Дисциплінарний статут
Дисциплінарний статут— один із чотирьох статутів Збройних Сил України,[1] затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» N 551-XIV від 24.03.1999 р. (зі змінами та доповненнями),[2] що визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Дія статуту[ред. | ред. код]
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу.
Статут обов'язковий для всіх військових частин, штабів, організацій, установ і військово-навчальних закладів Збройних Сил України. Дія Статуту поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та на інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.
- Дивись також: Дисциплінарний статут Національної поліції України [Архівовано 11 січня 2019 у Wayback Machine.] (текст на сайті Верховної Ради України).
Структура[ред. | ред. код]
- Загальні положення. Військова дисципліна [3] — визначення терміну; на чому ґрунтується Військова дисципліна; чим досягається і що зобов'язує кожного військовослужбовця.
- Розтлумачення поняття наказу у збройних силах [4]; права та обов'язки військовослужбовців щодо віддання та виконання наказів.
- Порядок і права щодо застосування заохочень і накладення дисциплінарних стягнень.
- Порядок виконання дисциплінарних стягнень.
- Облік заохочень та дисциплінарних стягнень із зразками документів обліку та порядком їх ведення.
- Порядок подання та розгляду пропозицій, скарг та заяв.
Див. також[ред. | ред. код]
- Військова частина
- Військова дисципліна
- Військова служба
- Полк
- Статут внутрішньої служби
- Статут гарнізонної і вартової служб
Посилання[ред. | ред. код]
- Дисциплінарний статут [Архівовано 7 червня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Виконання наказу чи розпорядження [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Статути і положення про дисципліну праці [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- zakon0.rada.gov.ua/laws/show/551-14 [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.] — Закон України Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 22-23, ст.197 )
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Російсько-радянська назва «загальновійськові статути» є застарілою та розмовною.
- ↑ Текст Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» на сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 11 січня 2019.
- ↑ Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
- ↑ Право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених законами та військовими статутами заходів примусу аж до арешту винного й притягнення його до кримінальної відповідальності. Застосування зброї допускається лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту гарні- зонної та вартової служб Збройних Сил України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
| ||||||||||||||||||||||
