Джейн Фонда

Джейн Фонда
англ. Jane Fonda
	Джейн Фонда на Каннському МКФ, 2018
	Джейн Фонда на Каннському МКФ, 2018
Ім'я при народженні	Джейн Сеймур Фонда
Народилася	21 грудня 1937 (86 років); Нью-Йорк, США
Громадянство	США
Діяльність	кіноакторка, письменниця, акторка театру, модель, акторка, кінопродюсерка, телеакторка, автобіографка, акторка озвучення
Alma mater	Коледж Вассара, Ліга студентів-художників Нью-Йорка і John Thomas Dye Schoold
Роки діяльності	1967 — донині
У шлюбі з	Роже Вадим, Tom Haydend і Тед Тернер
Діти	Vanessa Vadimd, Troy Garityd і Mary Williamsd
Батьки	Генрі Фонда; Frances Ford Seymourd
Брати / сестри	Пітер Фонда
IMDb	ID 0000404
	Нагороди та премії
	Оскар (1972, 1979); Золотий глобус
	janefonda.com;
	Джейн Фонда у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фонда.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Джейн.

Джейн Сеймур Фонда (англ. Jane Seymour Fonda; нар. 21 грудня 1937, Нью-Йорк) — американська акторка, модель, письменниця, кінопродюсерка, громадська активістка (зокрема, енвайронменталістка і феміністка) і філантропка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в родині актора Генрі Фонди. Названа на честь леді Джейн Сеймур, третьої дружини короля Генріха VIII. Навчалася в нью-йоркській Акторській студії, після чого стала моделлю і одночасно працювала в театрі.

У пошуках самостійності в середині шістдесятих переїжджає до Франції, де зустрічає французького режисера Роже Вадима, який незабаром стає її першим чоловіком. Шлюб тривав з 1965 по 1973 рік.

Другий шлюб Фонда уклала з Томом Хайденом, політиком і ліберальним діячем. Він залучив її до політичної діяльності, і завдяки йому Джейн стала брати участь в антивоєнних демонстраціях. Шлюб тривав з 1973 по 1990 рік.

Третім чоловіком в 1991 році став Тед Тернер, кіномагнат, власник мережі кабельного телебачення. У 2001 році цей шлюб завершився розлученням через зраду Тернера.

Кінокар'єра[ред. | ред. код]

Всі ролі, які Фонда зіграла в кіно, можна розділити на дві групи. У одних вона поставала в образі «сексуальної кішечки», в інших, навпаки, намагалася вирватися з нав'язаного їй режисерами амплуа і проявити себе насамперед як драматична акторка.

Після модельної та театральної роботи стала зніматися в кіно, хоча режисери спочатку не розпізнали її акторського дару і більше експлуатували її привабливу зовнішність. Пізніше зіграла у вестерні «Кет Балу» (1965) режисера Еліота Сільверстайн і «Барбареллі» (1968) Роже Вадима, спародіювавши свої ролі тих років.

Справжня кар'єра Джейн Фонди в кіно почалася з чарівної «Неймовірної історії» (1960) режисера І. Логана, за якою рушили «Прогулянка по дикому шляху» (1962), в тому ж році Фонда знялася у фільмі Д. К'юкора «Доповідь Чепмена», потім у картині «Неділя в Нью-Йорку». Тільки тоді Фонда змусила заговорити про себе по-справжньому, хоча критика оцінила всі ці її роботи неоднозначно. Одні, не заперечуючи здібностей молодої акторки, говорили про те, що самі фільми не заслуговують на увагу, інші, навпаки, вважали їх цікавими й відзначали успіх Джейн Фонди, якого вона досягла в цих фільмах.

Роже Вадим знімає Фонда в гучній еротичній картині «Барбарелла».

Фонда нарешті проявила себе як блискуча драматична акторка, знявшись у фільмі Сідні Поллака «Загнаних коней пристрілюють, чи не так?» (1969). Цей фільм відразу після виходу на екрани США з'явився і Радянському Союзі, що стало рідкісним винятком, причому його навіть показали на телебаченні. Зазвичай радянська аудиторія бачила тільки старі, зняті кілька десятиліть тому, американські фільми, і то не всі. Картина відомого американського режисера, в якому зображена драматична історія часів економічної кризи 30-х років, повинна була продемонструвати радянським людям безрадісну і повну поневірянь життя сучасного капіталістичного суспільства. Попри те, що в цьому фільмі повною мірою розкрився драматичний талант Джейн Фонди, Американська академія кіномистецтва не удостоїла її «Оскара».

У 1978 рік у за роль американської драматургині Ліліан Хеллман у фільмі «Джулія» (1977) вона отримує «Золотий глобус» як найкраща акторка.

Свій перший «Оскар» Джейн Фонда отримала за роль повії у фільмі «Клют» (1971). Другу премію отримала за роль у «Поверненні додому» (1978), де відбилися її враження від пережитого під час війни у В'єтнамі.

В кінці сімдесятих років заснувала власну компанію «ІПС філмз». Її картини відразу ж привернули увагу критики. Це перш за все трилер з елементами детективу «Китайський синдром» (1979), де розповідається про замовчування аварії на атомній станції, і «На золотому озері» (1981), де Фонда зіграла в дуеті зі своїм батьком. Останніми ж її роботами стали ролі у фільмах «Старий грінго» (1989) і «Стенлі і Айріс» (1990).

У 1990 році після провалу в прокаті фільму «Стенлі і Айріс» Фонда кілька років не знімалася, оголосила, що вирішила остаточно піти з кіно, і зосередилась на громадській діяльності. У 2005 вона повернулася в кінематограф, зігравши у фільмі «Якщо свекруха — монстр» в дуеті з Дженніфер Лопес.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Можливо, саме завдяки Джейн Фонді фільм Поллака «Загнаних коней пристрілюють, чи не так?» (1969) потрапив в СРСР, оскільки на той час під впливом Тома Хайдена вона почала займатися політикою. Її поїздка до Північного В'єтнаму у розпал війни викликала справжню бурю в американській пресі. Акторка отримала прізвисько «ханойська Джейн». Тоді ж вона вперше на кілька років перестала зніматися. У кінці сімдесятих Фонда знову повернулася в кіно і досягла успіху.

Після 1990 року Джейн Фонда продовжує громадську діяльність і постійно з'являється на сторінках світської хроніки. Вона демонструє активний спосіб життя, дає різні поради щодо здоров'я і зовнішнього вигляду.

У листопаді 1993 Фонда побувала в Москві з Тедом Тернером, якому була вручена Міжнародна Леонардо-премія.

Під час одного з приїздів до Росії Джейн Фонда взяла участь у знаменитому пробігу навколо Кремля. Фонда розробила відомий комплекс вправ з аеробіки. Для цього вона випустила спеціальну книгу «Джейн Фонда. Вправи» і прості інструкції до неї, записані на відеокасетах, а потім організувала мережу спортивних залів по всій Америці.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік	Фільм	Оригінальна назва	Роль
1960	Велика історія	Tall Story	Джун Райдер
1962	Період регулювання	Period of Adjustment	Ізабель Хаверстік
1962	Рапорт Чепман	The Chapman Report	Кетлін Барклай
1962	Прогулянка по дикому шляху	Walk on the Wild Side	Кітті Твіст
1963	Неділя в Нью-Йорку	Sunday in New York	Ейлін Тайлер
1963	Холодним вдень	In the Cool of the Day	Крістін Боннер
1964	Карусель	La Ronde	Софі
1964	Хижаки	Les Félins	Мелінда
1965	Кет Балу	Cat Ballou	Кетрін Балу
1966	Погоня	The Chase	Ганна Рівз
1966	Кожну середу	Any Wednesday	Еллен Гордон
1966	Гра закінчена	La Curée	Рене Саккард
1967	Босоніж по парку	Barefoot in the Park	Корі Браттер
1967	Квапливий захід	Hurry Sundown	Джулі Енн Уорен
1968	Три кроки в маренні (сегмент «Метценгерштейн»)	Tre Passi Nel Delirio	Федеріка
1968	Барбарелла	Barbarella	Барбарелла
1969	Загнаних коней пристрілюють, чи не так?	They Shoot Horses, Don `t They?	Глорія
1971	Клют	Klute
1972	Усе відмінно	Tout va bien
1973	Стельярд Блюз	Steelyard Blues	Алан Майерсон
1973	Ляльковий будиночок	A Doll's House	Нора Хелмер
1976	Синій птах	The Blue Bird
1977	Джулія	Julia
1977	Аферисти Дік та Джейн розважаються	Fun With Dick And Jane	Джейн
1978	Повернення додому	Coming Home
1978	Наближається вершник	Comes a Horseman
1979	Китайський синдром	The China Syndrome	Кімберлі Уеллс
1979	Електричний вершник	The Electric Horseman
1980	З дев'яти до п'яти	Nine to Five	Джуді Бернлі
1980	Вся ця дурниця	Rollover	Лі Вінтерс
1981	На золотому озері	On Golden Pond	Челсі Тейер Вейн
1984	Ляльковий майстер	The Dollmaker	Герті Невелс
1985	Агнець божий	Agnes of God
1986	На наступний ранок	The Morning After	Алекс-«Вівіка»
1989	Старий грінго	Old Gringo	Херрієт Уінслоу
1990	Стенлі і Айріс	Stanley & Iris	Айріс Кінг
2002	У пошуках Дебри Вінгер	Searching for Debra Winger	в ролі самої себе
2005	Якщо свекруха — монстр	Monster-in-Law	Віола Філдс
2007	Крута Джорджія	Georgia Rule	Джорджія Рендалл
2015	Юність	Youth	Бренда Морель
2015	Батьки та дочки	Fathers and Daughters	Тедді Стентон
2022	Удача	Luck	Дракониха Бейб (голос)

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Нагорода	Рік	Категорія	Робота	Результат
Оскар	1970	Найкраща жіноча роль	Загнаних коней пристрілюють, чи не так?	Номінація
	1972		Клют	Перемога
	1978		Джулія	Номінація
	1979		Повернення додому	Перемога
	1980		Китайський синдром	Номінація
	1982	Найкраща жіноча роль другого плану	На золотому озері	Номінація
	1987	Найкраща жіноча роль	На наступний ранок	Номінація
BAFTA Film Awards	1968	Найкраща іноземна акторка	Босоніж в парку	Номінація
	1971	Найкраща жіноча роль	Загнаних коней пристрілюють, чи не так?	Номінація
	1972		Клют	Номінація
	1979		Джулія	Перемога
	1980		Китайський синдром	Перемога
	1983	Найкраща жіноча роль другого плану	На золотому озері	Номінація
Золотий глобус	1962	Найбільш перспективний новачок	Велика історія	Перемога
	1963	Найкраща жіноча роль — комедія або мюзикл	Період регулювання	Номінація
	1966		Кет Балу	Номінація
	1967		Кожну середу	Номінація
	1970	Найкраща жіноча роль — драма	Загнаних коней пристрілюють, чи не так?	Номінація
	1972	Найкраща жіноча роль — драма	Клют	Перемога
	1973	Світова улюблениця в кіно	Н/Д	Перемога
	1977	Найкраща жіноча роль — драма	Джулія	Перемога
	1978	Світова улюблениця в кіно	Н/Д	Перемога
	1979	Найкраща жіноча роль — драма	Повернення додому	Перемога
	1979	Світова улюблениця в кіно	Н/Д	Перемога
	1980	Світова улюблениця в кіно	Н/Д	Перемога
	1980	Найкраща жіноча роль — драма	Китайський синдром	Номінація
	1982	Найкраща жіноча роль другого плану	На золотому озері	Номінація
	1985	Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі	Ляльковий майстер	Номінація
	2016	Найкраща жіноча роль другого плану	Юність	Номінація
	2021	Премія імені Сесіля Б. Де Мілля	Н/Д	Перемога
Еммі	1984	Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі	Ляльковий майстер	Перемога
	1995	Найкраща інформаційна програма	Жіноче століття	Номінація
	2013	Найкраща запрошена акторка в драматичному телесеріалі	Новини	Номінація
	2014	Найкраща запрошена акторка в драматичному телесеріалі	Новини	Номінація
	2017	Найкраща жіноча роль у комедійному телесеріалі	Ґрейс і Френкі	Номінація
Премія Гільдії кіноакторів США	2014	Найкращий акторський склад у фільмі	Дворецький	Номінація
	2017	Найкраща жіноча роль у комедійному серіалі	Ґрейс і Френкі	Номінація
	2018			Номінація
	2019			Номінація
Супутник	2016	Найкраща акторка другого плану	Юність	Номінація
Кінопремія «Вибір критиків»	2014	Найкращий акторський склад	Дворецький	Номінація
Вибір телевізійних критиків	2013	Найкраща запрошена акторка в драматичному телесеріалі	Новини	Перемога
Венеційський кінофестиваль	2017	Почесна нагорода «Золотий лев»	Н/Д	Перемога
Національна рада кінокритиків США	2005	Премія за життєві досягнення в галузі кіно	Н/Д	Перемога

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Virtual International Authority File — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
d:Track:Q54837 d:Track:Q54919
↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118534238 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ ^а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259 d:Track:Q21401824

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джейн Фонда

Джейн Фонда на сайті IMDb (англ.)
«Ханойська Джейн» розкриває душу
Peter Brush. Hating Jane: The American Military and Jane Fonda (англ.)
Hanoi'd with Jane (англ.)
Hanoi Jane: Yesterday's Fiery Communist Revolutionary (англ.)
Текст запису Джейн Фонди з ханойскому радио 22 серпня 1972 року [Архівовано 19 листопада 2010 у Wayback Machine.] (англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q119509990_citetype_Q1172284_citetype_Q19967801_citetype_Q4182287_citetype_Q1988927"_data-entity-id="Q54919">Virtual_International_Authority_File<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Дублін_(Огайо)|[Dublin,_Ohio]]]:_[[:Online_Computer_Library_Center|OCLC]],_2003.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q54919]]</div>-1] Virtual International Authority File — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
d:Track:Q54837 d:Track:Q54919

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118534238/_Record_#118534238]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-2] Deutsche Nationalbibliothek Record #118534238 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12606222s_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-3] а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q33270056_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q21401824"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q67129259|Lundy&nbsp;D.&nbsp;R.]]</i>_The_Peerage<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q67129259]][[d:Track:Q21401824]]</div>-4] а ^б Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259 d:Track:Q21401824

[4]

Джейн Фонда

Зміст

Біографія[ред. | ред. код]

Кінокар'єра[ред. | ред. код]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Джейн Фонда
англ. Jane Fonda
Джейн Фонда на Каннському МКФ, 2018
Джейн Фонда на Каннському МКФ, 2018
Ім'я при народженні	Джейн Сеймур Фонда
Народилася	21 грудня 1937(1937-12-21) (86 років) Нью-Йорк, США
Громадянство	США
Діяльність	кіноакторка, письменниця, акторка театру, модель, акторка, кінопродюсерка, телеакторка, автобіографка, акторка озвучення
Alma mater	Коледж Вассара, Ліга студентів-художників Нью-Йорка і John Thomas Dye School^d
Роки діяльності	1967 — донині
У шлюбі з	Роже Вадим, Tom Hayden^d і Тед Тернер
Діти	Vanessa Vadim^d^[4], Troy Garity^d^[4] і Mary Williams^d
Батьки	Генрі Фонда Frances Ford Seymour^d
Брати / сестри	Пітер Фонда
IMDb	ID 0000404

Нагороди та премії
Оскар (1972, 1979) Золотий глобус
janefonda.com

Джейн Фонда у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Джейн Фонда

Біографія[ред. | ред. код]

Кінокар'єра[ред. | ред. код]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук