Домашня симфонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Штраус 1903

Домашня симфонія (Symphonia Domestica), тв. 53, це симфонічна поема для великого оркестру за Ріхарда Штрауса. Твір є музичним відображенням безпечного сімейного життя, яке так цінувалося самим композитором і, таким чином, гармонійно передає щоденні події із сімейного життя.

Історія створення[ред. | ред. код]

У 1898 році Штраус став головним диригентом Королівської опери в Берліні. Саме в цей момент у його житті композитор зацікавився своєю особистою історією.  «Домашня симфонія»  була задумана як продовження іншого автобіографічного твору — симфонічної поеми «Життя героя» (Ein Heldenleben). Штраус говорив: «моя наступна симфонічна поема представлятиме день мого сімейного життя. Твір почасти ліричний, почасти гумористичний — потрійна фуга поєднає разом тата, маму і дитина».

Він працював над п'єсою до 1903 року, закінчивши її напередодні Нового року, в Шарлоттенбурзі.

Склад оркестру: пікколо, 3 флейти, 2 гобоя, гобой-Амур, англійський ріжок, кларнет-піколо, 3 кларнета (1 & 2 В B♭♭, 3), бас-кларнет в B♭♭, 4 фагота, контрафагот, 4 саксофони (сопрано, альт, баритон, бас), 8 валторн в f, 4 труби в F і C, 3 тромбона, туби, литаври, тенор барабан, бас-барабан, трикутник, тарілки, антикварні тарілки, бубни, дзвіночки, 2 арфи, і струнні.

Структура[ред. | ред. код]

Файл:Richard-strauss-and-pauline-and-franz-1910.jpg
Штраус, його дружина і син, 1910

Програма твору відображає простоту художнього образу. Експозиція представляє всю розширену гаму сім'ї (включаючи тьоть і дядь), після чого чутно лише батьків із дитиною. Наступний розділ являє собою тричастинне Адажіо, що змальовує діяльність чоловіка. Коли годинники пробили 7 ранку — вступає фінал.

I. Експозиція першої групи тем
  • Тема чоловіка (Фа мажор)
\relative c { \clef bass \key f \major \time 2/4 c,16( a' f8) c-. d-. e-. f-. g-. gis-. a16( d c g f'8) e16-. d-. bes'4-- a-- }

(a) Легка (gemächlich)

\relative c' { \clef treble \key f \major \time 2/4 d4.( c'8 d2~ d) a4.( fis'8 a2 g) }

(b) Задумлива (träumerisch)

\relative c'' { \clef treble \key f \major \time 2/4 \partial 16*4 g16( aes c bes g4) }

(c) Непривітна (mürrisch)

\relative c'' { \clef treble \key f \major \time 2/4 \partial 8*3 gis8( b e16 gis b2~ b8) e,( gis b16 e gis2~ gis8) b( a fis e) b16( cis gis8 fis16 e a2~ a8 cis b a16 gis) gis4 }

(d) Полум'яна (feurig)

  • Теми жінки (Сі мажор):
\relative c'' { \clef treble \key b \major \time 2/4 \partial 16*2 dis'16( fis, b8) g16( b, d8) ais'16->( gis fis,4) }

(a) Весела (sehr lebhaft)

\relative c'' { \clef treble \key b \major \time 2/4 e16( dis) dis( cis) ais'8-> gis16-> fis-> b2-> }

(b) Grazioso

  • Тема дитини (ре мінор):
\relative c' { \clef treble \key d \minor \time 2/4 \partial 4*1 a4( d2~ d4 e cis2) a4( f'~ f2 g a b) }

Tranquil (ruhig)

II. Скерцо
\relative c' { \clef treble \key d \major \time 3/8 a'8 d16-. e-. cis-. a fis'4.-.( a16 g fis g e fis d8) }
Щастя батьків. Гра дитини.
\relative c'' { \clef treble \key g \minor \time 6/8 \partial 8*1 <d bes>8( <c a>4 <bes g>8 <a fis>4 <c a>8 <bes g>4 <a d,>8 <g bes,>4 <bes g,>8 <a c,>4) <g bes,>8( <fis a,>8. <g bes,>16 <a c,>8 <g bes,> <bes d> <d g,> <bes' bes,> <a c,> <g cis,>) <f d> }

Колискова [цитата із твору Ф. Мендельсона Op.19b, No. 6 «Venezianisches Gondellied»] (Годинник б'є сім ударів).

III. Адажіо
Дія і мислення. Сцени кохання. Мрії і турботи (годинник б'є сьому ранку)
IV. Фінал
Пробудження і весела суперечка (подвійна фуга). Радісна плутанина.
\relative c { \clef bass \key f \major \time 2/4 c,8 f16 g e c a'8 d-> c4-> f,16 g a4. f16 g a4. f16 g a8 a16 bes c8 c16 d e8 }

I. Тема

\relative c'' { \clef treble \key b \minor \time 2/4 \partial 16*2 fis'16 e e d d cis cis e d cis ais b fis d b ais a gis e'4. g,16-> fis-> d'4.-> }

II. Тема

Прем'єра[ред. | ред. код]

Р. Штраус, Нью-Йорк, 1904.

Прем'єра твору відбулася в 1904 році у Карнегі-Хол, спочатку була запланована на 9 березня, але була перенесена на 21 березня. Штраус провів з оркестром 15 репетицій.

Виступ пройшов з великим успіхом, і прем'єру було повторено в Нью-Йоркському торговому залі 16 і 18 квітня в присутності майже 6 тисяч осіб, за що автор отримав гонорар у розмірі $1000. Преса критикувала композитора за комерціалізацію сакрального мистецтва, проте Штраус відповів, що: «справжнє мистецтво облагороджує цей зал, і солідна плата для дружини і дитини — це не ганьба навіть для художника».

Дискографія[ред. | ред. код]

Диригент Оркестр Рік
Юджин Орманді Філадельфійський оркестр 1938
Карл Шуріхт Оркестр оперного театру Ла Скала, Мілан 1941
Ріхард Штраусс Віденський філармонічний 1944
Вільгельм Фуртвенглер Берлінський філармонічний оркестр 1944
Ріхард Штраусс ? 1947
Франц Конвічний Державний оркестр Дрездена 1956
Клеменс Краусс Віденський філармонічний 1952
Фріц Райнер Чиказький симфонічний оркестр 1956
Джордж Селл Клівлендський оркестр 1957
Димітріс Мітропулос Віденський філармонічний оркестр 1957
Зубін Мета Лос-Анджелесі філармонічний оркестр 1968
Рудольф Кемпе Staatskapelle Дрезден 1972
Герберт фон Караян Оркестр Берлінської філармонії 1973
Лорін Маазель Оркестр Віденської філармонії 1983
Зубін Мета Оркестр Берлінської філармонії 1985
Нееме Ярві Шотландський національний оркестр 1986
Жерар Шварц Оркестр Сіетлу 1988
Edo de Waart Оркестр штату Міннесота 1990
Wolfgang Sawallisch Філадельфійський оркестр 1993
Лорін Маазель Оркестр Баварського радіо 1995
Андре Превін Віденський філармонічний оркестр 1995
Владімір Ашкеназі Чеський філармонічний оркестр 1997
Девід Зінман Цюрих оркестр Тонхалле 2002
Антоні Віт Веймарський державний оркестр 2009
Марек Яновський Rundfunk-Sinfonieorchester, Берлін 2015

Існує також версія для двох фортепіано, яку записали Марта Аргерих і Олександр Рабінович  у 1995 році на студії teldec.

Джерело[ред. | ред. код]

Передмова до видання Ернста Краузе.

Література[ред. | ред. код]

  • Mathias Hansen (Hrsg.): Richard Strauss. Die Sinfonischen Dichtungen (Taschenbuch) Bärenreiter 2003, ISBN 978-3-7618-1468-0 (нім.)
  • Gottfried Eberle: Sinfonia domestica für großes Orchester, in: Konold, Wulf (Hg.): Lexikon Orchestermusik Romantik, Bd.3. Mainz u.a., 1989 (нім.)
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Домашня_симфонія&oldid=41410693