ЕКСМО

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ексмо)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ЕКСМО
рос. Эксмо
Тип видавництво
Галузь видавнича справа
Засновано 1991
Засновник(и) Oleg Novikovd
Штаб-квартира Москва
Адреса Москва
Продукція книга
Дочірні компанії
  • Corpus, Alpina Publisherd, АСТ (видавництво), Манн, Іванов і Фербер, Elena Shubinad і Q19915796?
  • eksmo.ru(рос.)

    ЕКСМО — російська видавнича компанія, заснована Олегом Новіковим[ru] і Андрієм Гредасовим в 1991 році. Генеральний директор — Євген Капьєв. Один із лідерів російського ринку книговидавництва. У 2012 ЕКСМО викупив видавництво АСТ, що дозволило компанії зайняти близько 30 % ринку книговидавництва Росії.[1]

    Історія[ред. | ред. код]

    Компанія заснована в 1991 році як дистриб'ютор книжкової продукції.

    У 1993 році почала самостійну видавничу діяльність. До середини 1990-х років видавництво «Ексмо» зайняло провідні позиції на російському книжковому ринку.

    Щороку видавництво «Ексмо» випускає близько 80 мільйонів примірників книг. Авторський портфель видавництва налічує близько 8 000 імен. Серед найпопулярніших авторів видавництва — Дар'я Донцова, Олександра Марініна, Тетяна Устинова, Павло Астахов та інші.

    До 2010 року в Росії склалася ситуація, коли провідну роль на видавничому ринку грали дві великі компанії — «Ексмо» і «АСТ», які придбали права на видання книг безлічі популярних авторів.[2] У 2012 році видавничій групі «АСТ» за підсумками податкової перевірки були пред'явлені позови на загальну суму в 6,7 мільярда рублів. Деякі підрозділи компанії оголосили про банкрутство. Директор «Ексмо» Олег Новіков заявив про можливу купівлю видавництва «АСТ». У червні 2012 року він повідомив про отримання опціону на контроль «АСТ». На ключові позиції в компанії «АСТ» були призначені менеджери «Ексмо». З початку червня 2012 року «Ексмо» почала здійснювати управління видавничим бізнесом «АСТ». Фактично відбулося злиття двох найбільших в країні видавничих компаній.[3]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. ГУЛА, Євген; КОЛІСНИК, Олександра; МАЗНІЧЕНКО, Оксана; КУГАЙ, Тетяна (13 травня 2019). Г. НАРБУТ ЯК АПОЛОГЕТ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ. Humanities science current issues. Т. 2, № 22. с. 10—16. doi:10.24919/2308-4863.2/22.166943. ISSN 2308-4863. Процитовано 29 липня 2019.
    2. Стать сверхжуликом. Газета.Ru (рос.). Архів оригіналу за 12 вересня 2019. Процитовано 29 липня 2019.
    3. Ведомости (26 червня 2012). Олег Новиков: «Больше не надо идти на бессмысленную покупку авторов». www.vedomosti.ru. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 29 липня 2019.