Волинська округа
(Перенаправлено з Житомирська округа)
| Волинська (Житомирська) округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР
|
| Губернія: | Волинська (до 1925) |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населення: | 690 119 (1926) |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Житомир |
| Кількість районних рад: | 14 |
| [[Зображення: Карта Волинської (кол. Житомирської) округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 | |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
Воли́нська окру́га (до 15 вересня 1925 року — Жито́мирська[1][2][3]) — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Житомир. Протягом 1924–1930 років межі округи кілька разів змінювалися.
На півночі округа межувала з Коростенською, на сході — з Київською, на півдні — з Бердичівською, а на заході — з Шепетівською округами.
Історія[ред. | ред. код]
Створена 7 березня 1923 року у складі Волинської губернії[4] з окружним центром у Житомирі з частини Новоград-Волинського, Житомирського і частини Полонського повіту, в складі 14 районів:[4]
- Городницький — з Городницької і Сербівської волостей Новгород-Волинського повіту.
- Пищевський — з волостей: Пищевської і Жолобенської Новгород-Волинського повіту.
- Новоград-Волинський — з Романовецької, частини Смолдирівської і частини Рогачівської волостей Новгород-Волинського повіту.
- Баранівський — з волостей: частини Смолдирівської, частини Рогачівської і цілої Баранівської Новгород-Волинського повіту.
- Пулинський — з волостей Куринської Новгород-Волинського повіту і частини Пулинської Житомирського повіту.
- Чорняхівський — з частини Пулинської, Чорняхівської і цілої Бежівської волости Житомирського повіту.
- Іванківський (Левківський) — з частини Чорняхівської і цілої Левківської волости Житомирського повіту.
- Троянівський — Троянівської і частини П'ятківської волости Житомирського повіту.
- Чуднівський — з Чуднівської і частини П'ятківськоі волости Житомирського повіту.
- Миропільський — з Миропільської, і Романівської, Полонського повіту.
- Любарський — з Ново-Чарторійської, Красносільскої, Лимарської і Мотовилівської волостей Полонського повіту.
- Янушпольський — з Краснопольскої волости Полонського повіту і Янушпольської і Озадівської волостей Житомирського повіту.
- Коднянський (Солотвинський) — з Коднянської і Солотвинської волостей Житомирського повіту. Ліквідований 17 червня 1925 року[5].
- Андрушівський — з Котелянської і Андрушівської волостей, Житомирського повіту.
21 серпня 1924:[6]
- Деревицька, Глезненська, Ворушковецька, Гизівшинська, Мартинівська і Вишняківська сільради Полонського району Шепетівської округи перейшли до складу Любарського району.
- Вигнанська, Ожарівська і Мшанецька сільради Старо-Констянтинівського району Шепетівської округи перейшли до складу Любарського району.
- Хутір Омецинський Троянівського району перейшов до складу Чуднівського району.
- Сколобівська, Івановицька, Старо-Олександрівська, Бабичівська і Гуто-Юстинівська сільради Черняхівського району перейшли до складу Пулинського району.
- Центр Солотвинського району перенесений з с. Солотвина в м. Кодню, Солотвинський район перейменований на Коднянський район.
- Троковицька, Некрашенська, Пісчанська і Кам'янська сільради Левківського району перейшли до складу Черняхівського району.
- с. Бараші Левківського району перейшло до складу Троянівського району.
- Стовпівська, Красновульська, Волосівська, Колківська, Красносільська і Карповецька сільради Любарського району перейшли до складу Чуднівського району.
- Привитівська і Печанівська сільради Любарського району перейшли до складу Миропільського району.
- колонія Журафіно і колонія Поправка Черняхівського району перейшли до складу Троянівського району.
- село Комарівка Черняхівського району перейшло до складу Фасівського району Коростенської округи.
- колонія Антонівка Пищівського району перейшла до складу Судилківського району Шепетівської округи.
13 березня 1925:[7]
- Радомисельський і Коростишівський райони ліквідованої Малинської округи приєднані до Житомирської округи.
- Ставищенський район Малинської округи розформований з приєднанням:
- Білківської, Забілочанської, Комарівської, Кочерівської, Неграбівської, Поташнянської, Раєвської і Раковицької сільрад до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи;
- Царівської сільради до складу Коростишівського району, приєднаного до Житомирської округи.
- Придубівська сільрада, а також с. 1-й і 2-й Волнянський хутір і колонії Радівка, Тавбівка і Юзефівка Брусилівського району Білоцерківської округи перечислені до складу Коростишівського району, приєднаного до Житомирської округи
- с. Перемижжя, Журавлінка і Костанівська з хутором Салдацьким Коростишівського району перечислені до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи.
- Забілотянська, Котівська і Пилиновицька сільради Потіївського району ліквідованої Малинської округи перечислені до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи.
28 квітня 1925 року в Житомирській окрузі утворені польські Ново-Заводська, Кошелівська і Довбишанська та німецька Андріївська сільради[8].
17 червня 1925:[5]
- Любарський, Янушпольський, Андрушівський (у складі сільрад: Андрушівської, Гардищінської, Гальчинської, Котівської, Нехворощанської, Миньковецької, Павелківської і Криловської) і Чуднівський (у складі сільрад: Серяківської, Бездер, Ставки, Дриглівської, Дітківської, Сербинівської, Дубищинської, Старо-Чуднівської, Ново-Чуднівської, Корочінської, Ольшанської, Княжинської, Тютюнницької, Бабушкінської, М.-Коровинецької, Столпівської, Красновульківської, Красносільської, Колківської, Волосівської і Карповицької) райони Житомирської округи були перечислені до складу Бердичівської округи.
- Коднянський район розформований з віднесенням Ляховецької (без села Роскопана Могила), М. Мошківської, Червонинської і В. Мошківської сільрад до перечислюваного до складу Бердичівської округи Андрушівського району, а Солотвинської, Раєвської, Гальчинецької, Никонівської, Журбинецької, Скаковської і Половецької сільрад до складу Махновського району Бердичівської округи.
- Слободищінська і Швайківська сільради Троянівського району перечислені до складу Махнівського району Бердичівської округи.
- П'ятківська, Пилипівська і Соснівська сільради Троянівського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
- Шуляйківська і Романківська сільради Миропольського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
- Привитівська і Печанівська сільради Миропольського району перечислені до складу Любарського району, включуваного до Бердичівської округи.
- М.-Татаринівська, Райківська і Голодківська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перечислені до складу Махновського району Бердичівської округи.
- В.-Коровинецька, Рачківська і Бейзимівська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
- Грубська сільрада з с. Струцівкою і Яроповицько-Ходорківською скарбовою лісовою дачею розформовуваного Ходорківського району Бердичівської округи перечислені до складу Коростишівського району.
- Кутузівський, Фасівський і Потіївський райони Коростенської округи перечислені до складу Житомирської округи.
23 вересня 1925:[9]
- Фасівський район розформований, з приєднанням території:
- Лісовщинської, Ковалівської і Мусіївської сільрад до складу Ушомирського району, Коростенської округи;
- Буківської, Добринської, Салицької, Селицької, Емілівської і Бражинської сільрад до складу Потіївського району, Житомирської округи;
- Кропів'янської, Гацківської, Турчинської, Ісаківської, Рудно-Фасівської, Фасівської, Кам'яно-Бродської, Краснорічинської, Топорищенської і Коротищенської сільрад до складу Володарського району, Житомирської округи.
- Левківський район ліквідований.
- Утворений новий Іванківський район з центром у містечкові Іванків у складі:
- Вацьківської (без села Газинки), Левківської, Станишевської, Млинищенської, Луцької і Писківської сільрад касованого Левківського району;
- Туровецької, Тулинської, Лещинської, Іванківської, Іваницької, Волосівської, Н-Котельнянської, Антополь-Болярківської, Старо-Котельнянської, Старосільської, Рудно-Грабівської, Івницької і Смолівської сільрад, що входили до складу Андрушівського району, переписаного до складу Бердичівської округи;
- Пражівської, Янковецької, Коднянської, Закусилівської і Розкопано-Могильської сільрад скасованого Коднянського району.
- Суховільська сільрада Городницького району Коростенської округи перейшла до складу Пищевського району.
- Краєщинська сільрада Володарського (Кутузівського) району Житомирської округи перейшла до складу Ушомирського району Коростенської округи.
- Перейшли до складу Миропільського району Чудно-Гутська, Годиська, Садківська, Буратинська, Карвинівська, Станіславівська, Ясногородська і Сульжинівська сільради, що входили до складу Чуднівського району, переписаного до складу Бердичівської округи.
- Районний центр Миропільського району перенесений з містечка Миропілля в місто Романів, Миропільський район перейменований на Романівський.
- Районний центр Пищевського району перенесений з містечка Пищева в містечко Ярунь, Пищевський район перейменований в Ярунський.
Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування УСРР[10].
-
Карта Житомирської округи у складі Волинської губернії, 1923 -
Карта Житомирської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
Карта Житомирської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 690 119 чоловік (49,43% чоловіків і 50,57% жінок). З них 142 377 були міськими, а 547 742 сільськими жителями.
Національний склад[ред. | ред. код]
За етнічним складом 66,8% населення були українці, 12,6% поляки, 9,5% євреї, 7,3% німці, 2,9% росіяни, інші національності загалом 0,9%.
Національний склад районів та міст Житомирської округи за переписом 1926 р.[11]
| № | Місто/район | Населення, осіб |
Національний склад, % | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| українці | росіяни | євреї | поляки | німці | ||||||||
| осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | |||
| 1 | м. Житомир | 76 597 | 28 469 | 37,2% | 10 530 | 13,7% | 30 001 | 39,2% | 5 653 | 7,4% | 713 | 0,9% |
| 2 | Баранівський район | 44 341 | 33 370 | 75,3% | 264 | 0,6% | 3 770 | 8,5% | 5 730 | 12,9% | 1 017 | 2,3% |
| 3 | м. Баранівка | 5 367 | 3 395 | 63,3% | 85 | 1,6% | 1 602 | 29,8% | 187 | 3,5% | 42 | 0,8% |
| 4 | Баранівський район (села) | 38 974 | 29 975 | 76,9% | 179 | 0,5% | 2 168 | 5,6% | 5 543 | 14,2% | 975 | 2,5% |
| 5 | Володарський район | 48 607 | 31 555 | 64,9% | 347 | 0,7% | 2 615 | 5,4% | 5 362 | 11,0% | 8 386 | 17,3% |
| 6 | м. Кутузов-Володарський | 4 015 | 1 768 | 44,0% | 23 | 0,6% | 2 068 | 51,5% | 35 | 0,9% | 111 | 2,8% |
| 7 | Володарський район (села) | 44 592 | 29 787 | 66,8% | 324 | 0,7% | 547 | 1,2% | 5 327 | 11,9% | 8 275 | 18,6% |
| 8 | Іванківський район | 45 268 | 40 490 | 89,4% | 165 | 0,4% | 2 111 | 4,7% | 2 226 | 4,9% | 109 | 0,2% |
| 9 | м. Котельня | 3 365 | 2 236 | 66,4% | 17 | 0,5% | 896 | 26,6% | 194 | 5,8% | 0 | 0,0% |
| 10 | Іванківський район (села) | 41 903 | 38 254 | 91,3% | 148 | 0,4% | 1 215 | 2,9% | 2 032 | 4,8% | 109 | 0,3% |
| 11 | Коростишівський район | 41 486 | 35 115 | 84,6% | 945 | 2,3% | 3 092 | 7,5% | 1 867 | 4,5% | 355 | 0,9% |
| 12 | м. Коростишів | 8 092 | 4 551 | 56,2% | 110 | 1,4% | 3 017 | 37,3% | 209 | 2,6% | 139 | 1,7% |
| 13 | Коростишівський район (села) | 33 394 | 30 564 | 91,5% | 835 | 2,5% | 75 | 0,2% | 1 658 | 5,0% | 216 | 0,6% |
| 14 | Мархлевський район | 40 904 | 77 34 | 18,9% | 145 | 0,4% | 1 016 | 2,5% | 28 332 | 69,3% | 3575 | 8,7% |
| 15 | Новоград-Волинський район | 63 084 | 37 265 | 59,1% | 2 030 | 3,2% | 7 016 | 11,1% | 8 269 | 13,1% | 8 129 | 12,9% |
| 16 | м. Новоград-Волинський | 14 897 | 5 773 | 38,8% | 1 007 | 6,8% | 6 553 | 44,0% | 722 | 4,8% | 670 | 4,5% |
| 17 | Новоград-Волинський район (села) | 48 187 | 31 492 | 65,4% | 1 023 | 2,1% | 463 | 1,0% | 7 547 | 15,7% | 7 459 | 15,5% |
| 18 | Потіївський район | 41 898 | 35 938 | 85,8% | 584 | 1,4% | 420 | 1,0% | 3 400 | 8,1% | 1 263 | 3,0% |
| 19 | Пулинський район | 59 533 | 30 608 | 51,4% | 1 878 | 3,2% | 2 209 | 3,7% | 7 728 | 13,0% | 15 906 | 26,7% |
| 20 | м. Пулини | 3 367 | 2 059 | 61,2% | 29 | 0,9% | 1 056 | 31,4% | 61 | 1,8% | 142 | 4,2% |
| 21 | м. Соколів | 742 | 6 | 0,8% | 13 | 1,8% | 455 | 61,3% | 2 | 0,3% | 260 | 35,0% |
| 22 | Пулинський район (села) | 55 424 | 28 543 | 51,5% | 1 836 | 3,3% | 698 | 1,3% | 7 665 | 13,8% | 15 504 | 28,0% |
| 23 | Радомишльський район | 59 424 | 50 227 | 84,5% | 565 | 1,0% | 4 781 | 8,0% | 2 403 | 4,0% | 1 272 | 2,1% |
| 24 | м. Радомишль | 12 933 | 7 337 | 56,7% | 475 | 3,7% | 4 637 | 35,9% | 166 | 1,3% | 229 | 1,8% |
| 25 | Радомишльський район (села) | 46 491 | 42 890 | 92,3% | 90 | 0,2% | 144 | 0,3% | 2 237 | 4,8% | 1 043 | 2,2% |
| 26 | Романівський район | 43 330 | 29 525 | 68,1% | 693 | 1,6% | 4 361 | 10,1% | 5 124 | 11,8% | 3 177 | 7,3% |
| 27 | м. Романів | 7 559 | 4 060 | 53,7% | 175 | 2,3% | 2 672 | 35,3% | 555 | 7,3% | 19 | 0,3% |
| 28 | Романівський район (села) | 35 771 | 25 465 | 71,2% | 518 | 1,4% | 1 689 | 4,7% | 4 569 | 12,8% | 3 158 | 8,8% |
| 29 | Троянівський район | 38 665 | 28 798 | 74,5% | 774 | 2,0% | 1 076 | 2,8% | 6 546 | 16,9% | 1 338 | 3,5% |
| 30 | Черняхівський район | 51 243 | 41 559 | 81,1% | 629 | 1,2% | 2 335 | 4,6% | 1 616 | 3,2% | 3 167 | 6,2% |
| 31 | м. Черняхів | 5 524 | 3 430 | 62,1% | 55 | 1,0% | 1 898 | 34,4% | 19 | 0,3% | 56 | 1,0% |
| 32 | Черняхівський район (села) | 45 719 | 38 129 | 83,4% | 574 | 1,3% | 437 | 1,0% | 1 597 | 3,5% | 3 111 | 6,8% |
| 33 | Ярунський район | 36 076 | 30 610 | 84,8% | 240 | 0,7% | 786 | 2,2% | 2 371 | 6,6% | 1 887 | 5,2% |
Мовний склад[ред. | ред. код]
Рідна мова населення Волинської округи за переписом 1926 року[11]
| Район | Населення, осіб |
Рідна мова, % | ||
|---|---|---|---|---|
| українська | російська | інша | ||
| м. Житомир | 76 597 | 33,9 | 26,1 | 40,0 |
| Баранівський | 44 341 | 80,1 | 0,7 | 19,1 |
| Володарський | 48 607 | 71,9 | 0,9 | 27,2 |
| Іванківський | 45 268 | 92,9 | 0,5 | 6,6 |
| Коростишівський | 41 486 | 85,5 | 2,4 | 12,1 |
| Мархлівський | 40 904 | 54,7 | 0,5 | 44,9 |
| Новоград-Волинський | 63 084 | 67,1 | 4,2 | 28,7 |
| Потіївський | 41 898 | 90,7 | 1,5 | 7,8 |
| Пулинський | 59 533 | 60,8 | 3,3 | 35,9 |
| Радомисльський | 59 424 | 87,0 | 1,4 | 11,6 |
| Романівський | 43 330 | 72,4 | 1,9 | 25,7 |
| Троянівський | 38 665 | 85,1 | 2,1 | 12,8 |
| Черняхівський | 51 243 | 82,7 | 1,3 | 16,0 |
| Ярунський | 36 076 | 88,0 | 0,8 | 11,2 |
| Волинська округа | 690 456 | 72,8 | 4,5 | 22,7 |
Керівники округи[ред. | ред. код]
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У[ред. | ред. код]
- Буханов Ф. Є. (.03.1923—.09.1923)
- Рижиков (.09.1923—.11.1923)
- Вержбицький, в. о. (.11.1923—1924)
- Бегайло Роман Олександрович (.11.1924—.04.1925)
- Тарабрін С. Я. (.07.1925—.09.1925)
- Данилов П. В. (.09.1925—.11.1925)
- Доненко Микола Юхимович (.11.1925—.02.1928)
- Левицький Михайло Васильович (1928—.08.1930)
Голови окружного виконавчого комітету[ред. | ред. код]
- Разумов (21.03.1923—1923)
- Коваленко Є. С. (1923)
- Чайковський І. Л. (1923)
- Коваленко Є. С. (1923—1924)
- Шебло Роман Васильович (1924—1925)
- Табаков З. (1925—.08.1925)
- Сульженко (.08.1925—.10.1925)
- Сумцов М. М. (.10.1925—1.01.1927)
- Бега Федот Федотович (1.01.1927—.01.1927)
- Тернопольченко Михайло Дмитрович (.01.1927—.08.1927)
- Бега Федот Федотович (.08.1927—.11.1927)
- Чебукін Павло Васильович (.11.1927—.01.1928)
- Тернопольченко Михайло Дмитрович (.01.1928—.09.1929)
- Стегній А. (.09.1929—.01.1930)
- Нефоросний Олексій Іванович (.01.1930—1930)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Перейменування округи. У зв'язку з переведенням районування Волині, Президією ВУЦВК'у ухвалено перейменувати Житомирську округу на Волинську з залишенням окружного центра у місті Житомирі // Вісти ВУЦВК: газета. — Харків, 1925 (революції VIII). — № 211 (1500). — 16 вересня. — C. 5.
- ↑ Перейменування Житомирської округи. За постановою президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету, Житомірську округу перейменовано на Волинську. Округове місто зберігає свою попередню назву «Житомір». Окрвиконком видав з цього привода відповідного наказа // Радянська Волинь: газета. — Житомир, 1925. — Ч. 225 (350). — 4 жовтня. — С. 1.
- ↑ В Енциклопедії історії України помилково — з 1926 року
- ↑ а б Постанова ВУЦВК № 306 від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Волині».
- ↑ а б Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 року «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 220 від 21 серпня 1924 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Волині»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 96 від 13 березня 1925 року «Про точний розподіл території зліквідованої Малинської Округи на Київщині між Київщиною і Волинню»
- ↑ Постанова ВУЦВК № 394 від 28 квітня 1925 року «Про відокремлення національних сільрад на Волині»
- ↑ Постанова ВУЦВК та РНК від 23 вересня 1925 року «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Житомирської та Коростенської округ»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Демоскоп [Архівовано 12 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Верменич Я. В. Волинська округа Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 608. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5. [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Волынский округ (1925–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.) [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Житомирский округ (1923–1925) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.) [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Матеріяли до опису округ УСРР: Волинська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків, 1926. — VIII, 58 c. : іл.
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
| ||||||||||||||||||||
_(1796).gif)
|
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |