Демократичні ініціативи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»
Дата заснування 1992 рік
Тип аналітичний центр
Голова Бекешкіна Ірина Ериківна (виконавчий директор)
Адреса 01001,вул. Олеся Гончара 33, 3 поверх
Офіційний сайт dif.org.ua
Мапа

Фонд «Демократи́чні ініціати́ви імені Ілька́ Ку́черіва» (ДІ, ДІФ, DIF) був заснований у 1992 році як неприбуткова, недержавна, аналітична організація. Розташований у Києві. Засновник та голова Фонду у 1992–2010 — Ілько Кучерів (1955-†2010). З 2010 по 2020 роки директором фонду була Ірина Бекешкіна. Науковий директор фонду — Олексій Гарань.

За часів керівництва фондом Іриною Бекешкіною, він став одним із провідних аналітичних центрів країни, який регулярно проводив дослідження громадської думки і аналізував важливі для українців процеси.[1]

Завдання[ред. | ред. код]

Фонд «ДІ» відомий[джерело?] як аналітична і просвітня організація, достовірне джерело інформації. Він заслужив таку репутацію, збираючи і безкоштовно поширюючи вчасну, точну і зрозумілу інформацію серед громадян, журналістів, парламентарів і політиків. Зокрема, «ДІ» спеціалізується на аналізі громадської думки, аналізі соціальних і політичних тенденцій, проведенні семінарів та навчань для журналістів і політиків, міжнародних обмінах.

Методи роботи[ред. | ред. код]

Фонд «ДІ» поширює інформацію трьома шляхами:

  • Фонд «ДІ» організовує конференції стосовно актуальних економічних і політичних тем, а також організовує круглі столи, які збирають разом журналістів і аналітиків з метою обговорення ключових питань, пов'язаних з громадською думкою.[джерело?]
  • Фонд «ДІ» організовує прес-конференції і видає прес-релізи з інформацією, яку він зібрав і проаналізував. Такі відомі засоби масової інформації, як газети Washington Post, Ukrainian Weekly, Gazeta Wyborcza, Kyiv Post, «Голос України», «День», «Україна молода», УТ-1, «Студія 1+1», «Інтер», СТБ, «Новий канал», «5-й канал», Радіо «Свобода», Бі-Бі-Сі; Інтернет-видання «Українська правда», «Форум», «Телекритика», «Korespondent.net», «Ukraina.ru» та багато інших регулярно оприлюднюють результати опитувань та аналізу «ДІ».
  • Фонд «ДІ» публікує власну інформацію у своєму бюлетені «Політичний портрет України», часописі «Громадська думка», книжках, а також серії брошур «Україна на шляху до відкритого суспільства», має сторінку в Інтернеті: www.dif.org.ua.

Співробітники-аналітики[ред. | ред. код]

З Фондом «ДІ» співпрацюють відомі в Україні економісти, соціологи, політичні аналітики і журналісти. Ці аналітики, чиї дослідження публікуються у ґрунтовних монографіях, низці журналів і газет, регулярно використовуються на радіо та телебаченні, добре відомі в академічному світі. В аналізі соціополітичної та економічної ситуації в Україні також регулярно беруть участь видатні політики і журналісти.[джерело?]

Багатогранність досвіду його співробітників дозволяє Фондові «ДІ» аналізувати перетворення в Україні з різних точок зору, забезпечуючи інформацією високої якості.[джерело?]

Досвід проведення опитувань[ред. | ред. код]

«ДІ» провів 47 загальнонаціональних опитування, 34 регіональних опитування, понад 200 опитувань з різних питань, зокрема: рівень підтримки потенційного вступу України в НАТО і ЄС; поінформованість громадян про НАТО і ЄС; питання молодіжної політики, 5 широких дослідження українських політичних лідерів, парламентарів, журналістів, урядової та наукової еліти, а також проводить регулярні експертні опитування найавторитетніших українських журналістів.[джерело?]

«ДІ» організував опитування екзит-пол у день виборів до Верховної Ради України (1998 р.), два опитування екзит-пол під час обох турів виборів Президента України (1999 р.), опитування екзит-пол у день виборів Верховної Ради України (2002 р.), опитування екзит-пол під час виборів мера міста Мукачевого (квітень 2004 р.), три опитування екзит-пол під час двох турів та переголосування другого туру виборів Президента України (2004 р.), опитування екзит-пол у день виборів до Верховної Ради України (2006 р.), екзит-пол у день позачергових виборів до Верховної Ради України 30 вересня 2007 року[джерело?]

Публікації[ред. | ред. код]

«ДІ» видає бюлетень «Політичний портрет України» (1992–2006 рр.; 36 україномовних і 8 англомовних випусків), серію брошур «Україна: на шляху до відкритого суспільства» (10 випусків), журнал «Громадська думка» (2004–2005 рр.; 7 номерів), підтримує Інтернет-сторінку Фонду www.dif.org.ua (з 1993 р.), сайт www.exitpoll.org.ua (2004, 2006 рр.), розміщує матеріали на сайті мережі аналітичних центрів України www.intellect.org.ua.. Вийшли друком: книга «Шлях до перемоги. Технологія виборчої кампанії» (1993 р.), книга «Соціальні наслідки Чорнобильської катастрофи» (1996 р.), бюлетень «Вибори-99» (1999 р.; 6 випусків), книга «Перспективи розвитку недержавних аналітичних центрів в Україні» (2000 р.), книга «Українське суспільство: 1994–2001. Результати опитування громадської думки» (2001 р.), брошура «Майбутнє України: погляд молодих лідерів» (2001 р.), брошура «Завдання новообраного парламенту: погляд молодих» (2002 р.), книга «Вибори-2002 в оцінках громадян та експертів» (2002 р.), книга «Загальнонаціональні опитування exit poll» (2002 р.), брошура «Журналістська думка 2001–2002» (2002 р.), брошура «Вибори в Україні: законодавство і практика та їх відповідність європейським стандартам» (2003 р.), книги «Українське суспільство 1994–2004: соціологічний моніторинг» (2004 р.), «Національний екзит-пол'2004», «Українське суспільство 1994–2005: соціологічний моніторинг» (2005 р., українською та англійською мовами), «Національний екзит-пол: парламентські вибори'2006». «ДІ» випускає численні прес-релізи прес-служби «ДІ».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. "Українці інколи тупцюються на місці". Найяскравіші думки соціологині Ірини Бекешкіної. ТСН.ua. 21 березня 2020. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]