Два кольори
| «Два кольори» | ||||
|---|---|---|---|---|
| Пісня Анатолія Мокренка та інших[⇨] | ||||
| Випущено | 1964 | |||
| Жанр | національна музика | |||
| Мова | українська | |||
| Автор слів | Павличко Дмитро Васильович | |||
| Композитор | Білаш Олександр Іванович | |||
|
| ||||
«Два кольори» — популярна українська пісня, написана у 1964 році Олександром Білашем на слова Дмитра Павличка. Першим виконавцем пісні був Анатолій Мокренко[1].
Історія створення[ред. | ред. код]
Олеся Білаш, донька композитора Олександра Білаша, так переповіла історію створення пісні[2]:
Батько з Павличком сиділи на якомусь з'їзді комсомолу. Було нецікаво, вони почали поглядати наліво й направо — почали шукати гарних комсомолок, тому роздивлялися по залу. І раптом попереду побачив жіночку з накинутою на плечі хусткою: на чорному тлі — червоні троянди, такі яскраві, що просто очі виїдали. - — Бачиш оту жіночку? — спитав батько Павличка. — Дивись, яка хустка — червоне і чорне.
- — Червоне — то любов, а чорне — то журба, — відповів Дмитро Васильович.
Вони потихеньку втекли із з'їзду, поїхали до будинку творчості у Ворзелі. Написали пісню буквально за півгодини.
Дмитро Павличко згадував, що одного разу після виконання пісні його та Олександра Білаша запросили на розмову зі співробітниками КДБ. Ті звинували автора в написанні «бандерівського гімну», оскільки кольори, оспівані в пісні, були кольорами прапору ОУН. Дмитру Павличку вдалося запевнити працівників КДБ, що цього не було в його намірах[3].
Текст пісні[ред. | ред. код]
Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними
Червоними і чорними нитками.
Приспів:
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.
Мене водило в безвісти життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Щасливії сумні мої,
Щасливі і сумні мої дороги.
Приспів:
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.
Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш горточок старого полотна
І вишите моє життя,
І вишите моє життя на ньому.
Приспів:
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.
Виконання та виконавці пісні[ред. | ред. код]
Музична тема пісні і сама пісня звучать у короткометражному фільмі «Київські мелодії» (1967) та документальному фільмі «Чорнобиль: Два кольори часу» (1986-88). Цікаво, що у фільмі "Київські мелодії" у пісні виконується видозмінений приспів: "В червоному - любов, а в чорному - журба"[20]
Нового сенсу твір набув після початку війни на сході України. Пісню з аранжуванням тексту[21] гуртом «Кому Вниз» було виконано[22][23][24] у рамках меморіально-мистецької програми «Голоси Героїв»[25] на території Національного музею історії України у Другій світовій війні під час проведення акції «Перша хвилина миру» з нагоди Дня пам'яті та примирення 8 травня 2015 року[26][27]. Під час виступу на сцені демострувався відеоряд автором якого був Олексій Хорошко, а режисером — Сергій Проскурня[28].
Пісня перекладена і виконана французькою мовою[29][30].
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- 21 травня 2015 року до Дня вишиванки 350 працівниками Тернопільської обласної державної адміністрації та Тернопільської обласної ради було встановлено своєрідний рекорд — найбільша кількість державних службовців у вишиванках на одному фото і наймасовіше виконання пісні «Два кольори»[31].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Два кольори улюблених пісень. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 серпня 2015.
- ↑ Олександр Гунько. Тато міг о п'ятій ранку зірватися й бігти до рояля // «Газета по-українськи» № 1186 за 04.03.2011.
- ↑ Д. Павличко про пісню «Два кольори»
- ↑ Дмитро Гнатюк — «Два кольори». Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 8 січня 2015.
- ↑ «Два кольори» Василь Зінкевич (1999). Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 15 липня 2016.
- ↑ «Два кольори» Ярослав Євдокимов. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 8 січня 2015.
- ↑ «Два кольори» Юрій Гуляєв. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 8 січня 2015.
- ↑ Віктор Шпортько — «Два кольори»
- ↑ Анатолій Мокренко — «Два кольори». Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 8 січня 2015.
- ↑ «Два кольори»
- ↑ «Два кольори». Вадим Дубовський. Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 2 травня 2015.
- ↑ Раїса Кириченко — «Два кольори». Архів оригіналу за 16 травня 2014. Процитовано 8 січня 2015.
- ↑ Квітка Цісик — «Два кольори». Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 8 січня 2015.
- ↑ Кому Вниз — «Два кольори». Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 10 серпня 2015.
- ↑ Злата Огневич — «Два кольори»
- ↑ «Два кольори» Марія Яремчук. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 8 січня 2015.
- ↑ Василь Сліпак. «Два кольори». Париж
- ↑ Віктор Павлік — «Два кольори». Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 17 серпня 2018.
- ↑ Таїсія Повалій — «Два кольори» (2017). Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 25 травня 2017.
- ↑ Kyiv_1967 (uk-UA) , процитовано 27 травня 2023
- ↑ Кому Вниз (8 травня 2015), Два кольори (укр.), процитовано 29 січня 2023
- ↑ КОМУ ВНИЗ - Два кольори, «Перша хвилина миру», Київ, Національний музей історії ВВВ 1941–1945 років (укр.), 9 травня 2015, процитовано 29 січня 2023
- ↑ КОМУ ВНИЗ - Два кольори, «Перша хвилина миру», Київ (версія УТ1) (укр.), 9 травня 2015, процитовано 29 січня 2023
- ↑ Меморіальна програма "Голоси героїв" (запис повністю) - 08.05.2015 (укр.), 8 травня 2015, процитовано 30 січня 2023
- ↑ У Києві відбувся урочистий концерт "Голоси героїв". 5 канал (укр.). 9 травня 2015. Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ В'ятрович, Володимир (6 травня 2015). Як будемо відзначати 8 та 9 травня. Українська правда — Блоги (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2015. Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ Україна мріє про першу хвилину миру, — Порошенко (фото). LB.ua (укр.). 8 травня 2015. Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ Khoroshko, Oleksiy, Кому Вниз "ДВА КОЛЬОРИ" 08.05.2015 (укр.), процитовано 30 січня 2023
- ↑ Так вона ще не звучала. Пісня «Два кольори» французькою мовою. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 28 січня 2018.
- ↑ Deux Couleurs — Два кольори (Ukrainian popular song) — French cover by AleXa. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 23 січня 2018.
- ↑ До Дня вишиванки в Тернополі державні службовці влаштували наймасовіше виконання пісні «Два кольори» [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Сайт Тернопільської ОДА, 21 травня 2015
Тернопільська обласна адміністрація кидає виклик Адміністрації Президента на YouTube // ТСН, 21 травня 2015 Тернопільські держслужбовці співали просто неба на YouTube // Телеканал ІНТБ, 21 травня 2015 Майже 400 тернополян у вишиванках зробили спільне фото на YouTube // Телекомпанія TV-4, 21 травня 2015
Джерела[ред. | ред. код]
- «Два кольори» — українська народна пісня
- Два кольори. Інтерв'ю з Д. В. Павличком [Архівовано 20 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Д. Павличко про пісню «Два кольори», фрагмент документального фільму виробництва «PRIME продюсерський центр»
Посилання[ред. | ред. код]
- Документальний фільм, присвячений пісні «Два кольори» [Архівовано 9 листопада 2020 у Wayback Machine.], з циклу про історії написання 10 найвідоміших українських пісень (YouTube, 28 хв.).
- Пісню «Два кольори» у радянські часи називали тюремною // Gazeta.ua. — 2017. — 05 лютого. [1] [Архівовано 6 лютого 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про пісню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||
