Dendrobium

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dendrobium

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Орхідні (Orchidaceae)
Підродина: Epidendroideae
Триба: Dendrobieae
Рід: Dendrobium
Посилання
Вікісховище: Dendrobium
IPNI: 325886-2
ITIS: 500236
NCBI: 37818
Fossilworks: 320164

Дендробіум[1] (Dendrobium) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини орхідні.

Абревіатура родової назви використовувана в аматорському і промисловому квітникарстві — Den.[2]

Багато представників роду і гібриди з їхньою участю є популярними кімнатними і оранжерейними рослинами, а також широко представлені в ботанічних садах.

Опис[ред. | ред. код]

Види Dendrobium переважно епіфітні або літофітні, хоча деякі види є наземними.

Рослина невеликого зросту, від 40 до 90 см, стебло складається з циліндричних псевдобульб. Листя ланцетної форми (5-10 см), розташовуються по черзі на стеблі. З пазух листя ростуть квітконоси, які містять 1-4 ароматних квітки, діаметром 6-8 см. Забарвлення найрізноманітніше: біле, жовте, помаранчеве, бузкове, двох і триколірне.

Як кімнатні рослини виведені гібриди дендробіума, найпоширеніший з них — дендробіум нобіле (Dendrobium nobile) або дендробіум благородний. За популярністю серед кімнатних орхідей дендробіуми поступаються лише фаленопсисам.

Освітлення і температура[ред. | ред. код]

Освітлення. Дуже світлолюбна рослина воліє східні, Південно-східні і південно-західні вікна. У силу того, що рослина погано переносить температури вище 27°С, на південному вікні її можна лишати тільки в осінньо-зимовий період. Якщо ж Дендробіум розташований на північному вікні, то восени і взимку йому необхідно додаткове досвічування лампами (4 години в день).

За листям дендробіума можна визначити, чи достатньо він отримує світла. При достатньому освітленні вони зелені, при надмірному — стають салатового кольору і на них можуть з'явитися опіки. При нестачі світла-листя темно зелені, при гострій нестачі — жовтого кольору.

Температура. Дендробіум воліє помірні температури. У період активного росту бажано підтримувати денну температуру в районі 20-26 °C, вночі — 15-20 °C. У цей час орхідеї піде на користь перебування на відкритому повітрі — на не заскленому балконі, веранді або в саду. Природний добовий перепад температур необхідний активного розвитку, закладання квіткових бруньок і пишного цвітіння взимку.

В осінньо-зимовий період, коли зростання закінчується, денну температуру змісту потрібно знизити до 12-17 °C, нічну до 10-13 °C. У той же час забезпечити орхідеї інтенсивне світло (південне вікно + досвічування) і скоротити полив. Тільки з дотриманням цих умов Дендробіум буде добре цвісти.

При занадто високій температурі (вище 33 °C) коріння рослини перестають поглинати воду, в той же час листя її випаровують і вона може засохнути.[3][4][5]

Таксономія та назва[ред. | ред. код]

Рід дендробіум був вперше офіційно описаний у 1799 році Олофом Шварцем, опис був опублікований у Nova Acta Regiae Societatis Scientiarum Upsaliensis. Назва Dendrobium походить від давньогрецьких слів dendron, що означає «дерево», і bios – «життя».[6][7]

У 1981 році Фрідріх Брігер перекласифікував всі теретолистні дендробіуми з Австралії та Нової Гвінеї в новий рід Dockrillia, а у 2002 році Девід Джонс і Марк Клементс розділили рід на більш дрібні роди, включаючи Thelychiton, Tropilis, Vappodes і Winika, але всі ці роди розглядаються як синоніми в світовому переліку відібраних родин рослин.

Поширення[ред. | ред. код]

Тропічна Азія, острови Океанії, Австралія, Нова Зеландія, Нова Гвінея, Китай, Японія і Філіппіни.

Рівнинні, передгірні та гірські ліси з більш-менш вираженими сезонними змінами клімату.

Використання в народній медицині[ред. | ред. код]

Dendrobium hookerianum Ботанична ілюстрація з книги Curtis's botanical magazine vol. 99 ser. 3 nr. 29 tab. 6013. 1873 р.

Листя Dendrobium amoenum використовують в китайській медицині для лікування захворювань шкіри, австралійські аборигени застосовують зелене листя Dendrobium aurantiacum у відварах і настоянках. У Китаї використовують Dendrobium candidum і Dendrobium chrysanthum як імунорегулюючий компонент фітосумішей. Тонізуючий ефект притаманний листю Dendrobium densiflorum, в Японії паста з листя Dendrobium fimbriatum накладається на шкіру в місцях переломів кісток. Настоянки і відвари листя Dendrobium loddigesii допомагають при гарячці та застосовуються при лікуванні деяких видів раку, сухі пагони Dendrobium moniliforme у формі відвару або настоянки популярні в Тайвані та Китаї як жарознижувальний, тонізуючий і знеболюючий засіб. Пагони Dendrobium nobile, застосовують при порушеннях роботи шлунково-кишкового тракту, як сечогінний засіб і при гарячках. Відомо про заспокійливий ефект відварів і настоянок з листя Dendrobium tosaense. Таким чином, відома висока біологічна активність препаратів на основі представників цього роду Орхідних, хоча антиоксидантні властивості екстрактів цих рослин практично не досліджені.[8]

Види[ред. | ред. код]

На даний момент описано 1000—1200 видів[9] (див. список видів).

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. orchidsaustralia.com (PDF). www.orchidsaustralia.com. Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2016. Процитовано 12 грудня 2020.
  3. Дендробіум - Dendrobium. Догляд за орхідеєю дендробиум. Флора Лайф (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
  4. Hawkes, A. D. (1965) 1987. Encyclopaedia of cultivated orchids. Faber and Faber, London.
  5. Цветоводство ⚘ для любителей и профессионалов :). Цветоводство ⚘ для любителей и профессионалов :) (рос.). Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 12 грудня 2020.
  6. Kungl. Vetenskaps-societeten i Uppsala.; Uppsala, Kungl Vetenskaps-societeten i; Uppsala, Kungl Vetenskaps-societeten i (1799). Nova acta Regiae Societatis Scientiarum Upsaliensis. Т. ser.2:v.6 (1799). Uppsala,: Almqvist & Wiksells,. Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
  7. Quattrocchi, Umberto (2012). CRC World Dictionary of Medicinal and Poisonous Plants: Common Names, Scientific Names, Eponyms, synonyms, and Etymology. Boca Raton, Florida: CRC Press. p. 1350. ISBN 9781482250640.
  8. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2017. Процитовано 12 грудня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. Аверьянов Л. В. Определитель орхидных (Orchidaceae Juss.) Вьетнама. С.-Петербург: Мир и семья, 1994. 432 с.