Жан-Луї-Марі Пуазейль
| Жан-Луї-Марі Пуазейль | |
|---|---|
| фр. Jean-Louis-Marie Poiseuille | |
 | |
| Народився |
22 квітня 1799 Париж, Франція |
| Помер |
26 грудня 1869 (70 років) Париж, Франція |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | лікар, фізик, математик, фізіолог |
| Alma mater | Політехнічна школа |
| Галузь | фізика, медицина |
| Членство |
Паризьке філоматичне товариствоd Леопольдина |
| Відомий завдяки: | відкриття закону Пуазейля |
| Нагороди | |
 Жан-Луї-Марі Пуазейль у Вікісховищі | |
Жан-Луї-Марі Пуазейль (фр. J. L. Poiseuille; 22 квітня 1799, Париж — 26 грудня 1869, Париж,) — французький медик і фізик, член (1842) Французької медичної академії.
Біографічні дані[ред. | ред. код]
Народився Пузейль у 1799 році і Парижі у сім'ї теслі.
У 1815—1816 роках навчався у Політехнічній школі у Парижі, де отримав ґрунтовні знання з фізики і математики. В 1828 отримав ступінь доктора (тема наукової роботи: «Дослідження міцності серцевої аорти» фр. Recherches sur la force du coeur aortique).
В 1829, 1831, 1835 і 1843 роках нагороджувався медаллю Монтіона за дослідження у фізіології. Був членом низки наукових товариств, переважно медичного спрямування.
Помер Пуазейль у 1869 році в Парижі.
Іменем Пуазейля названо одиницю динамічної в'язкості у системі СГС — (Пуаз), а також, астероїд головного поясу, 12286 Пуазейль (12286 Poiseuille), що був відкритий 8 квітня 1991 року.
Наукові здобутки[ред. | ред. код]
Займався дослідженнями протікання крові людини у тонких судинах. Дослідження проблем кровообігу привело Пуазейля до необхідності проведення гідравлічних досліджень.
Вчений удосконалив прилад для вимірювання кров'яного тиску, вперше застосувавши ртутний манометр (1828), а для запобігання коагуляції використовував соду. За допомогою свого приладу, названого гемодинамометром, показав, що при видиху кров'яний тиск підвищується, а при вдиханні зменшується. Виявив, що при кожному серцевому скороченні артерія розширюється приблизно на 1/23 свого діаметра.
У 1838 на основі дослідів проведених з дистильованою водою експериментально відкрив, в 1840 сформулював, а у 1846 опублікував закон, названий його іменем — закон Пуазейля (відомий також як «закон Гаґена — Пуазейля» — від імені німецького фізика Ґоттгільфа Гаґена котрий відкрив цей закон незалежно у 1839 році). Цей закон дозволив описати стаціонарне ламінарне протікання ньютонівських рідин по трубі сталого круглого перетину.
Пуазейль виміряв також залежність витрати від температури; ці досліди послужили основою винаходу приладу для визначення в'язкості — віскозиметра.
Пізніше Пуазейль провів аналогічні досліди з ефіром і ртуттю. Він встановив, що ефір веде себе так, як вода, а ртуть не підпорядковується відкритому ним закону (лише в 1870 було показано, що протікання ртуті також підкоряється закону Пуазейля, а відхилення, що спостерігалися обумовлювалися амальгамуванням скла).
Див. також[ред. | ред. код]
- Закон Пуазейля
- Пуаз — одиниця динамічної в'язкості у системі одиниць СГС, названа начесть вченого[1]
- 12286 Пуазейль — астероїд, названий на честь вченого[2].
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Recherches sur la force du coeur aortique (1828) (фр.)
- Recherches sur les causes du mouvement du sang dans les vaisseaux capillaires (1839) (фр.)
- Recherches expérimentales sur le mouvement des liquides de nature différente dans les tubes de très-petits diamètres [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] Annales de chimie et de physique (3e série) 21, p. 76 (1847). (фр.)
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Воларович М. П. Работы Пуазёйля о течении жидкости в трубах // «Известия» АН СССР. Сер. «Физическая», 1947, т. 11, № 1.
- Храмов Ю. А. Пуазейль Жан Луи Мари (Poiseuille Jean Leonard Marie) // Физики : Биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 225. — 400 с. — 200 000 екз.
|
