Жан Гремійон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан Гремійон
фр. Jean Grémillon
Дата народження 3 жовтня 1901(1901-10-03)
Місце народження Байо[1]
Дата смерті 25 листопада 1959(1959-11-25) (58 років)
Місце смерті Париж[1]
Поховання Q110338473?[2]
Громадянство Франція Франція
Професія кінорежисер
Роки активності 1923 — 1958
IMDb ID 0344927
Жан Гремійон у Вікісховищі

Жан Гремійо́н (фр. Jean Grémillon; 3 жовтня 1901, Байо, Франція — 25 листопада 1959, Париж, Франція) — французький кінорежисер.

За час своєї порівняно короткої кінокар'єри Жан Гремійон зарекомендував себе як справжній іконоборець, його творчість високо оцінювалася і схвалювалася французькими інтелектуалами за такі фільми, як «Доглядачі маяка» (1930). Пізніше Гремійон став відомим завдяки створеним глибоко особистих, похмуро емоційних фільмам, таких, як алегоричне «Літнє світло» (1943)[3]. Його найвідомішим фільмом став «Буксири» (1941)[4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Жан Гремійон народився 3 жовтня 1902 року в Байо, Кальвадос, Франція. Навчався в музичній школі Schola Cantorum de Paris[en] у Парижі по класу скрипки Н. Лежена. Потім працював в оркестрі як акомпаніатор німих фільмів[4]. Після знайомства з кінорежисером Жоржем Періналем Гремійон зацікавився кінематографом, і починаючи з 1923 року поставив цілу серію документальних короткометражних і авангардних фільмів[3], частина з яких сьогодні втрачена.

Першого істотного успіху Жан Гремійон досяг у 1928 році з драматичним художнім фільмом «Підтасовування». Фільми Гремійона справляли сильне враження на інтелектуальну частину публіки, але не були особливо успішними у масової глядацької аудиторії, орієнтованої на мейнстрим[3]. Упродовж чверті століття Гремійон поставив ще двадцять художніх фільмів, найвідомішими серед яких стали п'ять стрічок, створених у період між 1937 і 1944 роками, — «Серцеїд», «Дивний пан Віктор», «Буксири», «Літнє світло» і «Небо належить вам». В усіх цих фільмах, окрім першого, головні жіночі ролі зіграла Мадлен Рено.

Жан Гремійон часто сам писав музику до своїх фільмів. Останньою значною роботою режисера став повнометражний документальний фільм «Шостого червня удосвіта», присвячений висадці десанта союзників у Нормандії в 1944 році та бідам, заподіяним цьому регіону гітлерівською окупацією. Фільми подальших років не приносять Гремійону успіху, і продюсери один за одним відкидають його численні проекти. Врешті-решт, у 1950-і роки Гремійон повернувся до створення документальних короткометражок[3].

Помер Жан Гремійон 25 листопада 1959 року в Парижі.

Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]

Документальні фільми

Визнання[ред. | ред. код]

У 1943-58 роках Жан Гремійон обіймав посаду президента Французької сінематеки[3].

У 1947 році Гремійон входив до складу журі 2-го Каннського кінофестивалю[5].

Нагороди та номінації Жана Гремійона[6]
Рік Категорія Фільм Результат
Міжнародний кінофестиваль у Локарно
1949 Спеціальний приз
(разом з оператором Філіпом Агостіні та монтажером Луїзетт Отекер) за поєднання монтажу і операторської роботи
Білі лапки Перемога
Венеційський кінофестиваль
1950 Міжнародний приз — короткометражний фільм (разом з П'єром Кастом (сценарист)) Принади існування Перемога

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Гремийон Жан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article2297
  3. а б в г д Jean Grémillon movies, photos, movie reviews, filmography, and biography — AllMovie<. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 15 листопада 2015. 
  4. а б Jean Grémillon — Biography
  5. Jean Grémillon на сайті IMDb (англ.)
  6. Повний перелік нагород та номінацій Жана Гремійона на сайті IMDb(англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]