Доротея Софія Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька
| Доротея Софія Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька | |
|---|---|
| нім. Dorothea Sophie von Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburg | |
 Портрет Доротеї Софії роботи невідомого художника | |
| 21-а курфюрстіна-консорт Бранденбургу | |
| Початок правління: | 14 червня 1668 |
| Кінець правління: | 29 квітня 1688 |
| Інші титули: |
герцогиня Брауншвейг-Люнебурга (1653—1665) герцогиня-консорт Пруссії (1668—1688) |
|
| |
| Попередник: | Луїза Генрієтта Оранська |
| Наступник: | Софія Шарлотта Ганноверська |
|
| |
| Дата народження: | 28 вересня 1636 |
| Місце народження: | Глюксбург |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 6 серпня 1689 (52 роки) |
| Місце смерті: | Карлсбад, Богемське королівство, Священна Римська імперія |
| Поховання | Берлінський собор |
| Чоловік: |
1) Крістіан Людвіг Брауншвейг-Люнебурзький 2) Фрідріх Вільгельм Гогенцоллерн |
| Діти: | Філіп Вільгельм, Марія Амалія, Альбрехт Фрідріх, Карл Філіп, Єлизавета Софія, Доротея, Крістіан Людвіг |
| Династія: | Глюксбурги, Гогенцоллерни |
| Батько: | Філіп Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький |
| Мати: | Софія Ядвіґа Саксен-Лауенбурзька |
Доротея Софія Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька (нім. Dorothea Sophie von Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburg, 28 вересня 1636 — 6 серпня 1689) — представниця династії Глюксбургів, донька данського герцога Філіпа Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзького та німецької принцеси Софії Ядвіґи Саксен-Лауенбурзької, дружина князя Брауншвейг-Люнебурга Крістіана Людвіга, а після його смерті — правителя Бранденбурга-Пруссії Фрідріха Вільгельма Гогенцоллерна.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилась 28 вересня 1636 року у Глюксбурзі. Була десятою дитиною та п'ятою донькою в родині першого герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурга Філіпа та його дружини Софії Ядвіґи Саксен-Лауенбурзької. Мала старших сестер Марію Єлизавету, Софію Ядвіґу, Августу та Крістіану й братів Йоганна, Франца, Крістіана й Адольфа. Згодом в сім'ї народилися ще чотири молодші доньки, з яких вижила лише Ядвіґа.
Батько був одним із молодших синів герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербургу Ганса II й отримав найменшу частину його земель, однак зміг фактично подвоїти свої території. Резиденцією сімейства був замок Глюксбург на Фленсбурзькому фіорді.
На свій 17-й день народження Доротея взяла шлюб із 31-річним князем Брауншвейг-Люнебурга Крістіана Людвігом. Весілля відбулося 9 жовтня 1653 року в Целле. Дітей у подружжя не було. За одинадцять років Крістіан Людвіг пішов з життя. Від 1665 року княгиня мешкала у великому замку Герцберг, виділеному їй як удовина доля. Її батьки до цього часу вже померли.
У 31-річному віці Доротея Софія взяла другий шлюб із 48-річним правителем Бранденбурга-Пруссії Фрідріхом Вільгельмом Гогенцоллерном. Для нареченого це був другий шлюб. Від першого він мав трьох синів, втім, старший з них помер за кілька років під час Франко-голландської війни. Весілля пройшло 14 червня 1668 у Ґрьонінґенському замку. У подружжя народилося семеро спільних дітей:
- Філіп Вільгельм (1669—1711) — маркграф Бранденбург-Шведтський, був одружений з принцесою Ангальт-Дессау Йоганною Шарлоттою, мав шестеро дітей;
- Марія Амалія (1670—1739) — була двічі одружена, мала п'ятеро дітей від другого шлюбу;
- Альбрехт Фрідріх (1672—1731) — генерал-лейтенант, був одружений з курляндською принцесою Марією Доротеєю, мав семеро дітей;
- Карл Філіп (1673—1695) — генерал-лейтенант, був одружений з графинею Катериною Сальмоур, дітей не мав;
- Єлизавета Софія (1674—1748) — була тричі одружена, мала двох синів від першого шлюбу;
- Доротея (1675—1676) — прожила 1 рік;
- Крістіан Людвіг (1677—1734) — генерал-лейтенант,[1] одруженим не був, дітей не мав.
У 1671 році Фрідріх Вільгельм подарував дружині замок Капут поблизу Потсдама.
Чоловіка Доротея супроводжувала в усіх його походах та ночувала з ним на полях боїв. Мала великий вплив на політику, Фрідріх Вільгельм обговорював із нею стратегії розвитку країни. Завдяки вмілому господарюванню та продуманим інвестиціям їй вдалося як збільшити власне багатство, так і зміцнити економіку держави. В той же час, її змальовували як інтригантку, що недобре ставилася до пасинків. Також її звинувачували в укладенні договора з Францією. Загалом, негативні відгуки переважно належать Карлу Людвигу фон Пьольницю, який не сприймався сучасниками серйозно.
.jpg)
Спадкоємцем Фрідріха Вільгельма вважався його старший син від першого шлюбу, хоча герцог і праг поділити свої бранденбурзькі володіння між синами від Доротеї. Через це, турбуючись про долю власних нащадків, герцогиня викупила за 26 500 талерів Бранденбург-Шведт та реконструювала Шведтський замок. Завдяки подальшим надбанням Доротеї, в її володіннях опинилися три міста, три замки, 33 села та 24 хутора, чиєму розвитку вона надалі всіляко сприяла. Навесні 1686 року в Уккермаці була закладена тютюнова плантація, яка з часом зробила місцеві землі найбільшим регіоном у Німеччині з розведення тютюну.
Незважаючи на велику корисну для країни діяльність та відданість чоловікові, серед народу Доротея була непопулярною через її постійне порівняння із попередницею.[2]
Наприкінці квітня 1688 року Фрідріх Вільгельм помер. Доротея Софія пережила його більше, ніж на рік, і пішла з життя 6 серпня 1689 року у богемському Карлсбаді. Похована поруч із чоловіком у крипті Гогенцоллернів Берлінського собору.[3]
Їхні нащадки володарювали у Бранденбург-Шведті протягом наступних ста років, після чого більша частина земель відійшла прусській короні. У 1776 році одна з їхніх праонук стала дружиною спадкоємця російського престола Павла Романова.
Вшанування[ред. | ред. код]
Судноплавство[ред. | ред. код]
На честь Доротеї Софії були названі судна:
- Фрегат «Доротея», спущений на воду 1679 року у Кольберзі. Наприкінці 1681 року перейменований у «Золотого лева».
- Фрегат «Фрідріх Вільгельм», спущений на воду 1679 року у Кольберзі, перейменований у «Доротею» в 1682 році.[4] Використовувався до 1692 року.
Генеалогія[ред. | ред. код]
Крістіан III | Доротея Саксен-Лауенбурзька | Ернст III | Маргарита Померанська | Франц I | Сибілла Саксонська.jpg) | Юлій Брауншвейг-Вольфенбюттельський | Ядвіґа Бранденбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ганс II Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурзький | Єлизавета Брауншвейг-Грубенгагенська | Франц II | Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Філіп Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький | Софія Ядвіґа Саксен-Лауенбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Доротея Софія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Полки прусської армії [1] [Архівовано 27 липня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Toni Saring: Dorothea. In: Neue Deutsche Biographie. Band 4, Duncker & Humblot, Berlin 1959, ISBN 3-428-00185-0, стор. 82 [2] [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Крипта Гогенцоллернів Берлінського собору [3] [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Перед цим нетривалий час носив назву «Хрест Бранденбурга».
Література[ред. | ред. код]
- Christine von Brühl: Anmut im märkischen Sand. Die Frauen der Hohenzollern. Aufbau, Berlin 2015, ISBN 978-3-351-03597-6, стор. 56–76.
- Ernst Daniel Martin Kirchner: Die Churfürstinnen und Königinnen auf dem Throne der Hohenzollern Band 2, Wiegand & Grieben, Berlin 1867, стор. 308.
- Adolf Laminski: Das Glaubensbekenntnis der Kurfürstin Dorothea von Brandenburg aus dem Jahre 1669. In: Uwe Czubatynski (Hrsg.): Kirchenbibliotheken als Forschungsaufgabe. Degener, Neustadt an der Aisch 1992, ISBN 3-7686-2055-7, стор. 79–84.
- Heinrich Jobst Graf von Wintzingerode: Die märkische Amazone. Kurfürstin Dorothea von Brandenburg. MatrixMedia, Göttingen 2012, ISBN 978-3-932313-48-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Шлезвіг Гольштейн-Зондербург (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 29 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Доротеї Софії Глюксбурзької [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Фрідріха Вільгельма Бранденбурзького [Архівовано 29 червня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
|
