Жатець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Жатець
чеськ. Žatec
Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 50°19′38″ пн. ш. 13°32′45″ сх. д. / 50.32726491360177334° пн. ш. 13.545859487411779° сх. д. / 50.32726491360177334; 13.545859487411779Координати: 50°19′38″ пн. ш. 13°32′45″ сх. д. / 50.32726491360177334° пн. ш. 13.545859487411779° сх. д. / 50.32726491360177334; 13.545859487411779

Країна  Чехія
Край Устецький край
Район Лоуни
Межує з

сусідні нас. пункти
Měcholupyd, Čeradiced, Zálužiced, Žiželiced, Libočanyd, Staňkoviced, Liběšiced, Libořiced, Подборжаниd, Holedečd ?
Староста Зденка Гамоусова
Перша згадка 1004[1] або 1052[2]
Попередні назви Зац
Площа 42,676571 км²[3]
Висота центру 233 ± 1 м
Населення 19 044 осіб (1 січня 2023)[4]
Міста-побратими Тум, Жалець, Красностав (1996), Poperinged (1964)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштовий індекс 438 01[5]
Автомобільний код LN
GeoNames 3061822
OSM r439319  ·R
Код LAU (NUTS) CZ566985
Офіційний сайт mesto-zatec.cz
Жатець. Карта розташування: Чехія
Жатець
Жатець
Жатець (Чехія)
Мапа
Панорамний вид на Жатець із р. Огрже

Жатець (чеськ. Žatec [ˈʒatɛts], нім. Saaz) — найстаріше місто на півночі Чехії, на річці Огрже.

Місто знаходиться на північному заході Чехії приблизно за 75 кілометрів від Праги, столиці Чехії. Чисельність населення - 19,8 тис. жителів (2011 р). Площа міста - 42,7 км.

Центр району хмелярства та пивоваріння, іноді його називають «столицею хмелю». Жатецький хміль є невід'ємним інгредієнтом класичного пільзнера.

Історія[ред. | ред. код]

Пам'ятки Жатця

На території Жатця ще в першому тисячолітті жило плем'я лучан, котрі називалися так за іменем місцевості Лука, де згодом було побудоване місто. Місцевість була багата на луки і тому отримала таку назву («luca» латиною означає «луг»).

Жатець вперше згадується у хроніці німецького єпископа Тітмара Мерзебурзького в 1004. Письмові джерела XI-XIII ст. описують місто як значущий релігійний і адміністративний центр. З 1083 по 1108 ним володіли Вршовці - знатний чеський рід; правителем міста в цей період був Божей із роду Вршовців.

Жатець перетворився на феодальне місто завдяки королівської хартії 1256, коли чеський король Пржемисл II Отакар дарував йому особливі права і привілеї. Джерелом процвітання міста в ті часи були ремесла, сільське господарство і торгівля. Згодом Жатець став відомим пивоварним і хмелеторговим центром.

У Жатці також знаходилась Латинська школа. Близько 1400 р. її ректором був Ян із Жатця, автор «Богемського орача». Під його керівництвом школа стала однією з найвідоміших і шанованих освітніх установ у Богемії.

У XV столітті Жатець виявив співчуття до гуситського руху, через що був підданий анафемі. У 1421 армія хрестоносців (2-й хрестовий похід ) зазнала поразки у стін міста.

У XVI ст. Жатець був одним із найгустозаселеніших міст Богемії. Старовинний вигляд міста зображений на картині Яна Вілленберга (1602). Але через Тридцятилітню війну багато жителів емігрували з міста, і його економічне становище стало погіршуватися. Змінився навіть релігійний і національний склад міста. Незважаючи на це, Жатець залишався центром Богемії аж до 1850.

У 17 столітті місто стало відоме як осередок пивоваріння. За історичними даними, у 1767 році в місті було 4 пивоварних заводи і 20 солодовень. У 1833 році було засновано товариство хмелярів для захисту якості хмелю. Через кілька років виникли також хмелевий ринок і цех маркування хмелю. У 1934 році на території міста було зареєстровано 161 фірму з вирощування хмелю і 53 пакувальних підприємства.

Місто часто використовувалося як місце зйомок різних чеських та іноземних кінофільмів, зокрема «Старі на збиранні хмелю» і «Кролик Джоджо».

Хронологія[ред. | ред. код]

  • 9 ст. - перші укріплені поселення на території майбутнього міста
  • 1004 - перша письмова згадка про Жатце в хроніці Титмара Мерзебурзького
  • 1083 - Вршовці отримують у володіння Жатець (а також Літомержице)
  • 1099 - Бржетіслав II і юний Болеслав III (майбутній правитель Польщі) провели Різдво в жатецькому замку. Під час свята 14-річний Болеслав, за згодою всіх комитів (вельмож) був посвячений у мечоносці свого дядька, з почесним платнею в 100 гривень срібла і 10 гривень золота
  • 1101 - Божею Вршовцю повертається Жатець, відібраний на час вигнання з країни
  • 1111 - містом володів Собеслав (брат князя Владислава I)
  • 1248 - перша згадка про Жатець як про середньовічному місті
  • 1261 - пивоварам Жатця даровано право варити пиво
  • 1265 - Пржемисл II Отакар дарував місту значущі привілеї
  • 1 335 - Іоанн Люксембурзький дарував Жатцю право вибирати ректора та викладачів до Латинської школи
  • 1348 - Перша згадка про хмільник у Жатці
  • 1 405 - Ремісники виключили патриціїв з міської ради
  • 1415 - Папа піддав місто анафемі
  • 1421 - Жатець успішно відбиває напад другий армії хрестоносців
  • 1539 - Спеціальний знак починає використовуватися для підтвердження автентичності хмелю
  • 1567 - Населення міста досягає чисельності в 5 тис. чол. (700 будинків)
  • 1582 - Сильна повінь забрала 150 життів
  • 1602 - Найстаріше зображення Жатця і його хмільників - Ян Вілленбер
  • 1619 - «Зимовий Король» Фрідріх Фальцкій відвідує місто
  • 1621 - Мер міста Максиміліан Хошталек страчений у Празі
  • 1640 - Чума, 1000 жертв
  • 1767 - У місті є 4 пивоварні та 20 солодовень
  • 1788 - Жатець стає резиденцією обласного консула; пожежа знищила 284 будинки
  • 1801 - Відкрито міську пивоварню на Жижковій площі
  • 1827 - Новий міст на ланцюгах через Огржу
  • 1833 - Асоціація пивоварів вживає заходів для захисту якості хмелю
  • 1860 - В Жатці відкривається хмелеторговий ринок
  • 1884 - Відкривається Хмелеторгова Біржа
  • 1929 - Концерт відомої французької танцівниці Жозефіни Бейкер
  • 1930 - Чисельність населення досягає 18,1 тис. чол.
  • 1934 - В Жатце діють 161 фірма з вирощування хмелю і хмелеторгова компанія, а також 53 заклади з упаковки хмелю
  • 1997 - Урочисте відкриття Музею хмелю
  • 2004 - Тисячоліття міста (з дати перших письмових згадок)

Населення[ред. | ред. код]

На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.
Рік Чисельність
1869 8869 [2]
1869 10 050 [6]
1880 11 660 [6]
1880 10 425 [2]
1890 14 520 [6]
1900 17 754 [6]
1910 18 666 [6]
1921 17 761 [6]
Рік Чисельність
1930 19 757 [6]
1930 18 100 [2]
1950 14 088 [6]
1950 13 174 [2]
1961 15 661 [6]
1961 14 779 [2]
1970 15 803 [2]
1970 16 525 [6]
Рік Чисельність
1980 21 244 [2]
1980 19 145 [6]
1991 21 422 [2]
1991 20 320 [6]
2001 19 919 [6]
2011 18 786 [6]
2014 19 224 [7]
2016 19 271 [8]
Рік Чисельність
2017 19 193 [9]
2018 19 142 [10]
2019 19 133 [11]
2020 19 047 [12]
2021 18 823 [13]
2021 18 467 [14]
2022 18 570 [15]
2023 19 044 [4]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Історичний центр міста, який був у 1961 році проголошений міським заповідником, становить собою набір історичних будівель і архітектурних стилів від романського стилю до модерну.

Гуситський бастіон - єдиний бастіон міського зміцнення, який зберігся з часів середньовіччя Сьогодні тут знаходиться Музей «Гомолупулов», нібито стародавнього народу хмелярів.

Ренесансна солодовня - споруда, яка є символом жатецького пивоваріння. Вона була солодовнею із сушаркою солоду.

Капуцинський монастир із церквою Коронації Діви Марії - Монастир знаходиться майже в самому центрі міста. Його частинами є також «райський двір» і великий сад.

Інститут хмелярства - «Chmelařský institut s.r.o» був створений у 1952 р. В інституті фахівці займаються вивченням хмелю і його генетики, проводять дослідження щодо захисту рослин від шкідників. Це єдиний виробник нових сортів хмелю в Чехії. Тут є також хмільник, який використовується з науковою метою, і експериментальний пивоварний завод, який є водночас найменшим пивзаводом у світі.

Міська ратуша і вежа - ратуша була побудована в половині 14 століття. Головна вежа будівлі служить оглядовим майданчиком, з якого відкривається вид на місто. Якщо відвідувачеві вдається з галереї побачити замок Газмбурк, що знаходиться в сусідній Німеччині, то за легендою виповниться одне з його таємних бажань.

Колона Святої Трійці - була споруджена в 1713 році як релігійний символ, який повинен був захищати місто від епідемій чуми.

Могила першого любителя пива - 1 квітня 2001 року в Жатце була нібито виявлена могила першого любителя пива у світі. Поруч зі скелетом лежав глиняний посуд з ємністю 0,49 л і глиняна дощечка із сімома подряпинами, яка вважається найстарішим трактирним рахунком за пиво. Могила свідчить про існування стародавньої культури Гомолупулів. Похований отримав ім'я Лойза Лупулин і символ з дощечки став логотипом громадського об'єднання «Храм Хмеля і Пива», що прагне рекламувати жатецький пивоварний регіон.

Жатецький пивоварний завод - Пивоварний завод знаходиться прямо в центрі міста - там, де колись розташовувався Жатецький замок.

Єврейська синагога - друга найбільша синагога в Чехії, вона була побудована в 1846 р. Під час Другої світової війни будівлю спалили нацисти. Після війни будівля була відновлена, проте своїй первісній меті вже не служить.

Найменший хмільник в світі - є світовим раритетом саме тому, що він розташований в самому центрі міста на головній площі поруч з міською ратушею.

Стара пошта - історична будівля, в якому вже з середньовіччя жили сім'ї міських дворян. З 1872 р. тут знаходилася будівля пошти. Так як в ті часи ще не було машин і пошту возили у візках, тягнених кіньми, в будівлі знаходилася також станція, де міняли втомлених коней на свіжих.

Площа Хмелярів - тут знаходиться будівля цеху маркування та переробки хмелю, будівля старої пошти і пам'ятник із зображенням відомих хмелярів Теодора Цулегера, Йозефа Фішера і Др. Ганса Дамма. У 1937 році тут був знайдений найбільший чеський срібний скарб, що відноситься до 11 століття.

Гімназія - пам'ятник архітектури в стилі модерн. Будівля була побудована за планом архітектора Ернеста Шефера. У комісії, вибирала архітектурний проект, засідав також Йозеф Зітек, автор Національного театру в Празі. [1] [Архівовано 10 травня 2012 у Wayback Machine.]

Музеї[ред. | ред. код]

Музей хмелю міста Жатець представляє експозицію хмелярства від раннього середньовіччя до теперішнього часу, включаючи інструменти, засоби механізації та історичні прилади. Тут пояснюється, чому урожай кращого в світі хмелю збирається саме в жатецькому регіоні і чому вже в середньовіччі доводилося захищатися від неякісних підробок. Експозиція займає площу 4 км, і тому вважається найбільшою виставкою свого роду в світі.

«Храм хмелю і пива». Це розважальний і просвітницький комплекс, який пропагує історію і традицію хмелярства в жатецькому регіоні. Він складається з наступних частин:

Хмелевий маяк - служить за оглядову вежу. Нагору доставляє відвідувачів ліфт, під час руху якого показують 3D анімацію.

Лабіринт - знаходиться в будівлі старого складу хмелю поруч із Хмельовим маяком. В кінці лабіринту захований скарб жатецького регіону.

Хмелеві куранти - єдині куранти свого роду в світі, які цікаві своїм нетрадиційним виконанням.

Міні-пивоварний завод «U Orloje» - це ресторан, де пиво варять на очах у відвідувачів.

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
  2. ↑ а б в г д е ж и к Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
  3. ↑ Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
  4. ↑ а б Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2023 — Praha: ČSÚ, 2023.
  5. ↑ Register of territorial identification, addresses and real estates
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011 — ČSÚ, 2015.
  7. ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014 — Praha: 2014.
  8. ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016 — Praha: 2016.
  9. ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017 — Praha: 2017. — ISBN 978-80-250-2770-7
  10. ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018 — Praha: ČSÚ, 2018. — ISBN 978-80-250-2843-8
  11. ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019 — Praha: ČSÚ, 2019. — ISBN 978-80-250-2914-5
  12. ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020 — Praha: ČSÚ, 2020.
  13. ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021 — Praha: ČSÚ, 2021.
  14. ↑ Český statistický úřad (unspecified title)
  15. ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1. 1. 2022 — Praha: ČSÚ, 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жатець&oldid=39807469