Жан Вілар
Жан Вілар | |
---|---|
фр. Jean Vilar | |
Ім'я при народженні | фр. Jean Louis Côme Vilar |
Народився |
25 березня 1912[2][3][…] Сет, Еро, Франція[1] |
Помер |
28 травня 1971[1][2][…] (59 років) Сет, Еро, Франція[1] |
Поховання | Cimetière Marin, Sèted |
Країна | Франція |
Діяльність | театральний режисер, актор |
Вчителі | Шарль Дюллен |
Відомі учні | Gérard Trèvesd |
Знання мов | французька[2][5] |
Членство | La jeune Franced[6] |
Діти | Dominique Vilard |
IMDb | ID 0897385 |
Сайт | maisonjeanvilar.org |
Жан Вілар (Jean Vilar; 12 березня 1912, Сет, Еро — 28 травня 1971, там же) — французький театральний режисер і актор, творець Авіньйонського театрального фестивалю.
Життєпис[ред. | ред. код]
Жан Вілар народився в місті Сет в департаменті Еро на півдні Франції, в родині дрібного коммерсанта-галантерейника, який мріяв зробити свого сина скрипалем. Жан навчався в колежі і музичній школі. Уже в дванадцять років він дебютував в якості першої скрипки маленького джаз-оркестру. В 1932 році влаштувався в Парижі, навчався філології, слухав курс філософії у Алена (Еміль Шартьє), театрального мистецтва — у Шарля Дюллена. Дебютував на сцені в 1935 році в «Театрі Ательє» Дюллена. З 1940 року працював в пересувному театрі, в 1943 заснував власну компанію, поставив «Танець смерті» Стріндберга. Його перший театральний тріумф — постановка «Вбивства в соборі» Т. С. Еліота в театрі Жака Копо «Старий голубник» в 1945 році.
У 1947 році організував в Папському палаці Авіньйона Тиждень драматичного мистецтва, який дав початок Авіньйонському фестивалю, яким Вілар керував до 1971 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Вилар Жан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ https://www.persee.fr/doc/ihtp_0769-4504_1988_num_8_1_2027
Посилання[ред. | ред. код]
- Вілар // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.