Джон Браннер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Кіліан Х'юстон Браннер
John Kilian Houston Brunner
Ім'я при народженні англ. John Kilian Houston Brunner
Псевдонім Гілл Хант (англ. Gill Hunt), Джон Локсміт англ. John Loxmith, Елліс Квік англ. Ellis Quick, Генрі Кростріс (молодший)(англ. Henry Crosstrees Jr.), Кейс Вудкотт англ. Keith Woodcott
Народився 24 вересня 1934(1934-09-24)
Воллінгфорд, Оксфордшир, Велика Британія
Помер 25 серпня 1995(1995-08-25) (60 років)
Глазго, Шотландія, Велика Британія
·інфаркт міокарда
Поховання Glasgow Necropolisd
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Діяльність письменник
Роки активності 1951 - 1995
Напрямок наукова фантастика, фентезі
Жанр романи, повісті
Magnum opus «Зупинка на Занзібарі» (англ. Stand on Zanzibar)
Батько Anthony Brunnerd[1]
Мати Amy Phyllis Ivy Felicity Whittakerd[1]
У шлюбі з Marjorie Rosamond Sauerd і Liyi Tand
Премії Г'юго - 1969

Джон Кіліан Х'юстон Браннер (англ. John Kilian Houston Brunner; нар. 24 вересня 1934, Воллінгфорд, Англія — пом. 25 серпня 1995, Глазго, Шотландія) — британський письменник-фантаст. Його найбільш відомий роман «Зупинка на Занзібарі» (англ. «Stand on Zanzibar»), про перенаселення світу, отримав премію Г'юго в 1969 році і премію Британської асоціації наукової фантастики (англ. British Science Fiction Association).

Біографія[ред. | ред. код]

Джон Браннер народився в общині Престон Кровмарш поблизу Воллінгфорда в Оксфордширі. Вчився в школі в селищі Пенгборн а згодом поступив в Челтнемський коледж. Він написав свій перший роман, «Галактичний шторм» (англ. «Galactic Storm»), в 1951 році, але активно почав займатися письменництвом в з 1958 року, особливо плідною була перша половина 60-тих. Служив офіцером в Королівських ВПС з 1953 до 1955, а в 12 липня 1958 одружився з Майорі Соєр.

В вісімдесятих його здоров'я почало погіршуватись, а в 1986 році померла дружина. В 1991 році він ще раз одружився з Лі Ю Тан. Він помер від серцевого нападу під час Всесвітнього конвенту наукової фантастики в Глазго 25 серпня 1995.

Творчість[ред. | ред. код]

На перших порах він писав в жанрі космічної опери але згодом він почав випробовувати різні літературні стилі, написав декілька романів які номінувалися на різні літературні премії, зокрема романи «Повноцінна людина» і «Квадрати шахового міста». Це привело до написання роману «Зупинка на Занзібарі» в 1968, найвідомішого роману автора про проблему перенаселення Землі. Зокрема при написання цього твору він використовував стиль Джона Доса Пассоса з його «Трилогії „США“» і теорії медіа Маршалла Маклуена.

Наступним визначним романом став роман «Зазублена орбіта» (англ. «The Jagged Orbit») 1969 в якому він продовжує проблему розвитку Землі і суспільства, і розглядає США майбутнього з поширеною зброєю і насильством на расовому ґрунті. Роман «Поглянули агнці вгору» (англ. «The Sheep Look Up») описує екологічну катастрофу і наслідки від неї, зокрема продаж чистого повітря. Браннер одним з перших використав слово «хробак» для опису відповідного типу комп'ютерних вірусів в його романі «Той, що осідлав хвилю шоку» (англ. «The Shockwave Rider»), в якій він описував програмне забезпечення що відтворювало себе по мережі. Разом з романом «Зупинка на Занзібарі» ці три твори отримали спільну назву «Квартет Римського клубу», на честь організації «Римський клуб», що займалася проблемою перенаселення і видала відому доповідь «Межі зростання» (англ. «The Limits to Growth»).[2]

Окрім фантастики Джон Браннер писав також поезію і статті, здебільшого до фанатських часописів, а також в науково-популярного журналу «New Scientist» та освітнього журналу «Physics Education».[3] Браннер був активним членом організації «Компанія за ядерне роззброєння» (англ. Campaign for Nuclear Disarmament) і написав текст пісні «The H-Bomb's Thunder», яку використовували на анти-ядерних демонстраціях в 60-тих. Він був почесним гостем на декількох Європейських конвентах наукової фантастики (Євроконах), зокрема на першому 1972 року в місті Трієст. Під час конвенції у Глазго він і помер.

Він був сценаристом до фільму «The Terrornauts» (1967), за мотивами роману Маррі Лайнстера «Плачевний астероїд» (англ. «The Wailing Asteroid»)[4]. Також два оповідання Браннера,«Деякі проміжки часу» (англ. «Some Lapse of Time») і «Остання самотня людина» (англ. The Last Lonely Man), були адаптовані до науково-фантастичного серіалу від BBC «Out of the Unknown».

Перекладацька діяльність[ред. | ред. код]

Джон Браннер також відомий як перекладач, зокрема з французької. Серед перекладів Браннера науково-фантастичний антивоєнний роман «Боги війни[fr]» французького прозаїка Жерара Клайна (фр. «Les Seigneurs de la guerre») (1970).

Біографія[ред. | ред. код]

Романи і повісті[ред. | ред. код]

  • 1951 — «Galactic Storm» (під іменем Гілл Хант)
  • 1959 — «Threshold of Eternity»
  • 1959 — «The 100th Millennium»(перевидана в 1968 як «Catch a Falling Star»)
  • 1959 — «Echo in the Skull» (перевидана в 1974 як «Give Warning to the World»)
  • 1959 — «The World Swappers»
  • 1959 — «The Brink»
  • 1960 — «Slavers of Space» (перевидана в 1968 як «Into the Slave Nebula»)
  • 1960 — «The Skynappers»
  • 1960 — «The Atlantic Abomination»
  • 1960 — «Sanctuary in the Sky»
  • 1961 — «I Speak for Earth» (під ім'ям Кейс Вудкотт)
  • 1961 — «Meeting at Infinity»
  • 1962 — «Secret Agent of Terra» (перевидана в 1969 як «The Avengers of Carrig». Перша книга з серії «Zarathustra Refugee Planets».)
  • 1962 — «The Super Barbarians»
  • 1962 — «The Ladder in the Sky» (під ім'ям Кейс Вудкотт)
  • 1963 — «The Dreaming Earth» (перевидана в 1961 серією «Put Down This Earth»)
  • 1963 — «The Psionic Menace» (під ім'ям Кейс Вудкотт)
  • 1963 — «Listen! The Stars!» (перевидана в 1972 як «The Stardroppers»)
  • 1963 — «The Astronauts Must Not Land» (перевидана в 1973 як «More Things in Heaven»)
  • 1963 — «The Space-Time Juggler» (також видавалася з назвою «The Wanton of Argus»)
  • 1963 — «Castaways' World» (перевидана в 1974 як «Polymath». Друга книга серії «Zarathustra Refugee Planets».)
  • 1963 — «The Rites of Ohe»
  • 1964 — «To Conquer Chaos»
  • 1964 — «Endless Shadow» (перевидана в 1982 як «Manshape»)
  • 1964 — «The Whole Man» (також відома як «Telepathist»)
  • 1965 — «The Martian Sphinx» (під ім'ям Кейс Вудкотт)
  • 1965 — «Enigma from Tantalus»
  • 1965 — «The Repairmen of Cyclops» (Третя книга серії «Zarathustra Refugee Planets».)
  • 1965 — «The Altar on Asconel»
  • 1965 — «The Day of the Star Cities» (перевидана в 1973 як «Age of Miracles»)
  • 1965 — «The Long Result»
  • 1965 — «Квадрати шахового міста» (англ. «The Squares of the City»)
  • 1966 — «A Planet of Your Own»
  • 1967 — «The Productions of Time»
  • 1967 — «Born Under Mars»
  • 1967 — «Зибучий пісок[fr]» (англ. «Quicksand», 1967)
  • 1968 — «Bedlam Planet»
  • 1968 — «Зупинка на Занзібарі» (англ. «Stand on Zanzibar», 1968)
  • 1969 — «The Evil That Men Do»
  • 1969 — «Подвоюйся, подвоюйся» (англ. «Double, Double»)
  • 1969 — «Зазублена орбіта» (англ. «The Jagged Orbit»)
  • 1969 — «Timescoop»
  • 1970 — «The Gaudy Shadows»
  • 1971 — «The Wrong End of Time»
  • 1971 — «Драматурги Єну» (англ. «The Dramaturges of Yan»)
  • 1972 — «Поглянули агнці вгору» (англ. «Quicksand», 1967) (англ. «The Sheep Look Up»)
  • 1973 — «The Stone That Never Came Down»
  • 1974 — «Повне затемнення» (англ. «Total Eclipse»)
  • 1974 — «Web of Everywhere»
  • 1975 — «Вершник на хвилі шоку[en]» (англ. «The Shockwave Rider», 1975)
  • 1980 — «Інфінітив від слова Іти[en]» (англ. «The Infinitive of Go», 1980)
  • 1980 — «Гравці на грі народів[en]» (англ. «Players at the Game of People», 1980)
  • 1982 — «Manshape» (перевидання повісті «„Endless Shadow“»)
  • 1983 — «Тигель часу» (англ. «The Crucible of Time», 1983))
  • 1984 — «Припливи часу» (англ. «The Tides of Time», 1984}})
  • 1987 — «The Shift Key»
  • 1989 — «Діти грому» (англ. «Children of the Thunder», 1989}})
  • 1991 — «A Maze of Stars»
  • 1993 — «Плутана Земля[en]» (англ. «Muddle Earth», 1993)

Збірки прозових фантастичних творів[ред. | ред. код]

  • 1962 — «No Future in It»
  • 1962 — «Times Without Number» (розширена і перевидана в 1969)
  • 1965 — «Now Then!»
  • 1966 — «No Other Gods But Me»
  • 1967 — «Out of My Mind»
  • 1968 — «Not Before Time»
  • 1971 — «The Traveler in Black» (розширена і перевидана під назвою «The Compleat Traveller in Black» в 1986)
  • 1972 — «From This Day Forward»
  • 1972 — «Entry to Elsewhen»
  • 1973 — «Time-Jump»
  • 1976 — «The Book of John Brunner»
  • 1976 — «Interstellar Empire» (Колекція з повісті і двох романів)
  • 1980 — «Foreign Constellations»
  • 1988 — «The Best of John Brunner»
  • 1989 — «Victims of the Nova» (Повна серія книг «Zarathustra Refugee Planets»)
  • 2013 — «The Man Who Was Secrett and Other Stories»

Поетичні збірки[ред. | ред. код]

  • 1970 — «Life in an Explosive Forming Press»
  • 1971 — «Trip: A Sequence of Poems Through the USA»
  • 1974 — «A Hastily Thrown Together Bit of Zork»
  • 1978 — «Tomorrow May Be Even Worse»
  • 1983 — «A New Settlement of Old Scores»

Інші твори[ред. | ред. код]

  • 1964 — «The Crutch of Memory»
  • 1965 — «Wear the Butcher's Medal»
  • 1969 — «Black Is the Color»
  • 1969 — «A Plague on Both Your Causes» (також видавалась під назвою «Backlash»)
  • 1970 — «The Devil's Work»
  • 1971 — «Good Men Do Nothing»
  • 1971 — «Honky in the Woodpile»
  • 1983 — «The Great Steamboat Race»
  • 1988 — «The Days of March»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Lundy D. R. The Peerage
  2. Bisson, Simon (13 липня 2012) «Science fiction: Why it's a must read for IT pros» [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.]. ZDnet
  3. Physics Education (1971) volume 6 pages 389—391 «The educational relevance of science fiction» by John Brunner. IOPscience
  4. The Terrornauts [Архівовано 11 січня 2015 у Wayback Machine.] на Internet Movie Database