Ентоні Лейк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ентоні Лейк
англ. William Anthony Kirsopp Lake
Народився 2 квітня 1939(1939-04-02) (85 років)
Нью-Йорк
Громадянство США США
Діяльність Дипломат
Галузь дипломатія[1], політичне консультування[1], зовнішня політика[1] і національна безпека[1]
Відомий завдяки Радник президента США з національної безпеки
Alma mater Гарвардський університет
Науковий ступінь доктор філософії
Знання мов англійська[1]
Заклад Коледж Маунт-Голіок, Джорджтаунський університет і Емгерстський коледж
Посада радник президента США з національної безпеки, Director of Policy Planningd і генеральний директор[d]
Партія Демократична партія США
Нагороди

Ентоні Лейк (англ. William Anthony Kirsopp Lake; нар. 2 квітня 1939, Нью-Йорк) — американський політик. Радник з нацбезпеки президента США Білла Клінтона (1993—1997).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Гарвардський університет (бакалавр історії, 1961). Вивчав міжнародну економіку в Трініті-коледжі Кембриджа. Ступінь доктора філософії здобув у Школі громадських і міжнародних відносин імені Вудро Вільсона Прінстонського університету (1974).

У 1962—1970 роках на дипломатичній службі в Держдепі США, працював помічником посла Генрі Лоджа під час В'єтнамської війни.

Працював з сенатором-демократом Едмунд Маскі під час його президентської кампанії 1972 року.

У 1977—1981 роках директор зі стратегічного планування Державного департаменту США.

У 1993—1997 роках радник з нацбезпеки президента США Білла Клінтона.

У 1996 році висувався Клінтоном на посаду директора ЦРУ, однак Сенат США відхилив його кандидатуру.

Після відходу з уряду в 1997 році, працював спеціальним посланником президента США на Гаїті, в Ефіопії та Еритреї.

У 1998—2007 роках працював у Раді Фонду США для ЮНІСЕФ, був його головою з 2004 року, згодом був призначений постійним почесним членом.

У 2000 році він був удостоєний «нагороди Семуеля Нельсона Дрю» Білого дому за значний внесок у досягнення Алжирського угоди, яке поклало край війні між Ефіопією і Еритреєю.

Входив в найближче оточення Барака Обами під час його президентської кампанії в 2008 році.

Виступав з підтримкою пропозиції суперника Обами республіканця Маккейна про необхідність створення «нового ООН, без Росії та Китаю», яка б визначала політику «демократичної частини світової спільноти» — якою могла б стати «Ліга демократій», що об'єднала в своїх рамках «більше сотні демократичних держав»[2].

Був професором на факультеті практичної дипломатії в Джорджтаунському університеті.

З 1 травня 2010 року виконавчий директор Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

  • «Діти-інваліди так само, як і всі діти, сподіваються і мріють і мають таке ж право максимально реалізувати свій потенціал»[3].
  • «Грудне молоко — кращий продукт для дитини, де б він не народився: в Уганді або Англії, в Китаї або Канаді»[4].
  • «Підлітковий вік — це переломний період життя: в ці роки успіхи, досягнуті в ранньому дитинстві, або закріплюються, або повністю сходять нанівець»[5].

Автор книжок[ред. | ред. код]

  • написав книгу «Шість кошмарів» про своє бачення політичної ситуації в світі[6]. Першим кошмаром він називав Росію. На його думку, головною проблемою для США є слабкість Росії, а єдино можлива конструктивна політика Вашингтона — це сприяння економічному посиленню Росії, щоб ситуація в країні стабілізувалася. На його думку, найсерйознішою небезпекою в Росії була націоналістична ідеологія, за допомогою якої президент Путін намагався компенсувати слабкість країни і образу росіян за поразку в холодній війні — і таким чином за рахунок імперської риторики приховати економічну слабкість. Виступав за скасування заборони на поїздки громадян США на Кубу[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Czech National Authority Database
  2. Россию превратят в изгоя. Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 21 лютого 2017.
  3. На родине Олимпийских игр Специальная Олимпиада и ЮНИСЕФ объединяют усилия для борьбы с маргинализацией детей-инвалидов / ЗДОРОВЬЕ / ИМА-ПРЕСС — ГРУППА КОМПАНИЙ[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  4. Информация для женщин и не только для женщин ![недоступне посилання з квітня 2019]
  5. ЮНИСЕФ настаивает на увеличении инвестиций в подростков — ЮНИСЕФ, дети — Росбалт. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2017.
  6. а б Ъ-Газета — Люди Билла Клинтона идут на новый срок. Архів оригіналу за 3 квітня 2012. Процитовано 21 лютого 2017.

Посилання[ред. | ред. код]