Івашин Денис Євгенійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Денис Івашин)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Денис Івашин
Дзяніс Івашын
Денис Івашин в суді в 2017 р.
Ім'я при народженні Дзяніс Яўгенавіч Івашын
Народився 6 червня 1979(1979-06-06) (44 роки)
Громадянство Білорусь Білорусь
Національність має україньке коріння з боку батька та статус закордонного українця
Місце проживання Гродно
Діяльність журналіст
Відомий завдяки журналіст
Знання мов білоруська
Заклад ІнформНапалм і Новы Час
У шлюбі з Вольга Івашина
Нагороди
Medal of the Order of the Pahonia

Денис Євгенійович Івашин (нар. 6 червня 1979(19790606)) — білоруський журналіст і політв'язень режиму Лукашенка.

Біографія[ред. | ред. код]

Виріс і жив у Гродно. За освітою економіст і політолог[1].

2014 року був активним учасником Революції гідності в Україні, з самого початку російсько-української війни займався благодійністю для мігрантів із зони АТО в Україні. Пізніше приєднався до «ІнформНапалму», міжнародної волонтерської спільноти, яка досліджує вплив російської агресії на інші країни, як РОЗВД-дослідник та перекладач. Став головним редактором білоруської версії ресурсу.

У 2017 році суд Фрунзенського району Мінська[be-x-old] (суддя — Євген Пісаревич) його заарештував на п'ять діб за висвітлення подій Дня Волі[2].

З 2018 року — позаштатний кореспондент газети «Новы Час»[3].

Опублікував розслідування впливу російських націоналістів на Білорусь, будівництво в Куропатах, перехід колишніх бійців українського спецвідділу міліції «Беркут» до силових структур режиму Лукашенка в Білорусі[3].

Арешт і ув'язнення[ред. | ред. код]

Затриманий працівниками КДБ Білорусі 12 березня 2021 р., наступного дня після інтерв'ю на каналі «Настоящее время», якому повідомив про результати свого журналістського розслідування[4]. Звинувачений у «втручанні в діяльність правоохоронців» (ст. 365 КК)[5]. Колеги та родичі пов'язують його арешт із професійною журналістикою, зокрема з публікацією розслідування щодо бійців «Беркуту»[6].

Його затримання викликало занепокоєння МЗС України, яко 15 березня 2021 року зазначило, що Івашин лише «допомагав розповідати світові про злочини у ході російської агресії проти України», в той час як журналістська діяльність не може і не має бути приводом для переслідування[7].

24 березня 2021 року спільною заявою восьми організацій, серед яких Правозахисний центр «Вясна», Білоруська асоціація журналістів, Білоруський Гельсінський комітет, Білоруський ПЕН-центр, був визнаний політичним в'язнем[8]. Міжнародне товариство прав людини також визнало Івашина політичним в'язнем[5]. 30 червня 2021 року шефство над політичним в'язнем взяв Шон Гогі, депутат Дойл Ерен[9][10].

Восени 2021 року Івашину висунули ще одне звинувачення у «державній зраді» (ст. 356 КК Білорусі)[11][12]. Під час ув'язнення Івашина неодноразово кидали в карцер[11].також Денис у тюрмі захворів. Невідома інфекція спричинена антисанітарними умовами[13].

17 серпня 2022 у Гродно розпочалося друге засідання закритого процесу над Денисом Івашиним[14]. Під час суду він вигукнув: «Жыве Беларусь! Слава Україні!»[15][16] 13 вересня 2022 року суд в Гродно виніс вирок - 13 років і 1 місяць колонії посиленого режиму. Про це повідомив правозахисний центр «Вясна»[17]. Наприкінці лютого 2023 р. Дениса перевели до Тюрми № 1, а у березні перевели назад до могилівської ВК № 15. Наприкінці червня 2023 року журналіста перевели на тюремний режим у Жодіно[18].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Івашин має українське коріння з боку свого батька, який походить із Дніпра, і статус «закордонного українця»[4]. Батько помер; станом на 2021 р. родина Івашина: мати Людмила, дружина Ольга та старший брат Микола, який живе у Франції[1].

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б Маці журналіста Дзяніса Івашына: Я буду змагацца за свайго сына да канца. Новы Час (біл.) (27 (735)): 6–7. 16 липня 2021. 
  2. Редактор и журналист сайта InformNapalm Беларусь Денис Ивашин осуждён на 5 суток за работу на Дне Воле (видео) [Редактор і журналіст сайту InformNapalm Білорусь Денис Івашин засуджений на 5 діб за роботу на Дні Волі (відео)] (рос.). Білоруський документаційний центр. 28 березня 2017. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021. 
  3. а б «Зрабіць з яго баевіка не атрымаецца»: хто такі журналіст Дзяніс Івашын, якога КДБ затрымаў у Горадні [Архівовано 24 липня 2021 у Wayback Machine.] ["З нього не вийде зробити бойовика": хто такий журналіст Дзяніс Івашин, якого затримали в КДБ в Гродно] — Белсат, 21.04.2021
  4. а б «Ён змагаўся за праўду». Чым вядомы Дзяніс Івашын, якога затрымаў КДБ, і пры чым тут Украіна ["Він боровся за правду". Чим відомий Деним Івашин, якого затримав КДБ, і при чому тут Україна?]. БелаПАН (біл.). Радіо Свобода. 15 березня 2021. Архів оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021. 
  5. а б Die politischen Gefangenen in Belarus nicht vergessen!. Für die Menschenrechte (нім.) (Міжнародне товариство прав людини) (6): 4. 2021.  {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)
  6. Зьняволены журналіст Дзяніс Івашын трапіў у карцар [Архівовано 24 липня 2021 у Wayback Machine.] — [Ув'язненого журналіста Дзяніса Івашина посадили в карцер] — Радыё Свабода, 21 червня 2021 р.
  7. Відповідь пресслужби МЗС України на запити ЗМІ щодо затримання в Білорусі журналіста Дениса Івашина (укр.). Міністерство закордонних справ України. 15 березня 2021. Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 8 серпня 2021. 
  8. Патрабуем неадкладнага вызвалення палітвязня Дзяніса Івашына (біл.). Правозахисний центр «Вясна». 24 березня 2021. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021. 
  9. Irish and German MPs adopt three political prisoners from Belarus (англ.). Libereco – Partnership for Human Rights. 30 червня 2021. Архів оригіналу за 5 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021. 
  10. Cunningham, Paul[en] (15 липня 2021). Irish politicians sponsor Belarus political prisoners (англ.). RTÉ.ie[en]. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021. 
  11. а б АД (30 жовтня 2021). Новае абвінавачванне журналісту Дзянісу Івашыну ў «здрадзе дзяржаве» пацвердзілася (біл.). Белсат. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021. 
  12. Хільмановіч, Уладзімір. Наш Івашын. Радыё Рацыя (біл.). Процитовано 25 серпня 2022. 
  13. Палітзняволены журналіст Дзяніс Івашын перанёс інфекцыю ў СІЗА. Новы Час (біл.). Процитовано 18 серпня 2022. 
  14. Людміла Івашына кожны дзень ходзіць да будынку абласнога суду. Гарадзенская праваабарона (біл.). 19 серпня 2022. Процитовано 20 серпня 2022. 
  15. Денис Івашин: Жыве Беларусь! Слава Україні!. Записки Ханаса. середа, 17 серпня 2022 р. Процитовано 17 серпня 2022. 
  16. Працягваецца карны працэс па справе Дзяніса Івашына. Гарадзенская праваабарона (біл.). 17 серпня 2022. Процитовано 17 серпня 2022. 
  17. Білоруського журналіста Дениса Івашина засудили до 13 років колонії. Детектор медіа (укр.). 15 вересня 2022. Процитовано 8 жовтня 2022. 
  18. Дзяніс Івашын — Палітычныя вязні ў Беларусі. prisoners.spring96.org. Процитовано 23 січня 2024.