Еквілібріум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еквілібріум
Equilibrium
Жанр Постапокаліпсис
фантастичний бойовик
антиутопія
Режисер Курт Віммер
Продюсер Ян де Бонт
Лукас Фостер
Боб Вайнштайн
Гарві Вайнштайн
Сценарист Курт Віммер
У головних
ролях		 Крістіан Бейл
Емілі Вотсон
Тайє Діггз
Ангус Макфейден
Шон Бін
Вільям Фіхтнер
Оператор Діон Бібі
Композитор Клаус Бадельт
Кінокомпанія Dimension Films
Blue Tulip Productions
Дистриб'ютор Dimension Films
Miramax Films
Тривалість 107 хв.
Мова англійська
Країна США
Рік 2002
Дата виходу 6 грудня
Кошторис $20 млн
Касові збори $5 359 645
IMDb ID 0238380
miramax.com/movie/equilibrium/

«Еквілібріум» (англ. Equilibrium) — американський фантастичний антиутопічний бойовик 2002 р. режисера Курта Віммера. Головний герой фільму — Джон Престон, клірик (високопоставлений співробітник органів безпеки). У світі фільму всі емоції заборонені, і громадяни змушені вживати щоденні ін'єкції прозіуму (препарату, що пригнічує емоції).

Сюжет[ред. | ред. код]

Події розвиваються у футуристичному та похмурому місті-державі Лібрія. Третя світова війна спустошила планету й міркування про те, що людство, швидше за все, не переживе Четвертої, спонукали лідерів світу створити суспільство, вільне від конфліктів. Людські почуття — основна причина конфлікту, і тому будь-які емоційно стимулюючі матеріали були заборонені. Ці матеріали за рейтингом «ЄС-10» негайно повинні знищуватися спалюванням. Крім того, всі громадяни Лібрії зобов'язані для придушення емоцій вживати регулярні ін'єкції препарату під назвою «прозіум» (аллюзія на антидепресант Прозак), що є у центрі «Еквілібріум».

Олімпійський стадіон в Берліні — як уряд Лібрії

Лібрія регулюється радою Тетраграматону, яку очолює самітник, відомий як «Батько» (Шон Пертві). Він ні з ким не взаємодіє за межами владної ради, але його «образ всюдисущого» наявний по всьому місту, перетворюючи його в сильний культ особистості. Рада Тетраграматону прагне створити ідентичне життя для всіх лібрійців і використовує поліцію державного апарату для забезпечення єдності та відповідності. На вершині Лібрії перебувають правоохоронні Жерці Граматону, які навчаються смертельного бойового мистецтва Ґан-ката, що вчить атакувати та захищати себе на основі найбільш статистично ймовірних позицій своїх ворогів під час бою. Жерці існують з метою виявлення і знищення матеріалів ЄС-10 й для проведення, затримання «сенситивних правопорушників», винних у почуттях. Попри зусилля поліції та священнослужителів, в Лібрії існує рух опору, відомий як «Підпілля».

Головний герой фільму, Жрець Граматону першого класу, Джон Престон (Крістіан Бейл), є найбільш високопоставленим священнослужителем Лібрії. Він вдівець, його дружина, Вівіан, була страчена як злочинець почуттів, залишивши йому двох дітей. Після рейду на членів групи опору, Престон помічає, що його партнер, Еррол Партрідж (Шон Бін), взяв із собою копію віршів Йейтса і припинив виконувати свою роботу. Престон вистежує Партріджа, який говорить емоційно та провокує Престона допомогти собі у власному самогубстві. Незабаром після цього Престон випадково розбиває флакон ранкової дози прозіуму та не в змозі отримати заміни в зв'язку з тероризмом в Еквілібріумі. Він починає відчувати емоції.

До Престона призначається новий партнер Брандт (Тайє Діґґз). Після арешту Мері О'Браєн (Емілі Вотсон) через неприйняття прозіуму, емоційна плутанина Джона посилюється під час її допиту. Престон припиняє приймати прозіум і намагається зберегти свою монотонність і бездушність на очах свого сина і все більш підозрілого Брандта. Шукаючи ключ до ефектів Партриджа, Престон швидко вступає в контакт із підпіллям. Його поведінка викликає підозри, і він викликається віце-адвокатом Дюпоном (Енгус Макфадьен). Той пояснює, що він намагається проникнути в підпілля, щоб знищити його. Дюпон говорить йому, що він чув чутки про спробу Жерця приєднатися до опору, і Престон обіцяє знайти цього зрадника. Підпілля ж переконує його вбити Батька, акт чого створить достатню плутанину для того, щоб підірвати бомби на заводах прозіуму в Лібрії. Повстанці вважають, що якщо вони порушать виробництво і розподіл прозіуму, то емоційно розбудять лібрійців піднятися і знищити Раду Тетраграматону.

Метро будівлі Рейхстагу як центр Еквілібріуму

Виконання Престоном вироку свідка Мері О'Браєн змушує його плакати безконтрольно, і Брандт заарештовує його. Брандт приводить Престона до Дюпона; Престон, однак, дурить Дюпона, що насправді злочинцем є Брандт. Після звільнення Престон мчить додому, щоб знищити свій Прозіум до того, як його знайде поліція, і стикається зі своїм молодшим сином, який відкриває Престону, що він і його сестра ніколи не приймали прозіум, оскільки мати переконала їх в цьому.

Коли Престон прибув для своєї аудієнції з Батьком, він віддав свій меч, і його під'єднали до поліграфічної машини для допиту. Через екран Батько говорить Престону, показуючи, що він давно знав про емоційний злочин Престона, і поставив арешт Брандта з метою приспання Престону помилкового відчуття безпеки, щоб він здав підпілля. Особа на екрані змінюється, показуючи заступника Ради Дюпона, який пояснює, що справжній Батько помер багато років тому, і що він тепер лідер держави.

У відповідь Престон розкриває свою приховану зброю і схвильований вирушає до офісу компанії Дюпона, де він вбиває його охоронців в бою на мечах. Престон і Брандт стикаються обличчям один до одного, але Престон легко вбиває Брандта, перерізавши йому обличчя. Престон і Дюпон протистоять один одному з пістолетами в битві Ґан-ката, в ході якої Престону вдається взяти гору. Роззброєний Дюпон намагається переконати його, що він може відчувати, але Престон згадує О'Браєн, і стріляє в Дюпона. Потім Престон руйнує машини пропаганди, які транслюють зображення Отця в Лібрії. За допомогою цього відкриття підриваються підземні бомби й ув'язнені звільнені. Фільм закінчується Престоном, що торкається червоної стрічки О'Браєн, і, посміхаючись, дивиться на падіння лібріанського уряду.

Ролі[ред. | ред. код]

Виробництво[ред. | ред. код]

Велика частина фільмування тривала у різних місцях Берліна через унікальну суміш нацистської та сучасної архітектури останнього. Керівник з візуальних ефектів Тім Макговерн, який працював разом з Куртом Віммером, сказав, що нацистська архітектура була обрана, «щоб зробити почуття індивідуальності маленьким і незначним, а уряд потужнішим»[1]. Крім того, сучасна архітектура Берліна підкреслює футуристичний і флегматичний зовнішній вигляд міста-держави Лібрія. Товсті стіни Лібрії схожі на покинуту фортецю, наче військова база НДР, в той час як зовнішній вигляд міста, де багато хто з уцілілих повстанців проживає, були зняті в старезних кварталах Східної Німеччини. На додаток до географічного розташування кілька європейських артдиректорів також внесли істотний внесок у виробництво[1].

Музика[ред. | ред. код]

Диск 1[ред. | ред. код]

  • 1. Grammaton Cleric
  • 2. Encounter
  • 3. Cleric Preston
  • 4. Burned
  • 5. Evidence
  • 6. Always Knew
  • 7. Remember Me
  • 8. Predict
  • 9. Abduction
  • 10. Don't Feel
  • 11. Libra
  • 12. Supression
  • 13. Equilibrium
  • 14. Breath Is Just A Clock
  • 15. Gun Katas
  • 16. Family
  • 17. Without Love
  • 18. Prozium
  • 19. More Reprimand
  • 20. Massacre
  • 21. Father's Law
  • 22. Mary's Museum
  • 23. Discovered
  • 24. Kata Moves

Диск 2[ред. | ред. код]

  • 1. Hiden Souls
  • 2. Practice
  • 3. Nether
  • 4. Try To Scape
  • 5. Execution
  • 6. Faith
  • 7. By Me
  • 8. Jurgen
  • 9. You Know Why
  • 10. Underground
  • 11. Is Posible
  • 12. No Time For Love
  • 13. Final Countdown, Lost
  • 14. Decision
  • 15. Betrayed
  • 16. Confront
  • 17. You Must Kill Him
  • 18. Cry For Freedom
  • 19. Hard To Believed
  • 20. Nothing To Hide
  • 21. Master Gun Kata Fight
  • 22. A New Begining
  • 23. End Credits
  • 24. Equilibrium (Withdrawals)
  • 25. Double Of Equilibrium (Faith)
  • 26. Equilibrium (Kata Fight)
  • 27. Equilibrium (Hall Of Mirrors)

Культурні відсилання[ред. | ред. код]

Критика[ред. | ред. код]

Рейтинг фільму на сайті IMDb — 7,3/10[2]. На Rotten Tomatoes «Еквілібріум» має 40 % схвальних відгуків від критиків і 81 % від пересічних глядачів[3]. На Metacritic середня оцінка складає 33 бали зі 100, що вказує на «переважно несхвальні відгуки»[4].

Нев Пірс для BBC писав, що «Еквілібріум» вторинний щодо «Матриці», «Метрополісу» та «Бразилії», а його сюжет нагадує підліткову фантазію, де видовищність важливіша за сенс. І все ж, фільм має гарну акторську гру та декорації, тому його не можна назвати поганим наслідуванням більш оригінальних фільмів[5].

Критик Роджер Еберт зробив висновок, що фільм «не містить багато глибоких роздумів», але заявляє: «Свобода поглядів є загрозою для тоталітарних систем. Диктатури як ліві, так і праві лякаються думкою про те, що їхні громадяни занадто багато думають або надто веселяться»[6].

Касові збори[ред. | ред. код]

Бюджет фільму склав $20 млн; касові збори — $1,2 млн у Північній Америці та $4.1 млн у світі — в цілому $5,3 млн. Також було зазначено, що «Еквілібріум» показувався тільки в 301 кінотеатрі США, що підтверджує: більша частина доходів прийшла з країн далекого закордоння[7][8].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Пістолети, що використовують клірики, — тюнінгований гібрид з Beretta 92FS і Beretta 93R. Так само, в сцені перестрілки в палаці можна помітити, що на пістолетах встановлені чотиристоронні дульні компенсатори, що дають спалах полум'я у вигляді чотирьох букв «Т» — символу Грамматон кліриків.
  • В епізоді з собакою було використане щеня бернського вівчарського собаки.
  • В епізоді розстрілу собак, де чути звук дробовика, насправді солдат стріляє зі снайперської гвинтівки WA2000.
  • Раніше Тайє Діґґз і Вільям Фіхтнер вже були в одній акторській команді на зйомках фільму «Екстазі» 1999 р.
  • Домінік Перселл і Вільям Фіхтнер потім зіграли разом у серіалі «Втеча». Потім Крістіан Бейл і Вільям Фіхтнер зіграють у фільмі «Темний лицар».
  • У сцені, коли з-під підлоги витягують «Мону Лізу», вона написана на полотні. Насправді картина виконана на дошці. Ймовірно, відсилання до «Усмішки» Бредбері.
  • На початку фільму Батько завершує свою промову, роз'яснюючи історію виникнення лібріанского режиму, словами: «Але вітаю вас, лібрійці! Всупереч своїй людській природі ви перемогли!» У цей момент слухачі встають і починають аплодувати, в першому з них можна впізнати Юргена — лідера підпілля (опору). Ця сцена перегукується з іншою, де Юрген буде пояснювати Престону, що деяким людям потрібно відмовитися від емоцій, щоб інші могли дозволити собі «цю розкіш».
  • У фільмі «Термінатор: Спасіння» 2009 р. сцена зустрічі Маркуса в білому костюмі і Скайнет є відсиланням до «Еквілібріума». В обох фільмах грає Крістіан Бейл.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Equilibrium Production Notes [Архівовано 4 серпня 2018 у Wayback Machine.]. compleatseanbean.com.
  2. ↑ Wimmer, Kurt; Bean, Sean; Watson, Emily (6 грудня 2002), Equilibrium, Dimension Films, Blue Tulip Productions, процитовано 13 лютого 2024
  3. ↑ Equilibrium | Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). 6 грудня 2002. Процитовано 13 лютого 2024.
  4. ↑ Equilibrium. www.metacritic.com (англ.). Процитовано 13 лютого 2024.
  5. ↑ BBC - Films - review - Equilibrium. www.bbc.co.uk. Процитовано 13 лютого 2024.
  6. ↑ Ebert, Roger. Equilibrium movie review & film summary (2002) | Roger Ebert. https://www.rogerebert.com/ (англ.). Процитовано 13 лютого 2024.
  7. ↑ Interview: Kurt Wimmer (Writer/Director, Equilibrium). SciFiDimensions.com. Архів оригіналу за 21 червня 2003. Процитовано 26 серпня 2015.
  8. ↑ Equilibrium (box-office performance), The Numbers. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 26 серпня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еквілібріум&oldid=41758042