Естонський національний музей
Естонський національний музей  | |
|---|---|
 | |
 | |
| Координати: 58°22′40″ пн. ш. 26°42′42″ сх. д. / 58.3779079° пн. ш. 26.7115456° сх. д. | |
| Тип | національний |
| Країна |
 Естонія |
| Розташування | Тарту, вулиця Вескі, 32 |
| Адреса | Тарту[1] |
| Засновано | 1909 |
| Відкрито | 1909 |
| Вартість |
виставкові зали — 2€ Хеймталі парафіяльний музей — 1,5€ |
| Фонд | 51 виставка у 13 місцях Естонії |
| Відвідувачі | 117 000 (2011) |
| Директор | Алар Каріс |
| Сайт | Офіційна вебсторінка музею |
  Естонський національний музей (Естонія) | |
|
Нагороди Q125091790? (2016) | |
 | |
 Естонський національний музей у Вікісховищі | |
Есто́нський націона́льний музе́й (ест. Eesti Rahva Muuseum) — музей, що присвячений фольклорній спадщині Якоба Гурта, етнографії Естонії та народній творчості, заснований у 1909 році в Тарту. Перші експонати для музею було зібрано у другій половині 19-го століття[2]. Первісною метою музею, що носив ім'я вченого-етнографа, було збереження багатющої спадщини Я.Гурта. Проте зібрання розвивалося настільки швидко і набуло таких масштабів, що музей стали називати просто Естонським. 1913 року, через чотири роки після свого заснування музей отримав перше приміщення для розміщення експонатів. У 1922 році музею було передано у Тарту престижний будинок маєтку Рааді колишню власність заможної сім'ї Ліпхард і було призначено директора. У 1923 році була відкрита перша постійна експозиція музею.
1. Кадріна 2. Міхклі 3. Сету 4. Карксі-Нуйа
5. Муху 6. Сааремаа. 7. Тистамаа. 8. Пярну-Яагупі.
Колекція[ред. | ред. код]
У музеї простежуються історія, життя і традиції естонського та інших фінно-угорських народів, а також національних меншин Естонії. Там представлена повна колекція традиційних естонських національних костюмів з усіх регіонів. Колекція різьблених дерев'яних кухлів для пива ілюструє традиційні селянські свята і вихідні. Виставка містить цілу низку інших ремісничих виробів від килимів ручної роботи до лляних скатертин[3].
Історія[ред. | ред. код]
Основну будівлю музею було зруйновано при проведенні Тартуської операції під час Другої світової війни. У 2005 році Міністерство культури Естонії та Союз естонських архітекторів оголосили разом з музеєм конкурс на створення нової будівлі Естонського національного музею[4]. Переміг проект міжнародної асоціації архітекторів з роботою молодих архітекторів Р.Лусе і Т.Тухала Поле пам'яті[5]. Його будівництво розпочалося у 2009 році. У 2011 році нова будівля відкрила свої двері для відвідувачів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.erm.ee/et/content/ajalugu
- ↑ Раун, Тойво (2001). Естонія і естонці. Hoover Press. с. 92. ISBN 9780817928520. Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2012. (англ.)
- ↑ Боусфілд, Джонатан (2001). Прибалтійські країни. Rough Guides. с. 385. ISBN 9781858288406. Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 8 квітня 2012. (англ.)
- ↑ Нова будівля Естонського національного музею. 24 липня 2005. Архів оригіналу за 17 липня 2009. Процитовано 20 червня 2010. (англ.)
- ↑ Міжнародна асоціація пропонує формулу виграшу. 27 січня 2006. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 20 червня 2010. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Естонський національний музей |
- Виставка «Національний одяг естонців» [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]. Київ, 21 березня — 23 квітня 2012 року.
- Тарту. Естонський національний музей [Архівовано 13 серпня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
|
