Гути (селище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гути (смт))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Гути
Герб
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Богодухівський район
Громада Богодухівська міська громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано до 1767
Статус із 2024 року
Площа 1,82 км²
Населення 1738 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 62131
Телефонний код +380 5758
Географічні координати 50°08′13″ пн. ш. 35°20′49″ сх. д. / 50.13694° пн. ш. 35.34694° сх. д. / 50.13694; 35.34694Координати: 50°08′13″ пн. ш. 35°20′49″ сх. д. / 50.13694° пн. ш. 35.34694° сх. д. / 50.13694; 35.34694
Висота над рівнем моря 122 м
Водойма річка Мерла


Відстань
Найближча залізнична станція: Гути
До райцентру:
 - залізницею: 80 км
 - автошляхами: 78 км
Селищна влада
Адреса 62131, Харківська обл., Богодухівський р-н, смт Гути, пл. Миру, 11
Карта
Гути. Карта розташування: Україна
Гути
Гути
Гути. Карта розташування: Харківська область
Гути
Гути
Гути. Карта розташування: Богодухівський район
Гути
Гути
Мапа

Гу́ти (вимова) — селище у Богодухівській міській громаді Богодухівського району Харківської області України. Населення 2043 особи.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Селище міського типу Гути розміщене на лівому березі річки Мерла. На річці є невелика загата. Частина селища розташована на протилежному березі, є міст. Є залізнична станція Гути.

Селище оточене великим лісовим масивом (дуб, сосна). Неподалік від селища розташований Гутянський ботанічний заказник.

Назва[ред. | ред. код]

Назва селища Гути походить від назви плавильної печі. У таких «гутах» виплавляли скло або метал (від нім. Hutte).

Історія[ред. | ред. код]

Церква
  • 1767 р. — командиру Охтирського гусарського полку генерал-майору Підгоричані було подаровано за службу село Гути. На нього працювали 642 кріпаків.
  • 1869 р. — відкриття Гутянського цукрорафінадного заводу, володіння барона Леопольда Кеніга, «цукрового короля» Російської імперії, село Гути, Харківська губернія.
  • 1919 р. — присвоєння імені Г. Первухіна цукрорафінадному заводу.
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Семенівярській сільській раді — 210 осіб[2].
  • 1938 р. — присвоєння статусу «селище міського типу».

Економіка[ред. | ред. код]

Постаті[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Мартиролог. Харківська область, ст. 332—336 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 23 серпня 2015.
  3. С. Ю. Шевченко. Бондаренко Володимир Омелянович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]