Доміцій Ульпіан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доміцій Ульпіан
Domitius Ulpianus
статуя Ульпіана в Палаці правосуддя в Брюсселі роботи бельгійського скульптора Антуана Фелікса Буре[en] (1883р., уявний скульптурний портрет)
Ім'я при народженні Доміцій Ульпіан
Народився близько 170
Тір
Помер близько 228
Рим, Римська імперія[1]
Підданство Римська імперія
Національність фінікієць
Діяльність державний діяч, юрист
Відомий завдяки автор Liber singularis regularum, Ad Sabinum, Ad edictum
Знання мов латина
Посада префект преторія

Гне́й Домі́цій А́нній Ульпіа́н (повне ім'я лат. Gnaeus Domitius Annius Ulpianus або стисліше Domitius Ulpianus; нар. 170 , м. Тір, Фінікія, тепер м. Сур Ліванпом. 228, Рим) — визначний давньоримський юрист та державний діяч часів правління династії Северів; величезна кількість правових позицій з творів Ульпіана увійшла до складу Дигест імператора Юстиніана.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у місті Тір. За національністю був фінікійцем. Свою кар'єру розпочав есесором (радником) з права при преторі. Після цього очолював відомство прохань імператорської канцелярії. У 205 році призначається есесором при префекті преторії Папініані. Після цього при імператорах Каракаллі та Еліогабалі займав посади префект анонія, начальника імператорської канцелярії.

За імператора Александра Севера Ульпіан у березні 222 року стає префектом аннони, а у грудні того ж року — префектом преторія. Спочатку він виконував свої обов'язки разом з двома колегами — Флавіаном і Хрестом, але незабаром обидва вони були страчені за звинуваченням у змові, Ульпіан залишився єдиним префектом. Він мав великий вплив на молодого імператора й користувався при імперської дворі великою повагою та впливом. Його учнем був Геренній Модестін. Під час чергових інтриг при дворі Доміція Ульпіана було вбито.

Правові погляди та юридичні твори Ульпіана[ред. | ред. код]

У творчості Ульпіана помітний вплив стоїцизму на його думки про право. За Ульпіаном право поділяється на три роди (за природою норм права):[2]

Перший — Природне право, яке стосується усіх живих істот.

Другий — Право народів (Jus gentium), яке стосується лише людей.

Третій — Цивільне право, яке належить до відомого політичного цілого.

Особливою увагу в Ульпіана користувався принцип справедливості у праві, судових відносинах.

За Ульпіаном право всезагальне, об'єктивне, знаходиться поза волею людини, головний закон природи. Юриспруденція, згідно з Ульпіаном, — це знання божественних та людських справ, наука про справедливе та несправедливе.

У доробку Ульпіана є 30 трактатів об'ємом у 250 томів. Розквіт літературної та правничої діяльності Ульпіана припадає на 211–222 роки. Основним твором з права Ульпіана є Liber singularis regularum, який був побудований за принципом «Інституцій» іншого відомого правника Гая. У 426 році імператором Валентиніаном праці Ульпіана визнані обов'язковими поряд з працями чотирьох інших видатних давньоримських правників.

Основні твори[ред. | ред. код]

  • коментар до едикту (Ad edictum, виклад преторського права) — 83 книги;
  • коментар до Сабіна (Ad Sabinum, коментарі цивільного права — 50 книг);
  • "Книга правил" (Liber singularis regularum).

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Czech National Authority Database
  2. Александр Марей - Источники римского права (uk-UA) , процитовано 30 жовтня 2019