Дон Амічі
| Дон Амічі | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Don Ameche | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | італ. Dominic Felix Amici | |||
| Народився |
31 травня 1908[1][2][…] Кеноша, Вісконсин, США[4] | |||
| Помер |
6 грудня 1993[1][2][…] (85 років) Скоттсдейл, Марікопа, Аризона, США | |||
| Громадянство |
 США | |||
| Діяльність | кінорежисер, актор театру, кіноактор, телеактор | |||
| Alma mater | Університет Вісконсин-Медісон | |||
| Роки діяльності | з 1929 | |||
| Брати / сестри | Jim Ameched | |||
| IMDb | nm0000747 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Дон Амічі у Вікісховищі | ||||
Дон Амічі (англ. Don Ameche; 31 травня 1908 — 6 грудня 1993) — американський актор, лауреат премії «Оскар».
Біографія[ред. | ред. код]
Предки Доменіка Фелікса Амічі (італ. Dominic Felix Amici) були італійцями, німцями та ірландцями. Кар'єру він розпочав у водевілях, а в 1935 році дебютував в кіно, ставши до кінця десятиліття одним з провідних акторів Голлівуду. Серед його ранніх робіт ролі у фільмах «Одна на мільйон» (1936), «В старому Чикаго» (1937), «Три мушкетери» (1939) і «Історія Александра Грехема Белла» (1939). Великим проривом для нього також стала роль в номінованому на «Оскар» фільмі «Небеса можуть почекати» в 1943 році.
Ролі Амічі в кіно були настільки різноманітними і реальними, що комік Фред Аллен одного разу навіть пожартувавши, сказав: «Скоро Дон Амічі зіграє самого Дона Амічі», що той, власне, незабаром і зробив, з'явившись у фільмі «Воно у валізі!» (1945). Дон Амічі також успішно виступав на радіо, зіграв кілька помітних ролей на Бродвеї, і був частим гостем в різних телевізійних показах.
У 1983 році Амічі разом з ще одним ветераном американського кіно Ральфом Белламі успішно повернувся на великий екран в ролі одного з братів Дьюк у фільмі «Помінятися місцями». Надалі він продовжив кінокар'єру, з'явившись у фільмах «Кокон» (1985), за роль в якому він був удостоєний премії «Оскар», «Гаррі і Хендерсон» (1987), «Поїздка в Америку» (1988), «Кокон 2: повернення» (1988) і «Оскар» (1991). Його останніми ролями в кіно стала озвучка пса Шедоу у фільмі «Дорога додому: Неймовірна подорож» (1993) і роль дідуся Гаррі у фільмі «Корріна, Корріна» (1994). Роботи Дона Амічі на радіо і телебаченні були відзначені зірками на Голлівудській алеї слави.
Дон Амічі помер від раку простати в невеликому містечку в Аризоні в віці 85 років.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Його ім'я вибите на Алеї Слави у Голлівуді.
Фільмографія[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1019342188 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Дон Амічі на сайті TCM Movie Database (англ.)
- Walking With Don Ameche — Steven Ameche, Entertainment Attorney
| |||||||||||||||||
| ||||||||||||||
- Народились 31 травня
- Народились 1908
- Уродженці Кеноші
- Померли 6 грудня
- Померли 1993
- Померли в Скоттсдейлі
- Випускники Університету Вісконсину у Медісоні
- Лауреати премії «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану
- Лауреати премії «Кубок Вольпі»
- Американські кіноактори
- Американські телеактори
- Американські театральні актори
- Американські радіоактори
- Актори, які зіграли роль Д'Артаньяна
- Померли від раку простати
- Американці німецького походження
- Американці шотландського походження
- Республіканці Каліфорнії
- Голлівудська алея слави
- Американські спортивні коментатори