Екопоховання
Еко поховання або Біо поховання, Зелене кладовище — це захоронення тіла мертвої людини таким чином, що сприяє його природному розкладанню та кругообігу речовин.
Найприроднішим є поховання тіла, загорнутого у саван, або у труні, виготовленій із матеріалів, що швидко розкладаються. Могила не повинна бути глибокою, щоб сприяти діяльності мікроорганізмів, як під час компостування. Суворо забороняється обробляти тіло дезинфікуючими засобами, такими, наприклад, як при бальзамуванні.
Яскравим представником біопоховання є Небесне поховання, що використовується у Тибеті. Після молитовного ритуалу тіло померлого відносять на спеціальний майданчик у горах і залишають на поїдання стерв'ятникам.
Методи підготовки тіла[ред. | ред. код]
- Кремація — найпоширеніший метод знищення тіла перед екопохованням. Труна обов'язково повинна бути із екологічних матеріалів, кількість вуглекислого газу, що виділяється під час спалювання, можна зменшити застосуванням фільтрів. Важливою перевагою перед традиційним похованням на кладовищі є вирішення проблеми їх переповнення. Наприклад, в Лондоні через нестачу місць для нових поховань запропонували влаштовувати «другий поверх» для старих могил.[2]
- Ресомація — процес переробки трупів, який полягає у впливі на них водного розчину гідроксиду калію, певних температури та тиску. Порівняно з кремацією виробляє менше CO² та інших забруднюючих речовин.
- Промесія — дружній до навколишнього середовища шлях утилізації людського тіла. Його охолоджують до −196 °C, а потім розколюють на маленькі шматочки завдяки вібрації і, використовуючи процес ліофілізації, позбавляються вологи. У підсумку залишається порошок, що важить 30 % від ваги померлого.
- Компостування — тіло поміщають у сталевий контейнер із люцерною, соломою і тирсою, де воно розкладається природним чином протягом 30 днів. Потім родині віддають ґрунт, який можна використовувати під час посадки квітів, овочів або дерев. Цей метод дозволено у Швеції та штаті Вашингтон (США).[3]
Способи поховання решток тіла[ред. | ред. код]
Після переробки рештки тіла (прах чи порошок) поміщають в урну чи спеціальний ящик і віддають родичам померлого. Замість розміщення урн у традиційних колумбаріях можна вибрати інший спосіб поховання:
- Розвіювання — коли прах відвозять у якесь гарне, пам'ятне для родини місце та висипають із урни, дозволюячи вітру розвіяти його навсебіч.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
 Capsula Mundi на YouTube
|
- Зелене поховання — у світі існує багато спеціально виділених для цього територій, де можна закопати прах (без урни). Такі ділянки або просто засівають травою, або саджають там дерева. Максимум як можна відмітити місце поховання — це покласти маленький камінь чи табличку із зазначенням імені та років життя померлого.[4] Замість урни може бути використана біокапсула у формі яйця, із матеріалу, що легко розкладається.[5] При цьому прах людини служить добривом для дерева. І це символізує не кінець, а новий початок.
- Набір олівців — людське тіло містить багато вуглецю, який можна перетворити на графіт, а з нього виготовити прості олівці. З одного тіла можна отримати 240 олівців. На згадку ними можна зобразити портрет померлої близької людини.[6]
- Адитивні технології — попіл після кремації додають до матеріалу для друку 3D-принтером і виготовляють за його допомогою різноманітні скульптури.[6]
- Поховання у коралових рифах — прах змішують із бетонним розчином і формують порожнисту кулю із декількома отворами. Доки вона не застигла, рідні можуть написати на ній прощальне повідомлення. Потім кулю доправляють на дно океана і поміщають у неї коралові поліпи, яким дуже зручно рости в такій формочці. В ній також можуть жити риби.[7]
В Україні[ред. | ред. код]
У квітні 2018 року на сайті Верховної Ради з'явився законопроект, який затверджує поняття «біопоховання».[8] Під час нього використовуватимуть спеціальні матеріали, які розкладаються за п'ять років і не завдають шкоди екології. Тож скоро в Україні можуть почати ховати не лише на цвинтарях та у колумбаріях, а й у спеціально створених парках. Запропоновані новації мають вирішити проблему з нестачею місць для поховання. Крім того, його вартість буде вдвічі дешевша за традиційне.[9]
Див. також[ред. | ред. код]
- Ритуальні послуги
- Космічне поховання[en]
- Вежа мовчання
- Ферма тіл[en]
- Лісовий цвинтар
- Небесне поховання
- Поховальне дерево
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Королівський дубовий поховальний парк. robp.ca. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 17 квітня 2018.(англ.)
- ↑ Подвійні поховання на кладовищах є вирішенням проблеми нестачі простору у Великій Британії. robp.ca. 2 вересня 2007. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 17 квітня 2018.(англ.)
- ↑ Добрива з праху: у Вашингтоні дозволили робити добрива з покійників. tsn.ua. 22 травня 2019. Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 28 травня 2019.
- ↑ Історія Carlisle Cemetery. carlisle.gov.uk. 23 вересня 2015. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 18 квітня 2018.(англ.)
- ↑ Capsula Mundi. Життя ніколи не зупиняється. robp.ca. Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.(англ.)
- ↑ а б Lori Zimmer (31 жовтня 2013). Шість способів еко поховання: зелене "життя після смерті". inhabitat.com. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.(англ.)
- ↑ Зелене поховання у рифових кулях допоможе відновити пошкоджену екосистему. huffingtonpost.com. 6 грудня 2017. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 17 квітня 2018.(англ.)
- ↑ Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення сфери поховання. rada.gov.ua. 5 квітня 2018. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
- ↑ Парки замість цвинтарів: на сайті ВР з'явився законопроект про біопоховання. tsn.ua. 12 квітня 2018. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.