Загумєннікова Ольга Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Загумєннікова Ольга Олександрівна
Народилася 21 травня 1949(1949-05-21)
Алма-Ата, Казахська РСР, СРСР
Померла 28 лютого 2013(2013-02-28) (63 роки)
Діяльність акторка
Нагороди та премії
Заслужений артист України
Заслужений артист України

Ольга Олександрівна Загумєннікова (нар. 21 травня 1949(19490521) — 28 лютого 2013) — українська балерина та акторка. Прима-балерина Дніпропетровського театру опери та балету. Заслужена артистка України. Послушниця Рубанівського храму Покрови.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в місті Алма-Ата (нині Алмати) 21 травня 1949 року у родині лікарки-фармацевтки, викладачки аналітичної хімії в медичному інституті, та викладача вищої математики і фізики. За сімейною традицією пішла вчитися до фізико-математичної школи, а також займалася в хореографічному училищі.

Балетна кар'єра[ред. | ред. код]

З 1968 по 1970 роки Загумєннікова танцювала в балетних постановках Казахського державного академічного театру опери та балету ім. Абая. Тут вона вперше станцювала Аврору в «Сплячій красуні» та Машу в «Лускунчику». У 1974 році відкривається Дніпропетровський театр опери та балету, куди Загумєннікову запросили як провідну солістку. Одетта-Оділлія — одна з кращих партій артистки, її героїня стала символом вічної жіночності та шляхетності. Образ головної героїні балету «Жізель» є одним із кращих в її балетній біографії. Працюючи над образом Марії з балету «Бахчисарайський фонтан», грала Мавку у поетично-казковому балеті «Лісова пісня». Найбільшого значення у репертуарі балерини набуває образ Джульєтти.

За роки насиченої балетної кар'єри Ольга Загумєннікова станцювала чимало найскладніших партій. Вона володіла не тільки сильною технікою, але ще й здатністю затримуватися в повітрі в кульмінаційний момент стрибка.

Поетеса Інна Радиновська присвятила Ользі Загумєнніковій вірш «Балет».

Релігійна діяльність[ред. | ред. код]

Ольга Загумєннікова займалася духовно-культурною просвітницькою діяльністю, а отримавши благословення на послух Владики Іринея, стала послушницею при Свято-Покровському храмі в селі Рубанівському Васильківського району. Закінчила богословський факультет Полтавської місіонерської духовної семінарії.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тулянцев А. А. Ольга Загуменникова. Прима-балерина (1949—2013).– Днепр, 2016.– 148 с.
  • Маслова Л. И на сцене, и у алтаря она служит Творцу, Добру и Красоте // Зоря Город. — 2012/1.– 28 берез.– С. 5.
  • Марков И. Под покровом Богородицы // Горожанин.– 2009.– 30 окт.
  • Поставна А. З вірою в торжество життя // Культура і життя.– 1986.– 13 квіт.
  • Тищук В. Ліцей прийшов у Ярмолинці // Вперед.- 2001.- 26 трав.

Посилання[ред. | ред. код]