Жан-Давід Левітт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан-Давід Левітт
фр. Jean-David Levitte
Народився 14 червня 1946(1946-06-14) (77 років)
Муассак
Країна  Франція[1]
Діяльність дипломат
Alma mater Інститут політичних досліджень і Національний інститут східних мов і цивілізацій
Знання мов французька[2]
Членство Академія моральних і політичних наук
Посада Посол Франції в СШАd і Permanent Representative of France to the United Nationsd
Батько Georges Levitted
Нагороди

Жан-Давід Левітт (фр. Jean-David Levitte; 14 червня 1946, Муассак) — французький дипломат, постійний представник Франції при ООН (з 2000 по 2002 рік), посол у США (з 2002 по 2007 рік). Також був дипломатичним радником і шерпом[en] президентів Жака Ширака та Ніколя Саркозі.

Біографія[ред. | ред. код]

Левітт народився 14 червня 1946 року в муніципалітеті Муассак, на півдні Франції. Закінчив Інститут політичних досліджень та Національний інститут східних мов і цивілізацій, де вивчав китайську та індонезійську мови. Одружений на Марі-Сесіль Йонас, має двох дочок.

Дипломатична кар'єра[ред. | ред. код]

Перші посади Левітта були в Гонконгу в 1970 році та в Пекіні, Китай з 1972 по 1974 рік. У самому Міністерстві закордонних справ Франції він обіймав посаду директора з економічних питань (1974—1975), помічника директора із Західної Африки (1984—1986), помічник директора Кабінету (1986—1988), директор Азії та Океанії (1990—1993) та генеральний директор з питань культури, науки та техніки (1993—1995).

У період з 1981 по 1984 рік Левітт був радником постійної місії Франції при ООН в Нью-Йорку. З 1988 по 1990 рік обіймав посаду постійного представника Франції при Управлінні ООН в Женеві.

У період з 1975 по 1981 рік він був chargé de mission в Генеральному секретаріаті президента Валері Жискара д'Естена. У період з 1995 по 2000 рік був дипломатичним радником і шерпою президента Жак Ширака, цю ж посаду обіймав з 2007 по 2012 рік при президенті Ніколя Саркозі[3].

З 2000 по 2002 рік Левітт був послом Франції при ООН в Нью-Йорку[3], був президентом Ради Безпеки у вересні 2001 року та головував у засіданнях Ради після нападів на США 11 вересня 2001 року.

З кінця 2002 по 2007 рік Левітт був послом у США[3]. Він вручив свої вірчі грамоти президентові Джорджу Бушу у Вашингтоні 9 грудня 2002 року. Його змінив П'єр Вімон, який був призначений 1 серпня 2007 року.

Інша діяльність[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.nytimes.com/2008/02/03/magazine/03kouchner-t.html
  2. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  3. а б в Jean-David Levitte | Rock Creek Global Advisors (амер.). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 6 лютого 2020.
  4. Members of the Council. www.ecfr.eu. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2020.
  5. Advisory Board. www.ifri.org (англ.). Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
  6. PSIA Strategic Committee | Sciences Po PSIA. psia-strategic-committee.html (англ.). 6 жовтня 2017. Процитовано 6 лютого 2020.[недоступне посилання]
  7. Global Future Council on Geopolitics. World Economic Forum. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
  8. Ambassador Jean-David Levitte appointed as new GCSP Foundation Council President | GCSP. www.gcsp.ch. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
  9. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №935/2010. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 6 лютого 2020.