Економіка Хорватії
| Економіка Хорватії | |
|---|---|
 Сектори хорватської економіки | |
| Валюта | євро, хорватська куна (до 31.12.2022) |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | WTO, ЄС, НАТО |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $91,1 млрд (2015) |
| Зростання ВВП | ▲ 1,6 % (2015) |
| ВВП на душу населення | $21 600 (2015) |
| ВВП за секторами | сільське господарство — 4,3 %; промисловість — 26,7 %; сфера послуг — 69,1 % (2015) |
| Інфляція (ІСЦ) | — 0,5 % (2015) |
| Населення поза межею бідності |
19,5 % (2015) |
| Індекс Джіні | 32 (2010) |
| Робоча сила | 1,708 млн (2015) |
| Робоча сила за секторами |
сільське господарство — 1,9 % промисловість — 27,6 % послуги 70,4 % (2014) |
| Безробіття | 19,3 % (2015) |
| Галузі виробництва | хімікати і пластмаси, верстати, металовироби, електроніка, чавун і сталевий прокат, алюміній, папір, вироби з дерева, будівельні матеріали, текстиль, суднобудування, нафта і нафтопереробка, продукти харчування та напої, туризм |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $12,23 млрд (2015) |
| Експортні товари | транспортне обладнання, техніка, текстиль, хімікати, продукти харчування, паливо |
| Партнери |
 Італія 13,4 % Словенія 12,5 % Німеччина 11,4 % Боснія і Герцеговина 9,9 % Австрія 6,6 % Сербія 4,9 %(2015) |
| Імпорт | $19,28 млрд (2015) |
| Імпортні товари | техніка, транспорт та електрообладнання; хімікати, паливо і мастильні матеріали; продукти харчування |
| Партнери |
Німеччина 15,5 % Італія 13,1 % Словенія 10,7 % Австрія 9,2 % Угорщина 7,8 %(2015) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $62,09 млрд, або 89,5 % від ВВП (2015) |
| Доходи | $20,49 млрд (2015) |
| Витрати | $22,91 млрд (2015) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book[1] | |
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (грудень 2013) |
Хорватія (Республіка Хорватія, хорв. Hrvatska Republika Hrvatska) має сервісно орієнтовану економіку; її третинний сектор (сфера послуг) становить до 70 % хорватського валового внутрішнього продукту — ВВП (в 2012 р.— бл. 62 %). Хорватія (разом із Словенією) була однією з найбільш розвинених республік колишньої Югославії. Дохід на душу населення в соціалістичній Хорватії щонайменше на третину перевищував цей середній показник у СФРЮ.
Крім традиційно потужної туристичної галузі, транспорту, торгівлі і сфери послуг, сучасна Республіка Хорватія має доволі розвинену індустрію (насамперед харчову, машинобудівну, легку та хімічну) та сільське господарство (включно з такою новою галуззю як штучне розведення риби).
Туризм[ред. | ред. код]
Розвиток туризму в Хорватії спирається на сукупність кількох сприятливих чинників: країна має вихід до Адріатичного моря (фактична довжина хорватських берегів становить 1778 км) та велику кількість островів (їх нараховують аж 1185, переважно безлюдних). Морське узбережжя розташоване в зоні середземноморського клімату з температурою води влітку до +26 °C, має розгалужену інфраструктуру для прихильників водних розваг.
На іншій території Хорватії клімат континентальний, але відносно м'який. Природно-кліматичні особливості країни створюють можливості і для пляжного відпочинку, і й для екскурсійного та активного туризму.
Додатковою перевагою туристичної Хорватії є її географічна близькість до Центральної та Північної Європи, невипадково чимало німців, чехів, австрійців, скандинавів надають перевагу саме хорватським морським курортам (так було ще за часів Австро-Угорщини та Югославії). Країна спромоглась доволі добре зберегти чисте довкілля. Крім узбережжя, туристів у Хорватії очікують мальовничі гірські райони з численними річками, озерами, водоспадами, печерами і лісами (наприклад, знаменитий національний парк «Плитвицькі озера»).
Крім природних, туристична Хорватія дуже багата і на рукотворні принади: тут збереглись численні пам'ятки античності, середньовіччя та пізніших часів. Всесвітньо відомі історичні приморські міста Дубровник, Спліт, Трогір, палац Діоклетіана та інші об'єкти світової культурної спадщини ЮНЕСКО.
У 2013 р. країну відвідали 14 млн іноземних туристів (2010—2012 рр. — бл. 11 млн щороку). Національна стратегія розвитку галузі передбачає досягнення в 2020 р. числа туристів в 17,5 млн осіб, які мають принести країні 17 млрд дол.
Сільське господарство, рибальство, лісництво[ред. | ред. код]
Сільське, лісове та рибне господарство в 2012 р. загалом давали до 5 % ВВП Хорватії (2,7 % усіх зайнятих в економіці). Проте історично країна була аграрною, ще в 1940-х рр. селяни становили понад половину населення Хорватії, а землеробство, скотарство і виноградарство грали більшу роль, ніж промисловість.
Традиційно для хорватського землеробства провідними культурами є зернові, виноград, оливки, тютюн, олійні та лікувальні рослини (насамперед, лаванда і локриця). В аграрному секторі велику роль і в минулому, і зараз відіграє розведення великої рогатої худоби і свиней. Новою галуззю в незалежній Хорватії є т. зв. «марикультура» — промислове вирощування морської риби і молюсків, орієнтоване на експорт.
На ринку Євросоюзу Хорватія представлена як помітний виробник органічних продуктів, вина та оливкової олії.
Індустрія Хорватії[ред. | ред. код]
Хорватський індустріальний сектор інтенсивно змінюється, як і вся економіка Хорватії. Повномасштабні ефекти і стратегічно продумане реструктурування цього сектора очевидні в багатьох галузях. А саме, приватизація, зміцнення експорту на західні ринки, розвиток нових виробів і застосування нововведень до існуючих виробів і виробничих процесів, збільшення рівня і стандартів якості, створення умов для захисту довкілля, досягнення ефективності вартості, і т. д. Промисловість в наш час[коли?] становить приблизно 20 % валового національного продукту Хорватії, який наближається до рівня Європейського союзу. Рівень виробництва промисловості, за попередніми оцінками, становить приблизно 93 мільярди HRK на 1999 р. з рівнем зайнятості населення в 293 000 чоловік, що становить 27 % всієї робочої сили Хорватії. Індустріальні товари становлять 97 % всього експорту Хорватії.
Будівництво[ред. | ред. код]
В 1999 р. у хорватській будівельній індустрії, важливій національній промисловості, було задіяно 68 844 службовців в 11 280 компаніях. Повна вартість контрактів на будівництво, виконаних за кордоном, склала 123 мільйони USD, 97 % з яких були запрацьовані в Європі. У 1998 р. було побудовано 12 557 квартир загальною площею 1 040 000 м², що відповідає середньому рівню будівництва за попередні три роки.
Торгівля[ред. | ред. код]
Майже 50 % хорватських економічних об'єктів беруть участь у дистрибутивній торгівлі. Ця діяльність використовує 15 % всієї робочої сили і проводить приблизно 10 % хорватського валового внутрішнього продукту, який робить цю галузь надзвичайно важливою для всієї економіки країни. Загальний дохід, досягнутий цією галуззю, в 1998 р. налічував 19 мільярдів доларів (USD).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Економіка Хорватії |
|
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Хорватію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
