Еммануель-Жозеф Сієс
 | |
| 65-й Голова Конвента Франції | |
|---|---|
| 20 квітня 1795 — 5 травня 1795 | |
| Попередник | Франсуа Антуан Буассі д’Англа |
| Наступник | Теодор Верньо |
| 17-й Голова Директорії | |
| 20 червня 1799 — 23 вересня 1799 | |
| Попередник | Поль Баррас |
| Наступник | Луї Жером Гойер |
| Народився |
3 травня 1748 Фрежус, Франція |
| Помер |
20 червня 1836 (88 років) Париж, Франція |
| Похований | Пер-Лашез і Grave of Sieyèsd |
| Відомий як | політик, дипломат, соціолог, письменник, політичний теоретик, письменник-документаліст, ксьондз |
| Країна | Франція |
| Національність | Француз |
| Alma mater | Паризький університет і Saint-Sulpice Seminaryd |
| Політична партія | The Plaind |
| Релігія | католицька церква |
| Підпис |
 |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Еммануе́ль-Жозе́ф Сіє́с, відомий як абат Сієс (фр. Emmanuel Joseph Sieyès, 3 травня 1748 Фрежус — 20 червня 1836), Париж — французький політичний діяч. Член Французької академії та Академії моральних і політичних наук.
Біографія[ред. | ред. код]
Син працівника, навчався в католицькій семінарії в Парижі (цього бажали його рідні, а не він сам). 1774 року отримує сан священика. Стає капеланом мадам Софі — тітки Людовика XVI, а потім генеральним вікарієм у Шартре. Став відомим завдяки брошурі «Essai sur les privilèges» («Есе про привілеї», 1788) і памфлету «Qu'est ce que le tiers-état?» («Що таке третій стан?», 1789). Бере активну участь у Французькій революції.
1789 року обирався депутатом третього стану в Генеральні штати. Брав участь у розробці конституції, нових податків, у створенні Національної гвардії. Брошура Сієса «Reconnaissance et exposition des droits de l'homme et du citoyen» (1789) була попередницею «декларації прав людини».
Відмовляється від запропонованої йому посади єпископа (1791). Вибраний у конвент. В 1793 віддає голос за страту короля.
Після падіння Робесп'єра член Комітету громадського порятунку. У період з 20 квітня по 4 травня 1795 обіймав посаду голови Конвенту. Від складання конституції III року Сієс відмовився. Відмовляється від вступу в Директорію та посади міністра закордонних справ. Вибраний до Ради п'ятисот (нижньої палати французького законодавчого зібрання), в 1797 стає головою ради.
1798 року він був направлений як посол до Берліну.
1799 року повертається у Францію і стає директором. Підтримує Наполеона Бонапарта в перевороті 18 брюмера. Стає одним з 3 консулів.
Після реставрації 1815 емігрує до Бельгії. Повертається до Франції після революції 1830 (встановлення Липневої монархії).
Помер 20 червня 1836 року.
Французька академія[ред. | ред. код]
1803 року стає членом Французької академії, але 1815 року був виключений з неї.
Масонство[ред. | ред. код]
Був членом масонської ложі «Дев'ять сестер».
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Сьєйєс(Сієйєс) Е. Ж. [Архівовано 3 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 731. — ISBN 966-7492-05-2.
- Сієс
|
Це незавершена стаття про французького політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |