Зелене (Жмеринський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Зелене
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Жмеринський район
Громада Копайгородська селищна громада
Код КАТОТТГ UA05060070080018340
Облікова картка Зелене. 
Основні дані
Засноване 1929 (95 років)
Населення 176
Площа 0,434 км²
Густота населення 405,53 осіб/км²
Поштовий індекс 23054
Телефонний код +380 4341
Географічні дані
Географічні координати 48°53′22″ пн. ш. 27°44′25″ сх. д. / 48.88944° пн. ш. 27.74028° сх. д. / 48.88944; 27.74028Координати: 48°53′22″ пн. ш. 27°44′25″ сх. д. / 48.88944° пн. ш. 27.74028° сх. д. / 48.88944; 27.74028
Середня висота
над рівнем моря
286 м
Відстань до
обласного центру
79 км
Відстань до
районного центру
41 км
Найближча залізнична станція Копай
Відстань до
залізничної станції
1 км
Місцева влада
Адреса ради 23053, Вінницька область, Жмеринський р-н, смт Копайгород, вул. Центральна, 28
Карта
Зелене. Карта розташування: Україна
Зелене
Зелене
Зелене. Карта розташування: Вінницька область
Зелене
Зелене
Мапа
Мапа

Зеле́не — село в Україні, у Копайгородській селищній громаді Жмеринського району Вінницької області.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване за 79 км від обласного центру, 41 км від районного центру та 7 км від адміністративного центру громади. В селі бере початок річка Безіменна, ліва притока Лядової. На околиці села розташована залізнична станція Копай (за 1 км).

Історія[ред. | ред. код]

Село Зелене засноване 1929 року. До революції на території сучасного села Зелене росли кремезні дуби. Цим урочищем володів пан Богуцький. Згодом він перепродав цю територію іншому, багатому Волошину. Вже при радянській владі, коли в Копайгороді існував районний центр, у райвиконкомі працював інженером-будівельником та архітектором Данило Шлапак, родом з Мар'янівки.

Посватавши в сусідніх Володіївцях молоду дівчину Ганну, Данило вирішив господарювати самостійно на власній землі. Викупив у Волошина згадану місцину всього за два воли. Новий власник вирізав частину дубів і спорудив із заготовленого матеріалу велику стодолу. Тут і народилася дочка Галина у липні 1928 року, яка стала першою корінною жителькою майбутнього села. Невдовзі звели й хату, котра збереглася до наших днів. Отже, на початку існування село мало назву Червона Дубина, оскільки там росло багато дубів. На даний момент в селі залишився лише один дуб, який самотньо височить на пагорбі і є єдиним свідком усіх подій ХХ століття. Згодом назву села перейменували на хутір Кірова, а згодом в село Зелене. Така назва неспроста, тут надзвичайно красива природа. Село з одного боку оточене лісом, у якому ростуть могутні дерева, а з іншого — полем, на якому колосяться жито та пшениця. Також є невеличкий ставок, який невблаганно старіє(заростає очеретом).

В центрі села побудована церква Святого Миколая за кошти меценатів, які є місцевими жителями.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Копайгородської селищної громади[1].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барського району, село увійшло до складу Жмеринського району[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Володі́ївці // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972: 788 с. — С. 134

Посилання[ред. | ред. код]