Джульфинський район
| Джульфинський район | |||
|---|---|---|---|
|
Culfa rayonu | |||
|
| |||
| |||
| Районний центр | Джульфа | ||
| Країна | Азербайджан | ||
| Автономна республіка | Нахічеванська Автономна Республіка | ||
| Номерний знак | 72 | ||
| Населення | |||
| - повне | 37 918 | ||
| Площа | |||
| - повна | 1000 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 1290 м | ||
| - мінімальна | 1290 м | ||
| Дата заснування | 8 серпня 1930 | ||
| Вебсайт | culfa-ih.nakhchivan.az | ||
| Код ISO 3166-2 | AZ-CUL | ||
| |||
| |||
| |||
Джульфинський район (азерб. Culfa rayonu) — адміністративна одиниця у складі Нахічеванської Автономної Республіки Азербайджану. Адміністративний центр — місто Джульфа.
Розташування[ред. | ред. код]
Джульфинський район межує:
- на півдні — з Ісламською Республікою Іран (по річці Араз);
- на сході — з Ордубадським районом;
- на північному заході — з Шахбузьким районом (по гірських хребтах);
- на півночі — з Вірменією (по гірських хребтах);
- на заході з Бабецьким районом.
Історія[ред. | ред. код]
Статус району було отримано 8 серпня 1930 року[1].
Через постійне військове напруження між Азербайджаном і Вірменією — на території району постійно перебувають військові частини Збройних сил Азербайджану[2].
Географія[ред. | ред. код]
Джульфинський район лежить біля підніжжя гір Малого Кавказу, а саме, на схилах Зангезурського гірського хребету. Та друга частина району простяглась на Приазарській низовині та Джульфинській низовині тому рельєф району, низинно-гірський. Над територією району височіють: (Gora Norashen); (Əlincǝ Dağı); (İlandağ); (Əsǝdkef Dağı); (Gora Cholon-Dag); (Gora Nagadzhir); (Darıdağ); (Gora Dzharadzhur); (Gora Choban-Chkhur); (Gora Sevalyam); (Gora Kesham-Dag); (Gora Takh-Chala); (Qaraulxana Dağı); (Göydağ); (Gora Gyavak); (Gora Maparakh) [3].
Головна водойма району — річка Араз, водами якої живляться більшість земель району. В районі протікають Алинджачай, Гарадяря та ще кілька малих річок, які підживлюються талими та дощовими водами струмків, що витікають із гір. В районі знаходиться водозабіреня — Бананіярське водосховище, кілька великих озер та наявні численні орошувальні канали.
Клімат в Джульфинському районі сухий, континентальний, з ознаками напівпустельного. Літо буває сухе й спекотне, а зима холодна й суха. Середня температура січня від −10 С до −3 С, липня — від +19 С до +28 С (іноді доходить і вище 35 С). За рік випадає 200–600 мм опадів (дощі, а у високогір'ї — сніг)[4].
Район має багату флору і фауну. Рослинність, в основному, представлена напівпустельними видами. В Шарурському районі можна зустріти: гірського козла, муфлона, вовка, лисицю, зайця, кабана та численні види польових гризунів, а птахів — куріпки, фазан та інші перелітні птахи.
Економіка[ред. | ред. код]
Основу економіки району становить сільське господарство, а саме: рослинництво, скотарство, виноградарство, баштанництво, овочівництво. В горах є придатнгі для промислового використання лісові масиви, в яких ростуть дуб, бук, граб.
На території району є родовища будівельних матеріалів, залежні залізної руди. Район багатий мінеральними водами: Аридагські і Нахаджирські джерела мінеральних вод відомі у світі. На північний схід від Джульфи, на південних схилах Даридага знаходиться однойменне мінеральне джерело, що дає 500.000 літрів багатої різними мінеральними солями води в день. Загалом, в районі налічується більше 40 джерел.
В районі працює: 26 загальноосвітніх шкіл, професійне училище, 6 позашкільних та 2 дошкільних виховних закладів, 30 бібліотек, 37 клубних закладів, 1 музей, 2 дитячі музичні школи, кінотеатр «Алінджа», центральна лікарня, 1 дільнична лікарня, 15 лікарських амбулаторій, 8 фельдшерсько-акушерських пунктів, гігієно-епідеміологічний центр та інші організації[5].
Через район проходить автомагістраль M-7 Highway яка з'єднує Азербайджан, Іран із Туреччиною. А також територією району прокладена залізнична колія, яка сполучала Нахічевань із Єреваном (після війни — вона мало діюча, і зрідка використовується для військових потреб).
Історичні пам'ятники[ред. | ред. код]
З історичних місцин відомі[6]:
- Комплекс релігійно-культурних пам'яток «Асхабі-Кяхф»,
- Комплекс пам'ятників «Ханагях»
- Історико-культурний заповідник «Гюлюстан»[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.nakhchivan.az/portal-ru/map-culfa-m.htm [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] Офіційна інформація про Джульфинський район
- ↑ http://www.interpress.az/245-naxvanda-n-ba-verir.html#.VSVqm_BR1-g [Архівовано 30 червня 2014 у Wayback Machine.] Məlumata görə, yayılan xəbərlərdə bildirilir ki, Culfa rayonunun sərhəddə yerləşən Ləkətağ kəndinin sakinləri kəndi boşaltmaq məcburiyyətində qalıb
- ↑ http://travelingluck.com/Asia/Azerbaijan/Naxç%C4%B1van**/_148132_Culfa+Rayonu.html [Архівовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] Traveling Luck for Culfa Rayonu, Naxçıvan**, Azerbaijan
- ↑ http://nakhchivan.preslib.az/az_a3-3.html [Архівовано 3 липня 2017 у Wayback Machine.] Orta temperatur yanvarda −10°C-dən −3°C-yədək, iyulda 19-28°C-dir. İllik yağıntı 200–600 mm
- ↑ http://www.nakhchivan.az/portal-ru/seh-ray.htm [Архівовано 9 квітня 2015 у Wayback Machine.] Офіційна статистична інформація про Джульфинський район
- ↑ http://www.nakhchivan.az/portal-1/tarixi-abide/qaz-korp.htm [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] Körpü xalq arasında «Qozbel körpü» adı ilə də məşhurdur.
- ↑ http://nakhchivan.preslib.az/az_d1.html [Архівовано 11 квітня 2015 у Wayback Machine.] Історичні місцини Джульфинського району
Посилання[ред. | ред. код]
- На сайті Azerbaijan
- Інформація про Нахічеванську автономну республіку [Архівовано 9 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Інформація про Джульфинський район [Архівовано 11 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Фільм-візитівка про Джульфинський район Азербайджану [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
