Жан Астрюк
| Жан Астрюк | |
|---|---|
| фр. Jean Astruc | |
 | |
| Ім'я при народженні | окс. Joan Astruc |
| Псевдо | A ***[1] і M ***[1] |
| Народився |
19 березня 1684[2][3][…] Сов, Лангедок, Королівство Франція |
| Помер |
5 травня 1766[2][3][…] (82 роки) Париж, Королівство Франція[5] |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | лікар-письменник, професор, письменник, богослов, лікар, exegete |
| Alma mater | Університет Монпельє |
| Знання мов | французька[3] і латина[6] |
| Заклад | Колеж де Франс[7] |
| Членство | Паризька медична академія |
Жан Астрюк (фр. Jean Astruc; 19 березня 1684 — 5 травня 1766) — французький лікар, більш відомий як один із засновників критичного вивчення біблійного тексту.
Біографія[ред. | ред. код]
Жан Астрюк народився у Франції у місті Сов (Sauve) 19 березня 1684 року. Його батько був гугенот, але ще до видання Нантського едикту перейшов у католицтво[8].
У XVIII столітті деякі богослови помітили, що в повторюваних оповіданнях, (дві розповіді про Створення, дві розповіді про договір Авраама з Богом, дві історії про одкровення Якова в Бет-Елі і т. д.) в одному випадку Бог називається ім'ям Ягве, а в іншому — Елогім. На підставі цього спостереження Жан Астрюк[9] та німецький професор теології Йоганн Ейгґорн[10] незалежно один від одного виділили з тексту Книги Буття два джерела, за авторством Ягвіста та Елогіста[11]. Жан Астрюк анонімно опублікував своє відкриття 1753 року в місті Брюсселі під назвою «Conjectures sur les mémoires originaux, dont il parait que Moise s'est servi pour composer le livre de la Genè se»[12].
Як лікар, професор медицини Жан Астрюк найбільш відомий опублікованою 1736 року працею, в якій, посилаючись на англійського медика Деніела Тернера (англ. Daniel Turner) засуджує презервативи, відстоюючи думку, що презервативи не дають повного захисту від зараження сифілісом, проте хибне почуття безпеки змушує чоловіків вступати в нерозбірливі статеві зв'язки з сумнівними партнерками. Невдоволені втратою чутливості через використання презервативів, чоловіки потім припиняють їх застосування, але не безладне статеве життя, до якого вони звикли.
Помер Жан Астрюк 5 травня 1766 року у Парижі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #116372354 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Астрюк Жан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Список професорів Колеж де Франс
- ↑ Астрюк, Жан // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- ↑ Astruc Jean. Conjectures sur les mémoires originaux dont il paroit que Moyse s'est servi pour composer le livre de la Genèse, Bruxelles, sans nom d'auteur. — 1753.
- ↑ Eichhorn Johann, Einleitung in das Alte Testament (1780—1783)
- ↑ Большая советская энциклопедия
- ↑ Астрюк Жан // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія(фр.)
|
