Джим Гоберман
| Джим Гоберман | |
|---|---|
| англ. J. Hoberman | |
 | |
| Ім'я при народженні | Джеймс Льюїс Гоберман |
| Дата народження | 14 березня 1948[1] (76 років) |
| Місце народження | Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Громадянство |
 США |
| Професія | кінокритик, журналіст |
| Alma mater | Колумбійський університет, Університет штату Нью-Йорк, Бінгемтонський університет, Школа мистецтв Колумбійського університету і Alexander Hamilton High Schoold |
| Офіційний сайт | |
 Джим Гоберман у Вікісховищі | |
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Фото Джима Гобермана |
Джеймс Лью́їс Го́берман (Джим Гоберман; підписується як J. Hoberman; нар. 14 березня 1948, Нью-Йорк, США) — американський кінокритик і кінознавець, один з кінооглядачів The New York Times.
Життєпис[ред. | ред. код]
Джеймс Льюїс Гоберман закінчив Колумбійський університет. Працював у нью-Йоркському тижневику The Village Voice під керівництвом знаменитого Ендрю Сарріса, рецензував переважно експериментальні фільми. Його перша рецензія — розбір дебютного фільму Д. Лінча «Голова-гумка» (1977). 1983 року Гоберман спільно з Дж. Розенбаумом опублікував історичний огляд американського андерграунду, «Опівнічні фільми».
Дж. Гоберман тривалий час відповідав за складання програми Нью-Йоркського кінофестивалю, у 1988—2012 роках курував увесь кінорозділ Village Voice. Періодично також друкувався у виданнях з Сан-Франциско (за що удостоєний призу місцевого кінофестивалю). 2000 року він випустив книгу «Червона Атлантида», в якій розглянув комуністичний проєкт XX століття в поняттях естетики.
Гоберман має авторитет як у США[2], так і за кордоном. Читає лекції в Нью-Йоркському університеті; раніше викладав у Гарварді.
На початку 2012 року у зв'язку зі скороченням штату покинув Village Voice[3], причому в американській пресі залишення Гоберманом нью-йоркського тижневика було схарактеризовано, як «кінець епохи»[4][5]. На початку 2014 року змінив Дейва Кера як оглядача домашнього відео газети The New York Times[6].
Найкращі фільми за рік[ред. | ред. код]
- 2001 — «Малголленд Драйв»
- 2002 — «Комуна (Париж, 1871)»
- 2003 — «Павук»
- 2004 — «Доґвіль»
- 2005 — «Виправдана жорстокість»
- 2006 — «Смерть пана Лазареску»
- 2007 — «Мене там немає»
- 2008 — «Політ червоної кулі»
- 2009 — «Володар бурі»
- 2010 — «Дивний випадок Анжеліки»
- 2011 — «Небезпечний метод»
- 2012 — «Табу»
- 2013 — «Гравітація»
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Автор
- Film After Film: (Or, What Became of 21st Century Cinema?). Verso, Brooklyn, New York, 2012.
- An Army of Phantoms: American Movies and the Making of the Cold War. The New Press, New York, 2011.
- The Magic Hour: Film at Fin de Siècle. Temple University Press, Philadelphia, 2003.
- The Dream Life: Movies, Media, and the Mythology of the Sixties. The New Press, New York, 2003.
- On Jack Smith's Flaming Creatures: (and Other Secret-flix of Cinemaroc). Granary Books/Hips Road, 2001.
- The Red Atlantis: Communist Culture in the Absence of Communism. Temple University Press, Philadelphia, 1999.
- 42nd Street. BFI Publishing, London, 1993.
- Bridge of Light: Yiddish Film Between Two Worlds. New York: The Museum of Modern Art/Schocken Books, 1992.
- Vulgar Modernism: Writing on Film and Other Media. Temple University Press, Philadelphia, 1991.
- Dennis Hopper: From Method to Madness. Walker Art Center, Minneapolis, 1988.
- Home Made Movies: Twenty Years of American 8mm & Super-8 Films. Anthology Film Archives, New York, 1981.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Moving Image Pinewood Dialogues: J. HOBERMAN AND A. O. SCOTT. Архів оригіналу за 11 травня 2015. Процитовано 23 березня 2016.
- ↑ Fired Village Voice Movie Critic J. Hoberman Pens His Farewell Note | Reuters. Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 23 березня 2016.
- ↑ In Praise of Film Critic J. Hoberman | Entertainment | TIME.com. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 березня 2016.
- ↑ Hoberman Is Out at Village Voice, and Curtain Drops on an Era — NYTimes.com. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 23 березня 2016.
- ↑ New York Times DVD Column Goes to J. Hoberman|Criticwire. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 23 березня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
|
