Дарій II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дарій II
Цар Ахеменідської держави
423 — 404 до н. е.
Попередник: Согдіан
Спадкоємець: Артаксеркс II
Фараон
423 — 404 до н. е.
Попередник: Согдіан
Спадкоємець: Аміртей II
 
Народження: 475 до н. е.
Персія, Імперія Ахеменідів, Medo-persiad, Стародавній Близький Схід
Смерть: 404 до н. е.(-404)
Вавилон, Хілла, Ірак
Поховання: Накш-і-Рустам
Країна: Імперія Ахеменідів
Релігія: зороастризм
Рід: Ахеменіди
Батько: Артаксеркс I[1]
Мати: Cosmartidened
Шлюб: Парісатида I[2]
Діти: Остан, Артаксеркс II[3][4], Кир Молодший[5] і Аместрісd

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Да́рій II Нот (давньоперс. 𐎭𐎠𐎼𐎹𐎺𐎢𐏁, латиніз. Dārayavahuš; ?—404 до н. е.) — цар Персії з династії Ахеменідів, що правив з 423 по 404 р. до н. е. Молодший син Артаксеркса I Довгорукого, брат Ксеркса II.

До вступу на престол був сатрапом Гірканії і носив, згідно класичним грецьким джерелам, ім'я Ох (давньоперс. *Vauka або *Va(h)uš; аккад. Ú-ma-kušor Ú-ma-su). За підтримки групи впливових осіб захопив владу, стративши Согдіана, і прийняв тронне ім'я Дарій. Найбільш рання дата, датуюча правління Дарія і відома нам — це 13 лютого 423 року до н. е.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Любкер Ф. Darius // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 372–373.
  2. Любкер Ф. Parysatis // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 992.
  3. Любкер Ф. Artaxerxes // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 163.
  4. Артаксеркс // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСент-Питерсберг: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 180.
  5. Б. Т. Кир Младший // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XV. — С. 150.

Джерела[ред. | ред. код]