День святої Люсії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
День святої Люсії
День святої Люсії
День святої Люсії
Святкова процесія у Швеції
Офіційна назва Lucia
Інші назви Свята Луція
Місце Швеція, Фінляндія, Норвегія, Данія, Сицилія
Ким святкується Швеція, Фінляндія, Норвегія, Данія, Сицилія
Засновано на честь святої Люсії
Початок XVI століття
Закінчення Друге пришестя Христа
Дата 13 грудня
Святкування у церкві, у родині
Традиції Швеція, Фінляндія, Норвегія, Данія, Сицилія
Пов'язаний з Свята Луція
CMNS: День святої Люсії у Вікісховищі

День святої Люції (швед. Lucia, фін. Lucian päivä) — свято на честь святої Люції Сиракузької, що відзначається 13 грудня в скандинавських країнах — Швеції, Данії, Норвегії, а також у Фінляндії і на Сицилії.

Історія[ред. | ред. код]

Найімовірніше, що це свято пов'язане з сицилійською мученицею святою Люцією, засліпленою і убитою за віру у Христа.

Однак, існує ще одна легенда, що в часи Середньовіччя жила Люція, яка була дружиною шведського рибака. Одного разу, коли на морі він ловив рибу, розігралася страшна буря. Нечиста сила, яка гуляла по Землі у цю ніч, погасила маяк, і тоді Люція вийшла на високу скелю з ліхтарем, щоб освітлювати коханому дорогу до причалу. Чорти розсердилися, напали на дівчину і відрізали їй голову. Але навіть після смерті її привид стояв на скелі з ліхтарем.

Звичай одягати маленьку дівчинку як Люцію прийшов з Німеччини (швед. Lussibrud — наречена Люсія). Там у XVI–XVII століттях, у часи протестантської заборони католицького культу святих і особливо Святого Миколая (Санта Клауса), на Різдво з'явилася ідея замінити старого добряка на немовля Ісуса, якого зображувала дівчинка в білій сукні. Традиція не вкоренилася, зате проникла в Швецію. У 1764 р. відбулася перша урочиста хода у Швеції. У XVIII–XIX століттях звичай встановився на більш ранній день святої Люції, і головним героєм замість Ісуса стала саме дівчина. У 1927 році було проведено першу ходу Люції в столиці Швеції — м. Стокгольмі.

Зараз традиція святкування дня святої Люції практично не змінилася. У Стокгольмі та Гельсінкі проходить церемонія виборів і коронації Лю, яку наряджають у білу сукню і надягають вінок з палаючих свічок, після чого починається урочиста карнавальна хода наряджених діточок. Шведська коронація проходить в національному музеї Скансен, а фінська — в головному соборі Гельсінкі[1]. Наряд «королеви свята» символічний: біла сукня позначає невинність і чистоту дівчинки; червоний пояс, яким вона підперезана, — мученицьку смерть; вінок — німб, символ святості, а палаючі свічки — світло (адже ім'я Люції пов'язане з латинським «lux», в перекладі — «світло»)[2]. У кожній школі також вибирають свою Люцію і влаштовують свята з співами традиційних гімнів.

Святковий стіл[ред. | ред. код]

Відзначається це свято і в домі, де головну роль зазвичай виконує молодша дочка в родині, яка пригощає батьків, братів і сестер традиційними шафрановими булочками й кавою. Після цього піснями будять тих, хто ще не зустрів Люцію — і найчастіше це робить батько сімейства.

Улюблена страва — шафранова здоба з родзинками, має форму вісімки зі спіралеподібними кінцями, які запивають кавою, глінтвейном або навіть різдвяним пивом. Деякі п'ють «юльмуст», аналог українського квасу[3].

Рецепт здоби[ред. | ред. код]

Луссекатт швед. Lussekattor — Борошно — 3–4 склянки — Родзинки (дрібні без кісточок) — 100 г — Яйце — 1 шт. — Свіжі дріжджі — 25 г — Масло вершкове — 50 г — Молоко — 1 склянка — Сир — 125 г — Шафран мелений — на кінчику ножа — Мелені насіння кардамону — 1/2 ч. л. — Цукор — 4 ст. л. — Сіль — 1/2 ч. л.

Молоко злегка підігріти, додати розкришені свіжі дріжджі, цукор, порошок кардамону і шафрану, сіль. Всипати більшу частину просіяного борошна, влити розтоплене вершкове масло і замісити м'яке тісто, додаючи у міру потреби борошно. Накрити миску з борошном рушником і поставити в тепле місце на 1 годину. Потім, вимісити тісто, розділити на невеликі кульки. Можна розкотити кульки в джгути і сформувати з них булочки у вигляді латинської літери «S». Кожну булочку змастити збитим яйцем, прикрасити коринкою і запікати при 200 °C приблизно 10 хвилин. Їх можна випікати по одинці, або зліплюють попарно (хрестиком), щоб вийшов древній символ сонця.

В енциклопедії символів такі булочки (різноспрямовані спіралі, з'єднані посередині) зустрічаються на грецьких вазах і символізують воду або море. Також їх знаходили на кам'яних гравюрах, виявлених на території сучасної Швеції, що відносяться до бронзової доби.

Рецепт пряника[ред. | ред. код]

Інгредієнти: 175 г вершкового масла або маргарину, 300 г цукру; 170 мл теплого молока, 0,5 ч. ложки харчової соди; 225 г борошна, 2 ст. ложки меленого імбиру, 1 ч. ложка меленого запашного перцю, 1 ч. ложка суміші прянощів (кориці, гвоздики, мускатного горіха); 2 збитих яйця.

Приготування: Покладіть масло і цукор у велику посуд і нагрівайте 3 хвилини, щоб тільки розтопити. Підігрійте молоко протягом 20–35 (40) секунд і змішайте з содою. Просійте борошно і спеції в розтоплену масляну суміш, додайте тепле молоко і збиті яйця, добре збийте, щоб вийшла однорідна маса. Викладіть тісто в квадратне деко з довжиною сторони 23 см і поставте на решітку для смаження. Випікайте при 420 °C (350 °C) протягом 10,5–15 (17) хвилин.

Перевірте готовність, навіть якщо зовні пряник буде виглядати сируватим. Як тільки він почне рум'янитися по краях — діставайте з духовки. Поставте на дротяну решітку і дайте охолодитися на деко. Він швидко стане хрустким. Поріжте квадратиками або смужками. Пряник буде смачніше і ароматніше, якщо він визріє в герметичній упаковці протягом 2 днів.

Шведський ґльоґ[ред. | ред. код]

Головне в ґльоґу — це пряна, витримана на спеціях основа. Вона настоюється цілий рік заздалегідь. • 200 мл портвейну • 100 мл коньяку • 700 мл віскі • 1 столові ложка лікеру «Крем де кассіс» (Crem de cassis) • 5 стручків ванілі • 5 паличок кориці • 1 ст. л. суцвіть гвоздики • 1 мускатний горіх (натерти або розчавити) • половинка стручка перчика чилі • 1 чайна ложка горошком чорного перцю • 3 зірочки анісу • 2 насінини чорного кардамону • 2 ст. л. жовтих родзинок • 3 шт. чорносливу • 3 шт. кураги

В напій додавати після року витримки: • червоне вино • коричневий цукор

За бажанням ще: • сині родзинки, шматочки мигдалю

Змішайте алкоголь, додайте спеції, гострий перчик, родзинки, курагу і чорнослив. За бажанням можна додати апельсинову цедру. Отриману суміш перелийте в пляшку, закоркуйте і тримаєте в холодильнику протягом року. Намагайтеся струшувати вміст через день. Через рік відфільтруйте основу. Перед подачею змішайте основу з вином і коричневим цукром у пропорції: 10 % основи, 85 % червоного вина і 5 % коричневого цукру. Підігрійте (не даючи кипіти) і подавайте за бажанням з родзинками і мигдалем.

Святкові пісні[ред. | ред. код]

Під час свята звучить багато пісень присвячених Люції. Однією з найвідоміших є «Санкта-Люція». Музика — Теодоро Коттрау, слова — Сігрід Ельмблад (переклад на українську Крупського Олега).

Natten går tunga fjät: Runt gård och stuva.
Kring jord som sol förlät,
Skuggorna ruva.
Då i vårt mörka hus,
Stiger med tända ljus,
Sankta Lucia,
Sankta Lucia.
Då i vårt mörka hus,
Stiger med tända ljus,
Sankta Lucia,
Sankta Lucia.
Natten var stor och stum.
Nu hörs det svingar,
I alla tysta rum, sus som av vingar.
Se på vår tröskel står: Vitkläd, med ljus i hår,
Sankta Lucia,
Sankta Lucia.
Se på vår tröskel står: Vitkläd, med ljus i hår,
Sankta Lucia,
Sankta Lucia.
«Mörkret skall flykta snart: Ur jordens dalar.»: Så hon ett underbart: Ord till oss talar.
Dagen skall åter gry,
Stiga ur rosig sky,
Sankta Lucia,
Sankta Lucia.
Dagen skall åter gry,
Stiga ur rosig sky,
Sankta Lucia,
Sankta Lucia.

Санкта Люсія,
У дивовижному мерегтінні,
У зимову ніч дари: Світла сяяння!
Нас несучи у мріях,
Немов на крилах,
Спалахне твоя свіча,
Санкта Люсія.
Нас несучи у мріях,
Наче на крилах,
Спалахне твоя свіча,
Санкта Люсія.
У білому ти до нас увійшла,
Діва свята,
Про Різдво Христа: Нагадуючи.
Нас несучи у мріях,
Немов на крилах,
Спалахне твоя свіча,
Санкта Люсія.
Нас несучи у мріях,
Наче на крилах,
Спалахне твоя свіча,
Санкта Люсія.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 13 декабря — день святой Люсии [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Праздники Финляндии. День святой Люси. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 14 березня 2022.
  3. «День Святой Люсии — хороший повод подготовить себя к затяжным праздникам», Михаил Шульман [Архівовано 13 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]