Дозатор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Доза́тор — пристрій для контрольованого видатку речовини (сипкої маси, рідини тощо) у заданій кількості. При збагаченні корисних копалин застосовують Д. для шихтування сумішей (наприклад, вугілля): дискові або тарілчасті, вібраційні дозатор-живильники та ін., а також для дозування флотаційних реагентів: скіпові, стакан-чикові, роторні, шківові, голчасті. На практиці поряд з терміном «дозатор» вживається «живильник».

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]