Ернест Ґеллнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
'Ернест Ґеллнер
англ. Ernest Gellner
Народився 9 грудня 1925(1925-12-09)[1][2][…]
Париж[4] або Монруж[5]
Помер 5 листопада 1995(1995-11-05)[1][2][…] (69 років)
Прага, Чехія[4][6][…]
Країна Велика Британія Велика Британія
Національність єврей
Діяльність філософ, антрополог, професор, соціолог, політолог, есеїст
Alma mater Коледж Бейлліол
St Albans Schoold
Галузь Націоналізм
Заклад Лондонська школа економіки та політичних наук
Единбурзький університет
Центрально-Європейський університет
Вчене звання професор
Відомі учні Moshe Berentd
Членство Британська академія
Американська академія мистецтв і наук
Війна Друга світова війна
Батько Рудольф Ґелнер
Мати Анна Фантль
Нагороди

CMNS: Ернест Ґеллнер у Вікісховищі

Ернест Андре Ґеллнер (англ. Ernest Gellner; 9 грудня 1925 — 5 листопада 1995) — англійський філософ і соціальний антрополог, професор філософії, логіки та наукового методу Лондонської школи економіки Лондонського університету (1962—1984), професор соціальної антропології Кембриджського університету (1984—1993), засновник і директор Центру з дослідження націоналізму в Центрально-Європейському університеті (1993—1995).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Парижі в сім'ї німецькомовних євреїв з Богемії. Батько Ґелнера, німецькомовний єврей Рудольф Ґелнер, був бізнесменом, мати, Анна Фантль, походила з асимільованої чеськомовної єврейської родини з Південної Богемії. Сім'я належала до середнього класу[8].

Ернест Ґеллнер. 1977 рік
Ернест Ґеллнер. Публічна лекція 1989 рік
Ернест Ґеллнер. 1990 рік

Виховувався у Празі (на той момент — щойно створена Чехословаччина) в англомовній школі. У 1939 році, рятуючись від нацизму, з сім'єю емігрував у Британію. Тут Ґеллнер закінчив школу та вступив до коледжу Бейлліол Оксфордського університету, де вивчав філософію та антропологію.

У 1944 році Ґеллнер покинув навчання та вступив у Чехословацьку танкову бригаду в складі британської армії, брав участь в боях за звільнення Північної Франції.

Після війни, у 1949 році, закінчив коледж Бейлліол.

З 1949 року Ґеллнер у Лондонській школі економіки. У 1959 році вийшла у світ його перша книга — «Слова і речі. Критичний аналіз лінгвістичної філософії та дослідження ідеології».

У 1961 році Ернест Ґеллнер стає доктором філософії Кембриджського університету, в наступному році — професором філософії, логіки та наукового методу.

З 1983 до 1993 року Ґеллнер — професор Кембриджського університету, з 1984 року — завідувач кафедри соціальної антропології.

У 1990 році Ґеллнер організував у Великій Британії «Асоціацію етнічних досліджень та вивчення націоналізму», був її першим головою, видавав часопис «Нації та націоналізм».

Ернест Ґеллнер, з початку 1960-х років, активно досліджує соціальну антропологію та політологію, розробляє власну теорію націоналізму, яка відбилася в його праці «Нації та націоналізм» (1983). Вважаючи основою суспільства культуру й організацію, Ґеллнер визначив націоналізм як «політичний принцип, згідно з яким культурна схожість є основою соціальних зв'язків». Націоналізм, за Геллнером, є продуктом індустріального суспільства, позаяк необхідними для його виникнення факторами виступають високий ступінь розвитку культури, її доступність широким колам населення (що породжує необхідність в культурній однаковості) активний економічний розвиток (як умова соціальної мобільності) та породжувану їм необхідність культурної стандартизації. Націоналізм виникає в державах з «титульною» нацією, при цьому перехід до нього для кожної держави індивідуальний. Ґеллнер вважав тріумфом націоналізму принцип самовизначення націй, проголошений після Першої світової війни, та створення національних держав на території колишніх імперій[9].

У 1993 році в Празькому університеті з ініціативи Геллнера і Дж. Сороса створюється Центр з дослідження націоналізму, який учений очолював до самої смерті.

Деякі праці[ред. | ред. код]

  • Words and Things, A Critical Account of Linguistic Philosophy and a Study in Ideology, London: Gollancz; Boston: Beacon (1959). Also see correspondence in The Times, 10 November to 23 November 1959.
  • Thought and Change (1964)
  • Saints of the Atlas (1969)
  • Contemporary Thought and Politics (1974)
  • The Devil in Modern Philosophy (1974)
  • Legitimation of Belief (1974)
  • Spectacles and Predicaments (1979)
  • Soviet and Western Anthropology (1980) (editor)
  • Muslim Society (1981)
  • Nations and Nationalism (1983) / український переклад — Нації і націоналізм [Архівовано 17 січня 2008 у Wayback Machine.].
  • Relativism and the Social Sciences (1985)
  • The Psychoanalytic Movement (1985)
  • The Concept of Kinship and Other Essays (1986)
  • Culture, Identity and Politics (1987)
  • State and Society in Soviet Thought (1988)
  • Plough, Sword and Book (1988)
  • Postmodernism, Reason and Religion (1992)
  • Conditions of Liberty (1994)
  • Anthropology and Politics: Revolutions in the Sacred Grove (1995)
  • Nationalism (1997)
  • Language and Solitude: Wittgenstein, Malinowski and the Habsburg Dilemma (1998)

Твори перекладені українською мовою[ред. | ред. код]

  • Ґелнер Ернест. Розум і культура: історична роль раціональності та раціоналізму. Переклад з англ. С. Савченко. Харків: Видавництво: Акта. 2004. 298 с. ISBN 966-7021-81-5
  • Ґелнер Ернест. Нації та націоналізм; Націоналізм. Переклад з англ. Київ: Таксон, 2003. 300 с. (Ex professo). Бібліогр.: с. 191-192. ISBN 966-7128-41-5

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Енциклопедія Брокгауз
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119384434 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Databáze Vojenského historického archivu
  6. Czech National Authority Database
  7. The Fine Art Archive — 2003.
  8. Gellner Е. Reply to Critics // Hall John A., Jarvic Jan (eds.) The Social Philosophy of Ernest Gellner. — Amsterdam - Atlanta, GA, 1996. — P. 624.
  9. Роман Шпорлюк. Ернест Ґеллнер та історія націоналізму [Архівовано 22 травня 2018 у Wayback Machine.] «Критика»

Джерела[ред. | ред. код]

  • В. Євтух. Ґелнер Ернест Андре // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с. 174 ISBN 978-966-611-818-2
  • Andrzej Flis (red.), Ernest Gellner Między filozofią a antropologią (Zawiera m.in. teksty autorstwa E. Gellnera: O genezie narodów, Specyfika państwa muzułmańskiego, Społeczeństwo muzułmańskie, Święci atlasu), Lublin 1989, wyd, UMCS, ISBN 83-227-0232-9
  • Dwie formy więzi społeczeństw złożonych a proces narodotwórczy, [w:] Zdzisław Mach, Andrzej Paluch (red.), Sytuacja mniejszościowa i tożsamość, Kraków 1992, ss. 75-104?
  • Obituary A Philosopher on Nationalism Ernest Gellner Died at 69 публікація в The New York Times

Посилання[ред. | ред. код]