Донка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Закидушка (донка)
Електронномеханічний сигналізатор клювання на донній вудці (на спінінговому вудилищі)

Донка, донна вудка — рибальська снасть, призначена для ловлі риби при самому дні[1].

Є комбінацією волосіні з грузилом (годівницею) і повідка з гачком, які закидаються у водойму й утримуються на течії завдяки вазі грузила (годівниці). Донкою ловлять як з берега водойм, так і з човнів, застосовуючи різні вудилища (частіше спінінг), але іноді й без них.

Різновидами донки є рибальська гумка (донна вудка з гумовим амортизатором), донка з поплавком.

Для зимового рибальства застосовується донка спеціальної конструкції. До вудилища з твердого дерева кріпиться кивок з пружинного дроту і з котушкою для запасу волосіні. Вудилище вморожують у лід біля лунки. Коли риба бере приманку, кивок здригається, а якщо риба йде, забравши принаду в рот, він, пропускаючи волосінь, безперервно коливається і здригається. Сигнали кивка помітні з 10-метрової відстані, що дозволяє стежити одночасно за клюванням на 4-5 донках.

Література[ред. | ред. код]

  1. Коржець Владислав (2003). Рибалка. Книга про рибалку. с.156–159.
  1. Коржець Владислав (2003). Рибалка. Книга про рибалку. с. 156—159.