Довге (Стрийський район)
| село Довге | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Моршинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46100130060026539 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1412 |
| Населення | 963 |
| Площа | 13,29 км² |
| Густота населення | 72,46 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82466 |
| Телефонний код | +380 3245 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°10′28″ пн. ш. 23°52′02″ сх. д. / 49.17444° пн. ш. 23.86722° сх. д.Координати: 49°10′28″ пн. ш. 23°52′02″ сх. д. / 49.17444° пн. ш. 23.86722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
334 м |
| Водойми | р. Бережниця |
| Відстань до районного центру |
10 км |
| Найближча залізнична станція | Моршин |
| Відстань до залізничної станції |
3,5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82482, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Моршин |
| Карта | |
  Довге | |
 Довге | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Довге — село в Моршинській міській громаді, Стрийського району, Львіської області.
Географія[ред. | ред. код]
Село розкинулося за 2 км від м. Моршин, за 10 км від райцентру м. Стрий і за 92 км від обласного центру м. Львів[1].
Населення, за переписом 2001 року, склало 963 людини. Село займає площу 13.29 км².
Поштовий індекс — 82464. Телефонний код — 3245[2].
Історія[ред. | ред. код]
У 1571 році Миколай Сенявський, майбутній польський коронний гетьман, отримав королівське надання — село Довге в Стрийському старостві[3].
В Довгому влітку 1900 р. побував український поет Франко Іван. Він приїздив до свого друга, отця Богдара Кирчіва — поета, громадського діяча. На честь Богдара Кирчіва в селі є меморіальна дошка, яка розташована на церкві св. Миколая.
Повернувшись до Львова, Франко опублікував статтю, де подав науковий опис виявлених ним у с. Довгому трьох старовинних рукописних книг, написаних у XVII столітті в Моршині[4].
14.10.2010 року, на свято Покрови, у с. Довге Стрийського району відбулось дійство посвяти футбольного поля, яке реконструюється, людей, які здійснюють реконструкцію ігрового поля. Проводив посвяту о. Микола Мільчаковський, настоятель церкви св. Миколая (с. Довге), у присутності керівництва ФК «Скала», представника Професіональної футбольної ліги України Геннадія Жданова та мешканців села[5].
Школа[ред. | ред. код]
Першу 1-класну школу в с. Довгому було відкрито в 1836 році.
В 1862 р. в с. Довгому була приходська школа, у якій навчалося 23 дитини (21 хлопець і 2 дівчини) вчитель одержував зарплатню в розмірі 105 фіорентів і 4 сягів дров на рік (фіорент — австрійські гроші) (за матеріалами Львівського інституту суспільних наук)
В 1866 р. в школі с. Довге навчалось 48 хлопців і 28 дівчат. Вчитель - Барабаш Іван. (Шематизм народних шкіл Львівської греко-католицької Митрополії 1866 р. ст.16.)
В 1912 р. в с. Довгому була одна 2-х класова школа з двома вчителями ; навчалося в ній 102 учні.(Шематизм Львівської архієпархії 1912 р. Фонд Стрийського краєзнавчого музею)
Корпус № 1 школи — деревянний будинок, збудований в 1928 році, розрахований був на 2 класні кімнати і квартиру для вчителя.(Технічний висновок. Проектний інститут"Укржитлоремпроект" м. Дрогобич 1990 рік). Отець Северин Ямінський зібрав заможниж газдів і побудував школу. Найбільший внесок у будівництво зробив Олекса Бомбик Василь, який був будівельним майстром. Косар Федір віддав частину своєї землі, дерево на школу давали інші господарі.
В 1939-41 р. функціонувала 5-класова школа, у якій працювало 4 вчителів .
В 1948-50 р. в початковій школі працювало 4 вчителів і навчалось 150 учнів.
В 1950 р. школа зросла, було відкрито 5 — й клас .
В 1952 р. школа стала семирічною . а восьмирічною в 1960 р., у якій навчалося 175 дітей шкільного віку, працювало 15 вчителів, з яких 6 чоловік — з вищою освітою ; 2 — з незакінченою вищою освітою і 7 вчителів — з середньою спеціальною педагогічною освітою. В 1963 директором школи стає Гранкіна Олександра Олександрівна, вона викладала рос.мову і літературу. Завучем школи був Ільків Володимир Йосипович.
З 1965 р. завучем школи стає Пилипчій Богдан Гнатович, вчитель української мови . Гуда Василь Юрійович очолив школу в 1967 році. Пилипчій Степанія Степанівнапрацювала піонервожатою , Мелен Євгенія Михайлівна — вчитель української мови і літератури.
В 1989 р. школа стала стала дев'ятирічною. На даний час в школі навчається 59 учнів, з них у 1-4 класах — 28 учнів, у 5-9 класах - 31 учень . В школі функціонує 9 класів, навчання відбувається в одну зміну . Крім того в школі працює бібліотека, книжковий фонд якої налічує 6205 примірників. Харчування дітей відбувається у шкільній їдальні.
В школі працюють гуртки: вокальний, «Сходинки до інформатики» (для учнів 1-4 кл.), «Вступ до інформатики» (для учнів 5-9 кл.), екологічний, футбольний, туристичний. Заняття футбольного гуртка проходять у вівторок, середу, п'ятницю з 13:30 до 15:30 на сучасному стадіоні з штучним покриттям «Довге-арена», у школі працює швидкісний інтернет.
Команда школи зайняла ІІІ місце в Стрийському районі серед основних шкіл (2011\2012 н.р.)
Команда нашої школи представляла Стрийський район на обласних змаганнях по туризму, зайняла ІІІ місце.
Навчально –виховний процес забезпечують 17 вчителів .
Управління школою з 2018 н.р. здійснює: директор школи Ковальська Б.М.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,9% |
| російська | 0,1% |
Політика[ред. | ред. код]
Парламентські вибори, 2019[ред. | ред. код]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461494, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 939 виборців, явка 52,29%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 29,33%, за партію «Голос» — 25,87%, за «Європейську Солідарність» — 17,11%.[7] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Гергерт (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 28,92%, за Володимира Наконечного (Слуга народу) — 16,90%, за Ростислава Кушину (самовисування) — 11,61%[8].
Відомі особи[ред. | ред. код]
- Грицак Ярослав Йосипович — доктор історичних наук, професор Львівського національного університету.
- Кирчів Богдар — поет, громадський діяч.
- Пукас Ірина Ярославівна — начальник управління з питань соціально-культурної діяльності Львівської обласної ради.
- Хома Юрій Васильович — голова наглядової ради ВАТ «Сад» (Харків), депутат Харківської районної ради.
- Хома Василь Васильович — заступник голови Харківської обласної державної адміністрації.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Адміністратор. СТРИЙСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ. stryi-rda.gov.ua (uk-ua) . Процитовано 11 липня 2018.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
- ↑ Coleman, A. P. (1936). Polski Slownik Biograficzny. Books Abroad. Т. 10, № 2. с. 167. doi:10.2307/40077307. ISSN 0006-7431. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 11 липня 2018.
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 825—826.
- ↑ Освячено нове футбольне поле в Довгому. fcskala.com (uk-ua) . Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 6 травня 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 6 травня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Довгівська СЗОШ І-ІІ ступенів [Архівовано 11 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Dołhe [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] 1.) wieś, pow. stryjski w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. II: Derenek — Gżack. Warszawa 1881.
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (березень 2015) |
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |