Гі де Ротшильд
| Гі де Ротшильд | |
|---|---|
| фр. Guy de Rothschild | |
 | |
| Народився |
21 травня 1909[2][3][…] VIII округ Парижа, Париж |
| Помер |
12 червня 2007[1][2][…] (98 років) Ферр'єр-ан-Брі[5] |
| Країна |
 Франція |
| Місце проживання | Château de Ferrièresd |
| Діяльність | колекціонер мистецтва, банкір |
| Alma mater | ліцей Людовика Великого, Кондорсе, Правничий факультет Паризького університетуd і Faculty of Arts of Paris[d] |
| Знання мов | французька[3] |
| Учасник | Друга світова війна |
| Посада | президент[d] і президент[d] |
| Рід | Ротшильди |
| Батько | Édouard Alphonse James de Rothschildd |
| Мати | Germaine de Rothschildd |
| Брати, сестри | Bethsabée de Rothschildd і Jacqueline Piatigorskyd |
| У шлюбі з | Marie-Hélène de Rothschildd і Alix Schey von Koromlad |
| Діти | Давид Рене Джеймс де Ротшильд[6] і Édouard de Rothschildd |
| Нагороди |
  |
Барон Гі де Ротшильд (21 травня 1909 — 12 червня 2007) — банкір, член французької гілки фінансової династії Ротшильдів. Був головою ради директорів банку de Rothschild Frères з 1967 по 1979 рік, коли той був націоналізований французьким урядом на чолі з Франсуа Міттераном. Крім того володів майном в інших французьких та іноземних компаніях, у тому числі Imerys. Увійшов у Зал слави міжнародного списку найстильніших чоловіків (International Best Dressed List Hall of Fame) в 1985 році.
Біографія[ред. | ред. код]
Барон Гі де Ротшильд народився в Парижі в сім'ї барона Едуарда А. Д. де Ротшильда (1868-1949) і Жермени Аліси Хальфен (1884-1975). Його старший брат Едуард Альфонс Еміль Ліонел (1906-1911), помер дитиною внаслідок гострого апендициту. Також у нього було дві молодші сестри: Жаклін і Бетсабе. Був праправнуком засновника династії Майєра Амшеля Ротшильда. Він виріс у батьківському будинку на розі вулиці Ріволі і площі Згоди в Парижі (будинок колись належав Талейрану, а зараз в ньому розміщується посольство США) і в маєтку де Фер'єр в 25 милях на північний схід від Парижа у великому будинку, побудованому Джозефом Пакстоном у 1850-х роках. Архітектура будинку була заснована на Mentmore Towers, який Джозеф Пакстон побудував для барона Майєра де Ротшильда з англійської гілки династії Ротшильдів.
Отримав освіту в Lycée Condorcet, в ліцеї Людовіка Великого в Парижі, а також з допомогою приватних репетиторів. Військову службу він провів у кавалерії у Сомюр, грав у гольф за Францію. Виграв Гран-прі Південного Заходу в 1948 році.
Гі одружувався два рази. У 1937 році він одружився з далекою родичкою баронесою Алікс Герміною Жанетт Шей де Коромла (1911-1982), колишньою дружиною Курта Крамера і молодшою дочкою угорського барона Філіпа Шей фон Коромла від першого шлюбу, з якою у нього народився син Рене Давид де Ротшильд. Крім того, у Ротшильда було дві падчерки: Лілі і Беттіна Крамер. Вони розлучилися в 1956 році. Вдруге він одружився з баронесою Марі-Елен ван Зюйлен де Ніевельт де Хаар (1927-1996), чий шлюб з графом Франсуа де Нікола також був розірваний в 1956 році. Як і в першому випадку, друга дружина була далекою родичкою Ротшильда, але католичкою. У шлюбі у них народився Едуард Етьєн де Ротшильд.
Після другого весілля Гі оновив маєток де Фер'єр, де проводив розкішні костюмовані бали на початку 1970-х, а потім подарував Університету Парижа в 1975 році. У тому ж році він купив готель Ламбер на острові Сен-Луї в Парижі, верхні поверхи якого стали його паризькою резиденцією.
Військова служба[ред. | ред. код]
В 1940 році після окупації Франції Німеччиною під час Другої світової війни батьки Гі з його сестрою покинули Францію і вирушили в безпечний Нью-Йорк. Сам Гі де Ротшильд був покликаний у французьку армію і був командиром 3-ї легкої механізованої дивізії у французькій кампанії на початку 1940 року. Після битви з нацистами при Карвені (Carvin) він у складі французької армії був змушений відступити до Дюнкерка. За свої дії при евакуації залишків французької армії з Дюнкерка в Англію Гі був нагороджений військовим хрестом. Після цього він негайно повернувся у Францію, висадився в Бресті, Франція, і очолив сімейний офіс у La Bourboule, біля Клермон-Ферран.
При режимі Віші його батько і дядьки були позбавлені французького громадянства, викреслені з реєстру Ордена Почесного легіону, а сім'я була змушена продати все своє майно у Франції. Гі де Ротшильду вдалося домовитися з покупцями і отримати право пізніше викупити все своє майно назад. Він покинув Францію через Іспанію і Португалію і приєднався до своїх батьків у Нью-Йорку. Він приєднався до руху «Вільна Франція» і сів на вантажний корабель Pacific Grove, щоб повернутися назад в Європу. Його корабель був торпедований і потонув у березні 1943 року. Гі був врятований провівши 12 годин у водах Атлантичного океану. В Англії він приєднався до штабу генерала Марі-П'єра Кеніга, входив в Головне командування союзних сил біля Портсмута.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://web.archive.org/web/20070927011453/http://www.busrep.co.za/index.php?fSectionId=&fArticleId=5017203
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #11874996X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Fichier des personnes décédées
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
Посилання[ред. | ред. код]
- Head of French banking family dies [Архівовано 18 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Некролог [Архівовано 11 березня 2012 у Wayback Machine.], The Daily Telegraph, 14 June 2007
- Некролог [Архівовано 23 травня 2011 у Wayback Machine.], The Times, 15 June 2007
- Некролог, The Independent, 18 June 2007
- Некролог [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.], The New York Times, 14 June 2007
|
