Дуглас Ленат
| Дуглас Ленат | |
|---|---|
| англ. Douglas Bruce Lenat[1] | |
 | |
| Народився |
13 вересня 1950[2][3][4] Філадельфія, Пенсільванія, США[5] |
| Помер |
31 серпня 2023[6] (72 роки) Остін, США[6] ·bile duct cancerd[6] |
| Країна |
 США |
| Діяльність | дослідник штучного інтелекту, математик, фізик, інформатик, автор(ка) |
| Alma mater |
Пенсільванський університет Стенфордський університет[3] |
| Галузь | ШІ, база знань і онтологія |
| Посада | професор[7] |
| Науковий ступінь | доктор філософії[3] |
| Науковий керівник | Едвард Фейгенбаум[8] |
| Аспіранти, докторанти | Kino High Courseyd[8] |
| Членство | Асоціація з розвитку штучного інтелекту |
| Нагороди | |
 Дуглас Ленат у Вікісховищі | |
Дуглас Ленат (англ. Douglas B. Lenat) (1950—2023) — CEO Cycorp, Inc., Остін, Техас, і видатний дослідник штучного інтелекту, особливо машинного навчання (розробляв програми Automated Mathematician та Eurisko), системи представлення знань, «системи чорної дошки» та «конструювання онтологій» (програма Cyc).
Також він працював в військових проектах. Ленат також є членом AAAI.
В проекті Cyc Ленат намагався побудувати основу штучного інтелекту вручну записуючи знання формальною мовою, CycL, яка базується на численні предикатів першого порядку.
Біографія[ред. | ред. код]
Ленат отримав ступінь бакалавра з математики та фізики у Пенсильванському університеті, а ступінь магістра з прикладної математики в 1972. Ступінь доктора філософії отримав від Стенфордського університету у 1976 (тези докторської опубліковані в Knowledge-based systems in artificial intelligence, разом з тезами докторської Рендела Девіса, McGraw-Hill, 1982).[9] Його керівником був професор Едвард Фейгенбаум.
В 1976 Ленат почав викладання в університеті Карнегі-Меллон, і почав роботу над Eurisko, але в 1978 повернувся в Стенфорд для викладання. Його робота над Eurisko в 1982 привернула увагу DARPA та компанії MCC з міста Остін (Техас). В 1984 він залишив Стенфорд щоб почати роботу над Cyc,[10] робота над яким перенеслась з MCC в Cycorp у 1994. В 1986, він оцінив зусилля з завершення Cyc в 250,000 правил та 350 людино років.[11]
Станом на 2017 рік продовжує працювати з Cyc в Cycorp.
Цитати[ред. | ред. код]
- «Прийде час коли сильно розширений Сус замінить всі програми. Але досягнення цієї мети може запросто зайняти наступні два десятиліття.»[12]
- «Як тільки ми будемо мати достатньо масивний набір інформації об'єднаний як знання, тоді людино-програмна система буде надлюдиною, в тому ж розумінні, в якому людство з писменністю є надлюдьми порівняно з людством без письменності.»
Роботи[ред. | ред. код]
- Davis, Randall, and Douglas B. Lenat. Knowledge-Based Systems in Artificial Intelligence. New York: McGraw-Hill International Book Co, 1982. ISBN 978-0070155572
- Hayes-Roth, Frederick, D. A. Waterman, and Douglas B. Lenat. Building Expert Systems. Reading, Mass: Addison-Wesley Pub. Co, 1983. ISBN 978-0201106862
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б в ISNI — 2012.
- ↑ Ancestry — 1996.
- ↑ https://www.onthisday.com/people/douglas-lenat
- ↑ а б в https://www.nytimes.com/2023/09/04/technology/douglas-lenat-dead.html — Нью-Йорк таймс.
- ↑ ACM Digital Library — ACM.
- ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Randall Davis; Douglas B. Lenat (1982). Knowledge-Based Systems in Artificial Intelligence: 2 Case Studies (англ.). New York: McGraw-Hill, Inc. ISBN 0070155577.
- ↑ Lenat, Douglas. Hal's Legacy: 2001's Computer as Dream and Reality. From 2001 to 2001: Common Sense and the Mind of HAL. Cycorp, Inc. Архів оригіналу за 6 жовтня 2006. Процитовано 26 вересня 2006.
- ↑ The Editors of Time-Life Books (1986). Understanding Computers: Artificial Intelligence. Amsterdam: Time-Life Books. с. 84. ISBN 0-7054-0915-5.
- ↑ Wood, Lamont (March 2005). Cycorp: The Cost of Common Sense. Technology Review. Архів оригіналу за 23 грудня 2007. Процитовано 20 лютого 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
- Douglas Біографія на Cyc.com
- відео лекції «Beyond the Semantic Web» [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.] в NIPS 2008.
- «How David Beats Goliath» [Архівовано 21 лютого 2011 у Wayback Machine.] — стаття в The New Yorker.
|
