Західносемітські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Західносемітські мови
Поширені: Близький схід
Класифікація: Афразійські мови
Семітські мови
 Західносемітські мови
Групи:

Західносемітські мови — це група семітських мов згідно з запропонованою класифікацією стародавніх семітських мов, термін вперше ввів у 1883 році Фріц Хоммель.[1][2][3]

Ця класифікація[4], яка підтримується такими семітологами, як Роберт Хетцрон і Джон Хюнергард, ділить сім'ю семітських мов на дві гілки: східну та західну.[5]

Західносемітські мови складаються з чітко визначених підгруп: сучасної південноаравійської, давньої південноаравійської, ефіосемітської, арабської та північно-західносемітської (сюди входять іврит, арамейська та вимерлі аморейські та угаритська мови).[5]

Тим часом до східносемітських мов входять вимерлі еблаїтська та аккадська мови.[6]

Ефіосемітські та південноаравійські мови мають спільні риси, і їх часто об’єднують у південносемітську підгрупу.[5] Точна класифікація арабської мови в межах семітської мовної сім'ї і досі є предметом дискусій. У старішій класифікації вона належить до південносемітської підгрупи.[7] Однак Хетцрон і Хюнергард тісніше пов'язують її з північно-західними семітськими мовами, і таким чином вони утворюють центральносемітську групу.[5] Деякі семітисти додержуються давнішої класифікації, заснованої на відмінній рисі розбитої множини. Деякі лінгвісти також стверджують, що етеокіпрська мова була північно-західною семітською мовою, якою розмовляли на стародавньому Кіпрі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Semitic Languages: An International Handbook, Chapter V, page 425
  2. Aaron D. Rubin (2008). The subgrouping of the Semitic languages. Language and Linguistics Compass (Blackwell Publishing Ltd). 2 (1): 61–84. doi:10.1111/j.1749-818x.2007.00044.x. «P. Haupt (1878) first recognized that the qatala past tense found in West Semitic was an innovation, and that the Akkadian prefixed past tense must be archaic. It was F. Hommel, however, who recognized the implications of this for the subgrouping of Semitic; cf. Hommel(1883: 63, 442; 1892: 92–97; 1926: 75–82).» 
  3. Fritz Hommel, Die semitischen Volker und Sprachen als erster Versuch einer Encyclopadie der semitischen Sprach- und Alterthums-Wissenschaft, (1883)
  4. Hoftijzer, Jacob; Kooij, Gerrit Van der (January 1991). The Balaam Text from Deir ʻAlla Re-evaluated: Proceedings of the International Symposium Held at Leiden, 21-24 August 1989. ISBN 9004093176. 
  5. а б в г Huehnergard, John; Pat-El, Na’ama (8 жовтня 2013). The Semitic Languages (англ.). Routledge. с. 6. ISBN 978-1-136-11580-6. 
  6. Weninger, Stefan (23 грудня 2011). The Semitic Languages: An International Handbook (англ.). Walter de Gruyter. с. 2. ISBN 978-3-11-025158-6. 
  7. Huehnergard, John; Pat-El, Na’ama (8 жовтня 2013). The Semitic Languages (англ.). Routledge. с. 5. ISBN 978-1-136-11580-6. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Alice Faber, "Genetic Subgrouping of the Semitic Languages", in Hetzron, ed., 2013, The Semitic Languages, Routledge.