Гіг V

Гіг V
фр. Guigues V d'Albon
Народився	1125
Помер	29 липня 1162(1162-07-29) Візій
Країна	Франція
Діяльність	аристократ
Знання мов	французька
Титул	граф
Батько	Guigues IV.d
Мати	Marguerite de Bourgogned
Брати, сестри	Marquise d'Albond
У шлюбі з	Beatrice del Monferratod
Діти	Беатриса д'Альбон
Медіафайли у Вікісховищі

Гіг V (фр. Guigues V d'Albon; бл. 1125 — 29 липня 1162) — 4-й граф Альбон і Гренобль, 1-й дофін В'єннський в 1142—1162 роках. Завершує загалом формування Дофіне, отримує офіційне визнання своїх титулів та прав в Священній Римській імпеерії.

Життєпис

Походив з Альбонського дому. Син Гіга IV, графа Альбон, та Маргарити де Макон. Народився близько 1125 року. 1142 року після смерті батька успадкував графство Альбонське. Втім через молодий вік до 1153 року регентство здійснювала його мати. 1144 року було засновано картезіанський монастир дю-Валь-Сте-Марі в Буванті. 1145 року було затверджено договір Гіга III, графа Альбона, з Гуго I, архієпископом В'єнну, щодо графства Сермантес, що потрапляло в спільну власність.

Перебравши фактичну владу Гіг V вирішив помститися Амадею III, графу Савойї, за вбивство свого батька. Він взяв в облогу савойську столицю Монмельян. Втім зазнав поразки й вимушений був відступити. Мирний договір, що зафіксував статус-кво, було укладено за посередництва Гуго II, єпископа Гренобля. 1155 року в Ріволі (поблизу Туріну) Гіг V визнав зверхність Фрідріха I, імператора Священної Римської імперії. Натомість останній визнав за Гігом V усі родинні володіння, затверджено спадкову посаду сенешаля Арелатського королівства, передав срібну копальню в Рамі та право самостійно карбувати монети в Чезані. В свою чергу Бертольд IV, герцог Церінген, передав Гігу V свої права ректора (намісника) Арелатського королівства. Натомість граф Альбон запевнив у визнанні прав ректора.

В тому ж році одружився з Беатрісою Монферратською, родичкою імператора. Цим було зміцнено становище Гіга V в Арелаті. Після цього першим прийняв титул дофіна В'єнна. Також скористався підтримкою імператора для отримання більшої влади над містом В'єнн, відтіснивши від урядування Етьєнна, архієпископа В'єннського. Помер 1162 року. Усі володіння успадкувала його єдина донька Беатриса.

Джерела

• McKitterick, Rosamond; Abulafia, David, eds. (1999). The New Cambridge Medieval History: Volume 5, C.1198-c.1300. Cambridge University Press.
• Charles Cawley, " Comtes d'Albon " [archive], sur fmg.ac/MedLands (Foundation for Medieval Genealogy) (consulté en avril 2020).