.14917
Рік відкриття 1908 (116 років)
Колій 9
Платформ 3
Тип платформ(и) 1 бічна та 2 острівні
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 602
Відстань до Лозової, км 73
Відстань до Слов'янська, км 32
Код станції 492504 ?
Код «Експрес-3» 2214048 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Гусарівка. Карта розташування: Харківська область
Гусарівка
Гусарівка

Гуса́рівка — проміжна залізнична станція Лиманської дирекції Донецької залізниці на електрифікованій лінії Лозова — Слов'янськ між зупинними пунктами Дерезівка (2,5 км) та Некременко (2 км)[1]. Розташована у селі Гусарівка, поруч зі станцією розташовані села Новопавлівка та Нікополь Ізюмського району Харківської області.

Історія[ред. | ред. код]

Офіційна історія станції Гусарівка розпочинається у 1908 році, але вже у 1883 році на перегоні Барвінкове — Ставроково (Бантишеве) на місці сучасної станції Гусарівка перебувала нетарифна полустанція Нікополь. Даних про вантажну і пасажирську роботу даного роздільного пункту у 1880-х роках XIX століття не знайдено[2][3].

Перша назва станції походить від назви великого сусіднього села. У 1890-х роках XIX століття тут було обладнано роз'їзд № 16. З 1901 року роз'їзду присвоєне найменування Рерберг — на честь генерала Петра Рерберга, що командував російськими військами у війні з Османською імперією у 18771878 роках і певний час проживав у Барвінковому. Після 1913 року (не пізніше 1916 року) роз'їзд перевели до категорії станцій та присвоїли назву Гусарівка — від найменування населеного пункту при річці Сухий Торець, який даний роздільний пункт обслуговував. Але стара назва роз'їзд Рерберг неофіційно використовувалася і в перші роки радянської влади[2][4][5][6][7].

Станом на 1894 рік на роз'їзді № 16 зупинялися поштовий і товаро-пасажирський поїзди Харків — Ростов. У 1917 році зупинки по Гусарівці здійснювали вже 3 пари поїздів: пасажирський, поштовий та вантажно-пасажирський, у складі яких були безпересадкові вагони до Караванної, Маріуполя, Луганська, Катеринослава, Новоросійська, Москви[8][9].

До Жовтневого перевороту 1917 року на станції Гусарівка вивантажували сільськогосподарську продукцію (борошно, висівку, зернохліб) у досить великих кількостях: у 1912 році — 3,1 тис. т, у 1914 році — 4,2 тис. т, у 1915 році — 5,2 тис. т. Даних про номенклатуру і кількість вантажів, що відправляла до 1917 року станція Гусарівка не знайдено[10].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції Гусарівка зупиняються лише приміські електропоїзди[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  2. а б П.С.Ефименко (1883). Харьковский календарь на 1884 год. Х.
  3. Скорино И.А. (1887). Указатель русских железных дорог. [СПб.]
  4. Справочник для железнодорожных статистических отделов. СПб. 1913.
  5. Барвенково в XIX веке. Архів оригіналу за 25 червня 2018.
  6. Дьяков С.К. (1916). Официальный указатель железнодорожных и других пассажирских сообщений с ноября 1916 года. М.
  7. Гражданская война на Украине (1918-1920). Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. К. 1967.
  8. Указатель железнодорожных, пароходных и иных пассажирских сообщений. Зимнее движение 1894-1895 г. СПб. 1894.
  9. Официальный указатель железнодорожных и других пассажирских сообщений с мая 1917 года. ?. 1917.
  10. Шипко-Чередниченко Л.Ф. (1927). Народное хозяйство Донбасса и грузооборот Донецких дорог. Х.
  11. Розклад руху приміських поїздів по станції Гусарівка. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]

Дільниця Лозова — Слов'янськ
Попер.
Дерезівка
Гусарівка
Наст.
Некременко