Едуар Філіпп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едуар Філіпп
фр. Édouard Philippe[1]
Едуар Філіпп
Едуар Філіпп
Прем'єр-міністр Франції
15 травня 2017 — 3 липня 2020
Президент Еммануель Макрон
Попередник Бернар Казнев
Наступник Жан Кастекс
Народився 28 вересня 1970(1970-09-28) (53 роки)
Руан, Франція
Відомий як політик
Місце роботи Areva[2][3]
Громадянство Франція
Національність француз
Alma mater Інститут політичних досліджень (1992)[2][3], Національна школа адміністрації (1997)[2][3], École de Gaulle-Adenauerd (1988)[3] і ліцей Жансон-де-Саї
Політична партія Соціалістична партія, Союз за Народний Рух, Республіканці і Horizonsd
У шлюбі з Édith Chabred[4]
Професія політик
Нагороди
Національний орден за заслуги в званні Великого Хреста великий офіцер ордена Почесного легіону Grand Cross of the Order of Merit of Senegal Почесний офіцер Ордена Австралії
Підпис

Едуа́р Філі́пп (фр. Édouard Philippe; нар. 28 листопада 1970(19701128), Руан) — французький політик. Прем'єр-міністр Франції в уряді при президентстві Еммануеля Макрона 15 травня 2017 — 3 липня 2020.

До призначення прем'єр-міністром був членом партії «Республіканці» (колишній Союз за народний рух), депутатом Національної асамблеї Франції від 7-го округу Приморської Сени (2012—2017) та мером Гавра (2010—2017).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 11 листопада 1970 року в Руані (департамент Приморська Сена). Його батьки були вчителями французької мови. Закінчив гімназію в Бонні (Німеччина), де його батько був директором французької школи[5]. 1992 року закінчив Інститут політичних досліджень («Sciences Po») в Парижі, 1996 року — Національну школу адміністрації. Трудову діяльність розпочав у Державній раді Франції, де займався державними закупівлями.

Ще під час навчання в Sciences Po Едуар Філіпп вступив у Соціалістичну партію і брав участь у політичній кампанії тодішнього прем'єр-міністра Мішеля Рокара. Потім його політичні погляди змістилися вліво. 2001 року на муніципальних виборах у Гаврі він увійшов у правий список Антуана Рюфенаша, і після перемоги списку зайняв посаду одного з віце-мерів. 2002 року вперше спробував балотуватися в Національні збори Франції по 8-му виборчому округу, але зазнав невдачі. Цього ж року на запрошення Алена Жюппе взяв активну участь у створенні партії Союз за народний рух.

2008 року Едуар Філіп був обраний членом Генеральної ради департаменту Приморська Сена від кантону Гавр-5. І цього ж року знову обійняв посаду віце-мера Гавра, на якій відповідав за економічний розвиток і роботу порту, зайнятість, професійну підготовку, освіту та міжнародні відносини. 2009 року він став заступником мера з питань містобудування, міської інфраструктури та розвитку порту. Після відставки Антуана Рюфенаша 24 жовтня 2010 року був обраний мером Гавра. З 2007 року був заступником депутата Національних зборів Франції від 7-го виборчого округу департаменту Приморська Сена Жана-Іва Бессела. Після смерті Бессела в березні 2012 року формально зайняв його місце, але в роботі Національних зборів не брав участі. В червні того ж року на чергових виборах став кандидатом правих по 7-му округу і був обраний депутатом. У березні 2014 року очолюваний Едуаром Філіппом правий список переміг у 1-му турі муніципальних виборів в Гаврі, і він зберіг за собою посаду мера.

2016 року активно підтримував Алена Жюппе при підготовці до президентських праймеріз правих.

15 травня 2017 року рішенням Еммануеля Макрона призначений Прем'єр-міністром Франції.

29 червня 2020-го переміг на виборах мера Гавра, отримавши 59 % голосів і випередивши кандидата від комуністів. Однак Філіпп не збирається суміщувати посади прем'єр-міністра та мера й планує очолити місто лише після відставки з посади прем'єр-міністра[6].

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений, має трьох дітей.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1132101107 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Emmanuel Macron picks centre-right Édouard Philippe as PM — 2017. — ISSN 1756-3224; 1354-4322
  3. а б в г Édouard Philippegouvernement de la République française, 2017.
  4. http://madame.lefigaro.fr/societe/qui-est-la-femme-du-premier-ministre-edouard-philippe-edith-chabre-170517-132275
  5. www.lepoint.fr. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 15 травня 2017. 
  6. Прем'єр-міністр Франції переміг на виборах мера Гавра, випередивши кандидата від комуністів. УНН. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 29 червня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]