Дрогобицько-Самбірська єпархія ПЦУ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дрогобицько-Самбірська єпархія

Герб Єпархії
Основні дані
Церква Православна Церква України
Заснована 1992
Юрисдикція Львівська область
Єпархіальний центр Дрогобич
Кафедральний собор Стрітення Господнього
Благочинь 10
Парафій 216
Священиків 179
Сайт drogobych-orthodox.info
Правлячий архієрей

Дрогобицький і Самбірський

архієпископ Яків (Макарчук)

Дрогобицько-Самбірська єпархія[1] — єпархія Православної церкви України. Утворена внаслідок розділення Львівської єпархії УПЦ КП на дві частини: Львівську і Дрогобицьку (Постанова Синоду УПЦ КП 8 вересня 1992 року «Про розділення Львівської єпархії на дві частини: Львівську і Дрогобицьку»).

Історія[ред. | ред. код]

Дрогобицько-Самбірська єпархія є одною зі спадкоємниць і правонаступниць найдавніших православних єпископських кафедр України — Перемишльської. Датою заснування Перемишльської єпархії прийнято вважати І пол. ХІІІ ст. (1219—1220 рр.). Однак, витоки адміністративної структури єпархії сягають часів далеко до офіційного Хрещення Руси-України. Як відомо, християнство на Галицьких землях ширилось завдяки сприятливого географічного розташування, активним контактам місцевого купецтва з країнами Сходу та Заходу, передусім — Візантією та південними слов'янами.

Включення Прикарпаття до складу Давньої Чеської держави зумовило появу на її теренах перших проповідників християнства — учнів просвітителів слов'ян братів Кирила та Мефодія. Таким чином, ще до Хрещення Руси-України 988 року східно-християнська традиція та греко-слов'янський обряд набули поширення на теренах Західноукраїнських землях.

Успенський собор у Самборі

Існує думка, що за часів Київського князя св. Володимира Великого на теренах Західної Руси-України могла бути заснована ним (або його сином Ярославом Мудрим) осібна Перемишльська єпархія. Підтвердженням цьому є віднайдені археологами початки храмового християнського будівництва в Перемишлі Х-ХІ ст., зокрема кам'яна церква-ротонда, відкрита в 1958—1960 роках археологічною експедицією під керівництвом А. Жакі на подвір'ї замку.

У 1982—1985 роках проводились повторні археологічні дослідження фундаментів храму, які засвідчили, що побудова цієї церкви разом з Перемишльським кам'яним палацом датується 2-ю половиною Х ст. або 18-30 роками ХІ ст. Вчена зробили висновок, що протягом ХІ — першої половини ХІІІ ст. церква-ротонда і палац входили до комплексу забудови князівського двору в Перемишлі.

Зважаючи на політико-адміністративне значення тогочасного Перемишля, можна припустити, що у самому Перемишлі та його околицях на той час могла існувати значно більша кількість християнських храмів. Також важливим аргументом можливого існування єпископської кафедри у Перемишлі є відкриття А. Жакі в 1959—1964 рр. решток церкви св. Іоана Хрестителя, побудованої на дитинці князем Володарем Ростиславовичем у 1119—1124 рр., у якій він і був похований в 1125 році. Перемишльська єпархія, як і інші єпархії давньої Руси після її хрещення, входила до складу Київської митрополії Константинопольського Патріархату.

У 1303—1347, 1371—1414 роках Перемишльська єпархія разом з єпископськими кафедрами: Галицькою, Володимирською, Луцькою, Туровською та Холмською, була прилучена до утвореної Галицької митрополії Константинопольського Патріархату. З 1422 року перемишльські єпископи, починаючи від Іллі (1421—1440 рр.), титулуються як «Перемишльські і Самбірські», а з 1668 р. від єпископа Антонія Винницького (1650—1679 рр.) і «Сяноцькі».

Храм-музей Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього у Дрогобичі

У Патріаршому, або Никонівському літописі, міститься повідомлення про самостійну Самбірську єпархію. Значення церковного центру стародавній Самбір здобув, безсумнівно, ще в часи політичної незалежності галицьких земель. Церковна традиція про окрему Самбірську єпископію знаходить підтвердження у грамоті 1422 року про розмежування королівських і монастирських земель у Самбірському повіті. На користь версії про стародавність Самбірської єпархії свідчить і факт поховання князя Лева у Спаському монастирі поблизу Самбора. Адже «де був князь, там повинен був бути і єпископ». Однак, це питання на сьогодні залишається відкритим.

В історичних джерелах збереглися імена трьох Самбірських єпископів: Авраама (1254), Євфимія (1292) і Антонія (1295). Після проголошення частиною Київської митрополії Берестейської унії з Римом 1596 р., Перемишльська єпархія залишалась вірною Святій Кафоличній Православній Церкві до 1691 року.

23 червня того ж року перемишльський єпископ Інокентій Винницький, будучи таємним уніатом, у Варшаві проголосив себе і всю православну паству Перемишльської єпархії приналежними до унії. Фактично, лише 28 квітня 1693 року, стараннями того ж єпископа, впроваджено унію у всій Перемишльській єпархії.

Після окупації Західної України військами СРСР 1939 року частина Перемишльської єпархії з єпископською столицею у Перемишлі відійшла до складу Польської Народної Республіки, а інша її частина — Самбірська, увійшла до складу УРСР. З усталенням кордону 1945 року відбувся перерозподіл областей і Самбір, як районний центр, увійшов до щойно утвореної Дрогобицької області. У 1946 році на території Дрогобицької області було створено Дрогобицько-Самбірську єпархію Російської православної церкви, як спадкоємницю давньої православної Перемишльської єпархії, а точніше її Самбірської частини.

У зв'язку з тим, 25 лютого 1946 року висвячено на єпископа Дрогобицького і Самбірського священика Михайла Мельника, доктора богослів'я. Після смерті єпископа 9 жовтня 1955-го, та внаслідок ліквідації Дрогобицької області у травні 1959 року, Дрогобицько-Самбірська єпархія увійшла до складу зорганізованої Львівсько-Тернопільської єпархії, з об'єднанням православних областей Львівської, Станіславської (нині Івано-Франківської), Дрогобицької та Тернопільської (1961 р.). Після проголошення незалежності України, розпочався активний рух за створення незалежної Автокефальної Помісної Української Православної Церкви.

Після Всеукраїнського Об'єднавчого Собору (червень 1992 року) між УАПЦ і УПЦ КП було вирішено відновити Дрогобицько-Самбірську єпархію, спадкоємницю давньої Української православної Перемишльської єпархії у складі незалежної Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Архіреї єпархії[ред. | ред. код]

Керуючі Дрогобицько-Самбірською єпархією:

Сьогодення[ред. | ред. код]

Дрогобицько-Самбірська єпархія поділена на десять благочинь, або благочинних округів (районів) на чолі з благочинними.

Межі благочинь встановлено відповідно до державно-територіального поділу Львівської області. До єпархії належать такі райони Львівської області: Дрогобицький, Жидачівський, Миколаївський, Мостиський, Самбірський, Сколівський, Старосамбірський, Стрийський, Турківський, Яворівський.

Станом на 1 січня 2019 року Дрогобицько-Самбірська єпархія ПЦУ нараховує:

  • парафій — 216;
  • священнослужителів — 179;

На території єпархії діють:

  • братства;
  • сестринства;
  • недільні школи;
  • молодіжні братства.

При єпархіальному управлінні діють такі відділи:

  • Сім'ї та молоді;
  • Духовно-патріотичного виховання у зв'язках із Збройними Силами та іншими військовими формуваннями;
  • Історичної пам'яті та духовної спадщини Дрогобицько-Самбірської єпархії.
  • Видавничий;
  • Прес-служба.

Видавався щомісячний часопис «Єпархіальний вісник» з 1 січня 2004 року по 2011 року друкований орган Дрогобицько-Самбірської єпархії. Головним редактором був — канцлер Дрогобицько-Самбірської єпархії митрофорний протоієрей Микола Біляк

Монастирі єпархії[ред. | ред. код]

  • чоловічий монастир на честь святого Іоанна Предтечі м. Дрогобич вул. Трускавецька 56. Настоятель архімандрит Никон (Бандурович).

Храми єпархії[ред. | ред. код]

Дрогобицьке благочиння[ред. | ред. код]

  • благочинний митр. прот. Ігор Пулик
  • м. Борислав, Церква святої Анни, настоятель: прот. Ігор Ткачів
  • м. Борислав, Церква Пресвятої Трійці, настоятель: прот. Олексій Столяр
  • с. Верхній Дорожів, церква Св. Івана Хрестителя [Архівовано 19 липня 2020 у Wayback Machine.] 1895, церква Св. Юрія [Архівовано 19 липня 2020 у Wayback Machine.] 1855, настоятель: митрофорний протоієрей Діонісій Левицький
  • с. Верхні Гаї, Церква Пресвятої Трійці, настоятель прот.
  • с. Волоща, Церква Архистратига Михаїла, настоятель: прот. Святослав Маличкович
  • м. Дрогобич, Кафедральний Собор Стрітення Господнього, настоятель: прот. Йосип Усик клірики: прот. Петро Дідич, протодиякон Іван Березовий, диякон Віталій Ковалишин.
  • с. Нагуєвичі церква перенесення мощей святителя Миколая, настоятель митр. прот. Андрій Безушко
  • с. Опарі, Церква Введення Пресвятої Богородиці, настоятель: свящ. Василь Цап
  • смт. Підбуж церква Собору св. пророка і Хрестителя Івана (1828), митр. прот. Іван Альмес
  • с. Ріпчиці Церква Зіслання Святого Духа, митр. прот. Роман Цап
  • с. Смільна церква Воздвиження Хреста Господнього, настоятель прот. Микола Малий
  • с. Сторона церква св. Миколая Чудотворця, настоятель прот. Федір Гудзар
  • м. Стебник церква Архистратига Михаїла, настоятель прот. Михайло Комарницький
  • м. Трускавець церква прп. Агапіта Печерського. настоятель прот. Петро Потоцький
  • м. Трускавець церква Благовіщення Пресвятої Богородиці, настоятель митр. прот. Ігор Пулик

Жидачівське благочиння[ред. | ред. код]

  • благочинний митр. прот. Стефан Гарасимів
  • м. Жидачів церква Всіх Святих настоятель митр. прот. Стефан Гарасимів
  • с. Межиріччя церква Покрови Пресвятої Богородиці настоятель митр. прот. Роман Б'єган
  • с. Піддністряни церква св. Костянтина і Олени (1891) настоятель прот. Іван Михальчак
  • с. Сидорівка церква св. влмч. Димитрія Солунського настоятель прот. Петро Бойчин

Миколаївське благочиння[ред. | ред. код]

  • благочинний прот. Борис Ляхович
  • м. Миколаїв церква Різдва Пресвятої Богородиці настоятель прот. Борис Ляхович
  • с. Березина церква, настоятель прот. Ігор Фока
  • с. Вербіж церква, настоятель прот. Микола Сліпецький
  • с. Добряни церква, настоятель:Михайло Купців
  • с. Київець церква св. Василія Великого, настоятель — митр. прот. Іван Майкут
  • с. Колодруби церква настоятель прот. Ігор Денікевич
  • смт. Розділ церква настоятель прот. Василь Хомин
  • с. Тернопілля церква св. ап. Петра і Павла, настоятель:

Мостиське благочиння[ред. | ред. код]

  • благочинний прот. Ярослав Качмар
  • с. Годині церква покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці настоятель прот. Володимир Городецький
  • с. Раденичі церква Успіння Пресвятої Богородичі настоятель митр. прот. Миколай Різничок

Сколівське благочиння[ред. | ред. код]

Церква Успіння Пресвятої Богородиці с. Нижнє Синьовидне

Самбірське благочиння[ред. | ред. код]

  • благочинний митр. прот. Микола Бухній
  • с. Бабина церква св. ап. Івана Богослова, настоятель: прот. Володимир Припін
  • с. Бісковичі, церква св. прп. Онуфрія Великого (2008), настоятель: митр. прот. Богдан Лернатович
  • с. Вістовичі, церква Різдва Пресвятої Богородиці, настоятель: митр. прот. Юрій Кузбита
  • с. Воля-Блажівська, церква святителя Миколая, настоятель: митр. прот. Роман Вовкунович
  • с. Викоти, церква Покрови Пресвятої Богородиці, настоятель: митр. прот. Михайло Цюпка
  • смт. Дубляни, церква святої рівноапостольної княгині Ольги, настоятель: прот. Михайло Яремкович
  • с. Загір'я церква Покрови Пресвятої Богородиці, настоятель: прот. Богдан Побурчак
  • с. Задністря церква Введення в храм Пресвятої Богородиці, настоятель: прот. Анатолій Драб
  • с. Луки церква Трьох святих, настоятель: митр. прот. Леонід Городиський
  • с. Майнич, церква Покрови Пресвятої Богородиці, настоятель: прот. Михайло Яремкович
  • с. Михайлевичі, церква святителя Миколая, настоятель: митр. прот. Михайло Хить
  • м. Новий Калинів церква св. кн. Володимира, настоятель: митр. прот. Ярослав Фабіровський
  • с. Нагірне церква св. влмч. Димитрія Солунського, настоятель: митр. прот. Василь Бухній
  • с. Никловичі церква, настоятель: прот. Богдан Миштор
  • с. Орховичі, церква святого великомученика Юрія Переможця, настоятель: прот. Богдан Побурчак
  • с. Погірці, церква, настоятель: митр. прот. Микола Мащак
  • с. Подільці, церква, настоятель: митр. прот. Микола Мащак
  • с. Ралівка, церква Покрови Пресвятої Богородиці, настоятель: митр. прот. Володимир Лернатович
  • м. Самбір, церква Успіння Пресвятої Богородиці, настоятель: митр. прот. Олександр Швець
  • м. Самбір церква св. архидиякона Степана, настоятель: прот. Андрій Кубай
  • м. Самбір церква св. ап. Филипа, настоятель: прот. Віталій Новаківський
  • м. Самбір церква святителя Павла Конюшкевича, настоятель: митр. прот. Микола Бухній
  • c. Сприня церква святителя Миколая, настоятель: прот. Роман Вовкунович
  • с. Хлопчиці, церква, настоятель: митр. прот. Іван Побурчак
  • с. Чайковичі, Церква святого Івана Хрестителя, настоятель: прот. Василь Попович
  • с. Чуква церква Різдва Пресвятої Богородиці, настоятель: митр. прот. Василь Бухній
  • с. Шептичі церква Успіння Пресвятої Богородиці, настоятель: митр. прот. Юрій Кузбита

Старосамбірське благочиння[ред. | ред. код]

  • благочинний митр. прот. Іоан Білик
  • м. Старий Самбір церква святителя Миколая, настоятель митр. прот. Іоан Білик
  • с. Биличі церква св. безсреблеників Косми і Даміана, настоятель прот. Роман Вістак
  • с. Бусовисько церква Собор Пресвятої Богородиці, настоятель прот. Іван Білик
  • м. Добромиль церква Зіслання Святого Духа, настоятель митр. прот. Степан Гринів, прот. Богдан Кащук
  • с. Букова церква св. Великомученика Димитрія Солунського, настоятель митр. прот. Дмитро Яворський
  • с. Лютовиська церква прп. Параскеви Сербської, настоятель митр. прот. Дмитро Яворський
  • с. Страшевичі церква Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього, настоятель митр. прот. Іван Циквас
  • с. Ясениця - Замкова церква Собору Архістратига Михаїла, настоятель митр. прот. Ярослав Грица
  • с. Муроване церква святителя Миколая, настоятель митр. прот. Багдан Федак, прот. Іван Федак
  • с. Лопушанка - Хомина церква святителя Чудотворця Миколая, настоятель митр. прот. Степан Бандура
  • с. Топільниця церква Успіння Пресвятої Богородиці, настоятель митр. прот. Степан Бандура
  • смт. Нижанковичі церква св. Трійці, настоятель ієр. Ігор Гудз
  • с. Заболотці церква Стрітення Господнього, настоятель ієр. Ігор Гудз
  • с. Березів церква святого ап. Івана Богослова, настоятель  прот. Василь Андрейків
  • м. Хирів церква Різдва Пресвятої Богородиці, настоятель митр. прот. Миколай Сваволя
  • с. Слохині церква Собору Пресвятої Богородиці, настоятель митр. прот. Миколай Сваволя
  • смт. Стара Сіль церква Світлого Воскресіння Христового, настоятель прот. Миколай Корольчук
  • с. Велика - Сушиця церква Положення Ризи Пресвятої Богородиці, настоятель митр. прот. Степан Тріска
  • с. Поляна церква святителя Миколая, настоятель митр. прот. Степан Тріска
  • с. Ріп'яна церква св. Архістратига Михаїла, настоятель митр. прот. Ігор Дудик
  • с. Смерічка церква св. ап. Петра і Павла, настоятель митр. прот. Ігор Дудик
  • с. Торчиновичі церква св. Великомученика Юрія Переможця, настоятель митр. прот. Богдан Лернатович
  • с. Бачина церква св. Трійці, настоятель митр. прот. Богдан Лернатович
  • с. Городовичі церква Собору Пресвятої Богородиці, настоятель митр. прот. Петро Гальчишак
  • с. Грозьово церква Богоявлення Господнього, настоятель прот. Миколай Пагулич
  • с. Дністрик церква святого Івана Хрестителя, настоятель прот. Миколай Пагулич
  • с. Катина церква Собору Пресвятої Богородиці, настоятель митр. прот. Степан Габадин
  • с. Лібухова церква Покрови Пресвятої Богородиці (1819), настоятель  прот. Степан Габардин
  • с. Скелівка церква св. Безсрібників Косьми і Даміана, настоятель митр. прот Роман Гальчишак
  • с. Сусідовичі церква Різдва Пресвятої Богородиці, настоятель митр. прот Роман Гальчишак
  • с. Мігово церква Успіння Пресвятої Богородиці, настоятель митр. прот. Володимир Зелінка
  • с. Велике церква Різдва Пресвятої Богородиці, настоятель митр. прот. Володимир Зелінка
  • с. Біличі - Горішні церква Чуда Архістратига Михаїла в Хонах, настоятель митр. прот. Ігор Топорович
  • с. Біличі - Долішні церква Архістратига Божого Михаїла, настоятель прот. Василь Мушинський
  • с. Терло церква Різдва Пресвятої Богородиці (1872), настоятель  митр. прот. Ігор Знак
  • с. Лопушниця церква прп. Параскеви Сербської, настоятель митр. прот. Ігор Знак
  • с. Созань церква Архістратига Божого Михаїла, настоятель прот. Петро Пазак

Стрийське благочиння[ред. | ред. код]

  • благочинний прот. Йосиф Дорошевич
  • м. Моршин церква Покрови Пресвятої Богородиці, настоятель митр. прот. Йосип Дорошевич
  • с. Подорожнє церква Богоявлення Господнього, настоятель прот. Михайло Ясмельницький

Турківське благочиння[ред. | ред. код]

  • благочинний митр. прот. Роман Кавчак
  • с. Бітля церква святого Миколая, настоятель: прот. Михайло Завущак
  • с. Вовче церква св. влмч. Димитрія Солунського, настоятель: митр. прот. Роман Кавчак
  • с. Жукотин церква св. влмч. Пантелеймона, настоятель: архімандрит Пантелеймон (Староста)
  • смт. Бориня церква Всіх Святих Українських, настоятель:
  • с. Нижня Яблунька церква Преображення Господнього, настоятель митр. прот. Богдан Малий
  • с. Нижня Яблунька церква Різдва Пресвятої Богородиці настоятель: митр. прот. Роман Цап
  • с. Верхня Яблунька церква Пресвятої Тройці, настоятель: митр. прот. Йосиф Пограничний
  • с. Боберка церква Свято-Вознесенська (1913), настоятель: митр. прот. Роман Цап
  • м. Турка церква Свято-Покровська, настоятель: прот. Михаїл Благун
  • м. Турка, Церква святого Миколая, настоятель митр. прот. Ігор Стецишин
  • с. Сянки церква Свято-Вознесенська, настоятель: прот. Василь Квич
  • с. Ільник церква Святого Духа, настоятель: прот. Роман Гобрей
  • с. Шум'яч настоятель: митр. прот. Роман Уруський
  • с. Завадівка настоятель: прот. Олександр Комарницький
  • с. Закіпці церква Собору Пресвятої Богородиці, настоятель: прот. Роман Гобрей
  • с. Верхнє настоятель: прот. Іван Москаль
  • с. Нижнє Висоцьке настоятель прот. Роман Роль
  • с. Верхнє Висоцьке настоятель: митр. прот. Федір Савчак
  • с. Карпатське, Церква святого Архистратига Михаїла, настоятель: прот. Михайло Купців
  • с. Комарники церква Різдва св. пророка Івана Хрестителя, настоятель: прот. Володимир Федак
  • с. Либохора настоятель: митр. прот. Іван Булельо.
  • с. Верхнє Гусне церква Собору Пресвятої Богородиці, настоятель: із червня 2018 р. протоірей Іван Гайванович.
  • с. Нижнє Гусне церква Пресвятої Трійці, настоятель: із червня 2018 р. протоірей Іван Гайванович.
  • с. Шандровець церква Архистратига Михаїла настоятель: прот. Ігор Цих
  • с. Явора церква настоятель: митр. прот. Василь Данилів
  • с. Лосинець церква св. влмч. Димитрія Солунського, настоятель: прот. Михайло Гаврилів

Яворівське благочиння[ред. | ред. код]

  • благочинний митр. прот. Назарій Дадак
  • м. Новояворівськ церква Покрови Пресвятої Богородиці настоятель митр. прот. Іван Березовий, сотрудники: митр. прот. Іван Цап, прот. Назарій Колиняк
  • с. Віжомля церква Воскресіння Христового настоятель ієрей Михайло
  • с. Воля-Добростанська церква Успіння Пресвятої Богородиці, настоятель: ієрей Дмитро Борейко
  • с. Вороців церква св. Анни настоятель митр. прот. Антоній Балух
  • с. Грушів церква Арх. Михаїла настоятель прот. Роман Івасейко
  • смт. Івано-Франкове церква св. рівноп. князя Володимира настоятель митр. прот. Назарій Дадак
  • с. Молошковичі церква Різдва Пресвятої Богородиці настоятель прот. Василь Івасейко
  • с. Мужиловичі церква Свято-Михайлівська настоятель митр. прот. Михайло Цебенко
  • с. Новий Яр церква св. Параскеви Сербської (1516) настоятель прот. Василь Івасейко
  • с. Немирів церква св. влмч. Димитрія Солунського настоятель: прот. Роман Сироїд
  • с. Наконечне церква Успіння Пресвятої Богородиці настоятель:
  • с. Підрясне церква Покрови Пресвятої Богородиці настоятель митр. прот. Антоній Балух
  • с. Поріччя, церква Успіння Пресвятої Богородиці, настоятель прот. Микола Ревуцький
  • с. Прилбичі, Церква Собору Пресвятої Богородиці (1654) настоятель митр. прот. Ігор Глушак
  • с. Роснівка церква Покрови Пресвятої Богородиці, настоятель:
  • с. Страдч церква св. ап. Петра і Павла настоятель: прот. Миколай Ревуцький
  • с. Кам'янобрід церква Успення Пресвятої Богородиці настоятель прот. Роман Гладкий
  • с. Ямельня церква Арх. Михаїла настоятель прот. Василь Ревуцький

Примітки[ред. | ред. код]

  1. "УПРАВЛІННЯ ДРОГОБИЦЬКО-САМБІРСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ (ПЦУ)" в ЄДР. [Архівовано з першоджерела 03 травня 2019.].
  2. КЕРУЮЧИМ ДРОГОБИЦЬКО-САМБІРСЬКОЮ ЄПАРХІЄЮ ПРИЗНАЧЕНО АРХІЄПИСКОПА ЯКОВА (МАКАРЧУКА). Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 1 травня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]