Дефероксамін
| |
| |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| N'-{5-[Acetyl(hydroxy)amino]pentyl}-N-[5-({4-[(5-aminopentyl)(hydroxy)amino]-4-oxobutanoyl}amino)pentyl]-N-hydroxysuccinamide | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | |
| PubChem | |
| DrugBank | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C25H48N6O8 |
| Мол. маса | 560,693 г/моль |
| SMILES | & |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | 2% (перорально), ~100% (парентерально) |
| Метаболізм | гепатичний |
| Період напіврозпаду | 1 год. (І етап), 6 год. (метаболіти) |
| Виділення | Нирки |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
C(США) |
| Лег. статус | |
| Шляхи введення | в/м, п/ш, в/в |
Дефероксамін (лат. Deferoxaminum, англ. Deferoxamine) — природний препарат, сидерофор бактерії Streptomyces pilosus[1][2], та є хелатоутворюючою сполукою.[3][4] Дефероксамін застосовується підшкірно та внутрішньом'язово, рідше внутрішньовенно.[3][5] Дефероксамін схвалений для клінічного застосування у США в 1968 році.[3] Продається під торговельною назвою "Десферал".
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
Дефероксамін — природний препарат, який за своїм походженням є сидерофором бактерії Streptomyces pilosus. Механізм дії препарату полягає в утворенні хелатних комплексів з тривалентними іонами заліза, меншою мірою зв'язує також двовалентні іони заліза, зв'язується також з іонами алюмінію.[5][4][3] Після парентерального введення дефероксамін зв'язує як залізо плазми крові та тканинний алюміній[5][3], так і залізо, яке входить до складу ферментів феритину і трансферину[6][7], після чого утворені сполуки металів виводяться з організму з сечею.[5][3] Дефероксамін застосовується при вторинному гемосидерозі (зокрема при таласемії та інших хронічних анеміях), гострих отруєннях сполуками заліза, шкірних відкладеннях заліза при порфірії, при хронічному підвищенні концентрації алюмінію в крові (у тому числі у хворих термінальною нирковою недостатністю та анемії, спричиненій підвищеним рівнем алюмінію в крові). Препарат також може застосовуватися при первинному гемохроматозі при протипоказах для проведення флеботомії.[5][3] Дефероксамін також застосовується в комплексному лікуванні гострого панкреатиту, як інгібітора вивільнення іонів заліза, які є основним активатором синтезу гідроксильного та ліпідного радикалів, які є ініціаторами процесів вільнорадиального окислення та ендотоксемії при гострому панкреатиті.[6][7]
Фармакокінетика[ред. | ред. код]
Після перорального застосування біодоступність дефероксаміну складає лише 2 %, після парентерального введення препарат всмоктується повністю та швидко розподіляється в організмі, масимальна концентрація дефероксаміну досягається протягом 30 хвилин. Препарат погано (на 10 %) зв'язується з білками плазми крові. Дефероксамін проникає через плацентарний бар'єр, даних за проникнення в грудне молоко препарату немає. Метаболізується дефероксамін у печінці з утворенням кількох неактивних метаболітів. Виводиться дефероксамін з організму з сечею, початковий період напіввиведення препарату становить 1 годину, період напіввиведення метаболітів становить 6 годин.
Покази до застосування[ред. | ред. код]
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Дефероксамін застосовують при вторинному гемосидерозі (зокрема при таласемії та інших хронічних анеміях), гострих отруєннях сполуками заліза, шкірних відкладеннях заліза при порфірії, при хронічному підвищенні концентрації алюмінію в крові (у тому числі у хворих термінальною нирковою недостатністю та анемії, спричиненій підвищеним рівнем алюмінію в крові), при первинному гемохроматозі за наявності протипоказів для проведення флеботомії.[5][3]
Побічна дія[ред. | ред. код]
При застосуванні дефероксаміну можливі наступні побічні ефекти[5]:
- Алергічні реакції — шкірний висип, кропив'янка, набряк Квінке, гарячка, анафілактичний шок та інші анафілактоїдні реакції, бронхіальна астма.
- З боку травної системи — нудота, блювання, діарея, біль у животі.
- З боку нервової системи — головний біль, запаморочення, периферична нейропатія, парестезії, порушення зору, катаракта, шум у вухах, глухота, вкрай рідко судоми.
- Інші побічні ефекти — мукормікоз, єрсиніоз, артралгія, міалгія, затримка росту кісток, спазми м'язів, гостра ниркова недостатність, гострий респіраторний дистрес-синдром.
- Зміни в лабораторних аналізах — лейкопенія, тромбоцитопенія, підвищення рівня креатиніну і сечовини в крові.
- Місцеві реакції — біль, висипання, набряк, припухлість, припікання і гіперемія у місці введення.
Протипокази[ред. | ред. код]
Десферал протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, у І триместрі вагітності, при годуванні грудьми, при анурії. З обережністю препарат застосовується при важкій нирковій недостатності.[5]
Форми випуску[ред. | ред. код]
Десферал випускається у вигляді порошку для ін'єкцій у флаконах по 500 мг і 2 г.[3]
Див. також[ред. | ред. код]
- ДЕФЕРАЗИРОКС (Deferasirox)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Hoffman, Ronald; Jr, Edward J. Benz; Silberstein, Leslie E.; Heslop, Helen; Weitz, Jeffrey; Anastasi, John (2012). Hematology: Diagnosis and Treatment (англ.) (вид. 6). Elsevier Health Sciences. с. 515. ISBN 978-1-4557-4041-3. Архів оригіналу за 20 грудня 2016.
- ↑ KEBERLE, H (7 жовтня 1964). THE BIOCHEMISTRY OF DESFERRIOXAMINE AND ITS RELATION TO IRON METABOLISM. Annals of the New York Academy of Sciences. 119: 758—68. doi:10.1111/j.1749-6632.1965.tb54077.x. PMID 14219455. (англ.)
- ↑ а б в г д е ж и к Deferoxamine Mesylate [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б Ліки і вагітність. Дефероксамін. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
- ↑ а б в г д е ж и Дефероксамин Архівована копія. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.) - ↑ а б Дефероксамин как патогенетически обоснованный препарат комплексной терапии пациентов с острым панкреатитом (пол.)
- ↑ а б Коррекция свободнорадикальных процессов и эндотоксемии у больных панкреонекрозом Архівована копія. Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 29 серпня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Дефероксаміну мезилат [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // ФЕ
- Дефероксамін на сайті mozdocs.kiev.ua [Архівовано 18 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- ДЕФЕРОКСАМІН УТІС
- Дефероксамін [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Deferasirox (нім.)
| |||||||||||||||||