Еак
| Еак дав.-гр. Αιακός | |
|---|---|
 Еак і його син Теламон | |
| Божество в | давньогрецька міфологія |
| Посада | король мірмідонянd |
| Батько | Зевс[1] |
| Мати | Егіна[1] |
| Діти | Пелей[1][2], Фок[1], Теламон[1] і Alcimached |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Еак (грец. Αίακος) — син Зевса й Егіни, батько Теламона й Пелея, легендарний засновник роду Еакідів.
У переносному розумінні Еак — справедлива людина.
Міф про Еака[ред. | ред. код]
Егіну викрав Зевс, що прийняв подобу орла, й поніс її на острів Енопію, який після цього став зватися Егіною. Там народився Еак. Проте за Павсанієм, батьком Еака був не Зевс Громовержець, а однойменний цар Аркадії.
Еак більше уславився через свою доброчесність, ніж войовничість. Гера наслала на мешканців Егіни страшну моровицю. Засмучений Еак випадково побачив під величезним дубом мурашник і тисячі мурашок, що снували навколо дуба. Він попросив батька, щоб з кожної мурахи зробилась людина. Зевс виконав синове прохання і відтоді жителі острова стали називатись мірмідонцями (myrmex — мурашка). Коли сини Еака — Пелей і Теламон — убили свого брата Фока, батько засудив їх на вигнання. Теламон оселився в Саламіні, а Пелей — у Фессалії.
На Егіні існував культ Еака як божества, що дарує дощ; на його честь улаштовувалися гімнастичні змагання — еакії. За свою справедливість і доброчесність Еак після смерті став суддею в Аїді (разом з Міносом і Радамантом).
Міф про Еака пов'язаний з навалою на Егіну мірмідонян, що мали емблемою (тотемом) мурашку. Раніше острів перебував під владою пелазгів, тотемом яких була коза. За Страбоном[3], який завжди намагався раціонально пояснювати міфи, земля Егіни була кам'янистою, і егіняни називали себе мірмідонцями через те, що бувши хліборобами, подібно до мурашок, мусили копати землю і працювати в поті чола.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Любкер Ф. Aeacus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 21.
- ↑ Н. О. Пелей // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXIII. — С. 111.
- ↑ Страбон VIII, 6, 16
Література[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еак |
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Посилання[ред. | ред. код]
- Еак [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 399. — 1000 екз.
|
